Нові Статути громад: що змінює закон про місцев...

30 вересня 2026 р. 11:39

30 вересня 2026 р. 11:39

До кінця 2026 року українські громади мають затвердити Статут, якщо його немає або привести чинний документ у відповідність до законодавства. Це передбачено Законом №3703-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування». Закон набув чинності у січні 2025 року. А з 1 січня 2027 року затвердження Статуту громади буде обов’язковим.

На перший погляд, Статут може здаватися ще одним юридичним документом. Але його значення набагато ширше. Статут має визначити прозорі правила взаємодії влади і жителів.

Навіщо громаді новий Статут

У кожної громади є свої особливості. Історія, традиції, населені пункти, місцеві проблеми та пріоритети розвитку. Статут має враховувати ці особливості. Закон прямо визначає, що Статут має враховувати історичні, національно-культурні, соціально-економічні та інші особливості конкретної громади. Тому два Статути різних громад не можуть бути просто однаковими документами із заміненою назвою.

Але не менш важливо інше. Саме Статут територіальної громади визначає, як жителі можуть впливати на рішення місцевої влади. Наприклад, як ініціювати громадські слухання. Як подати місцеву ініціативу. Як жителі можуть пропонувати на що витрачати кошти місцевого бюджету. Як мешканці можуть оцінювати діяльність місцевої влади. Ці можливості тепер прямо передбачені законодавством.

І тут важливо, щоб вони не залишалися лише записаними на папері. Отже, дієвий Статут це не просто документ, а така собі інструкція: що може зробити житель громади, якщо він хоче впливати на життя громади, і що у відповідь має зробити влада.

Що змінилося після ухвалення Закону №3703-IX

Насамперед Закон розширив перелік інструментів місцевої демократії. Тепер серед них є не лише громадські слухання, загальні збори та місцеві ініціативи. Закон окремо визначає участь жителів у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету, публічні консультації, консультативно-дорадчі органи та громадське оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Відтак Закон посилює підзвітність місцевої влади. Сільський, селищний або міський голова має звітувати перед громадою не менше двох разів на рік. Звіт має відбуватися під час відкритої зустрічі, де жителі можуть поставити запитання, висловити зауваження та внести пропозиції.

Також змінилися і можливості для окремих груп жителів.

• Молодь від 14 років отримала право брати участь у місцевих ініціативах, громадських слуханнях, публічних консультаціях та роботі консультативно-дорадчих органів.
• Внутрішньо переміщені особи також можуть брати участь у житті громади як її жителі, якщо їхнє фактичне проживання підтверджене відповідними документами. Це важливо особливо для громад Полтавщини, оскільки вони прийняли значну кількість ВПО.

Чому важливо не просто оновити Статут, а залучити до цього жителів

Статут повинен встановити правила участі. Тому логічно, щоб люди могли долучитися до його створення. Це стосується не лише представників місцевої влади. До роботи можуть залучатися громадські організації, місцевий бізнес, молодь та інші активні жителі.

Широке представництво допомагає побачити різні потреби громади. Наприклад, те, що важливо для підприємців, може бути неочевидним для молоді. Потреби ВПО можуть відрізнятися від потреб людей, які живуть у громаді багато років. Люди з інвалідністю можуть звернути увагу на бар’єри, яких інші просто не помічають.

Саме такий підхід рекомендують і діючи методичні рекомендації щодо розроблення Статутів громад.

Отже, Статут має показувати, чим живе конкретна громада і як саме в ній працює місцева демократія.

Оновлення Статутів та євроінтеграція

Відкритість влади, участь жителів та підзвітність влади є частиною європейських стандартів демократичного врядування. Україна також ратифікувала Європейську хартію місцевого самоврядування та Додатковий протокол до неї щодо права участі у справах органу місцевого самоврядування. Для України це особливо важливо зараз, коли громади після децентралізації не лише вирішують щоденні питання, а й займаються середньостроковим плануванням відновлення, розвитком громади в умовах війни та залученням інвестицій.

Європейська інтеграція дедалі більше стосується саме місцевого рівня. Центральні органи влади зазначають, що місцеве самоврядування відіграватиме дуже важливу роль у вступі України до ЄС, а спроможність громад реалізовувати європейські стандарти серед іншого впливатиме на можливості залучення європейських інвестицій у відбудову та розвиток.

Таким чином, Статут має бути не просто юридичним текстом, який знаходиться у вільному доступі на сайті громади, а документом, яким реально можна користуватися.

Отже, у громад залишилося небагато часу. До 1 січня 2027 року вони мають затвердити Статут або привести чинний документ у відповідність до нових вимог. Закон прямо зобов’язує органи місцевого самоврядування провести цю роботу. Статут має бути зрозумілим для жителів. Він має враховувати потреби різних груп. А передбачені ним механізми участі мають бути реалістичними та доступними.

Далі продовжимо аналізувати цю тему в наступних публікаціях.

Цей матеріал створено у рамках проєкту DARE 2.0 («Демократична інтеграція, стійкість та залучення в Україні — новий етап демократичного розвитку»), який втілює Democracy Reporting International за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Проєкт реалізується у співпраці з Міністерством молоді та спорту України. Думки та погляди, наведені в публікації, не обов’язково відображають позицію Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини.

Полтавські