вологість:
тиск:
вітер:
Бунтівник у туфлях на босу ногу. Чому Полтава н...
09 жовтня 2026 р. 12:30
09 жовтня 2026 р. 12:30
9 жовтня минає чергова річниця з дня народження Федора Гаріна.
Поет, журналіст, він був добре відомою людиною в Полтаві, ще й за рахунок своєї ексцентричності. Якщо його товариш, актор Полтавської філармонії Ілля Галін свою екстравагантність підкреслював вичурними кепі, шийною хусткою, яскравими піджаками, тростиною, то Федір Захарович повністю ігнорував прийняті тоді «норми» пристойності. Він запросто міг з'явитись у піджаку, вдягнутому на майку та в туфлях на босу ногу. Витоки такої поведінки можна пояснити несприйняттям морального кодексу будівника комунізму, нав'язуваного в ті часи всім. А Федір Гарін був людиною творчою, а значить вільною і душею, і діями.
Особисто з ним я познайомився на Короленківських вечорах, що регулярно проводились в однойменному музеї-садибі. Пам'ятаю, тоді були присутні ще Віталій Скакун – диригент і композитор, Олександр Васько – льотчик-ас, герой СРСР, Володимир Павлюченко – художник (його картина «Країські» має всесвітню популярність), а також актори, письменники, журналісти тощо. І після кожного виступу чи промови Федір Захарович піднімався і читав експромтом складений вірш-шарж (епіграму), написану на клаптику паперу до коліна. Саме тоді я пересвідчився в його таланті.
Потім ми часто зустрічались в різних ситуаціях, але одна зустріч особливо запам'яталась саме завдяки його екстравантності. Працював я тоді в аграрному коледжі, і ми з директором засиділись за складанням графіку вступних екзаменів. Раптом двері навстіж, і перед нами відомий поет в своєму «класичному» образі – піджак поверх лікарняної піжами. Директор коледжу Григорій Олійник був визнаним у багатьох референтних групах. Тому дивиною поява поета не була. В його кабінеті можна було застати і поета, і письменника, і актора, і голову колгоспу, і директора заводу… урядовця тощо.
– Гриша, хоть що-небудь, натхнення пропало, душа болить, швидше.
– Федю, та немає нічого, хіба ось спирту пляшка, для настойки придбав.
– Давай спирту.
Григорій Антонович націдив і підніс склянку до холодного самовара, щоб розбавити.
– Ти що, Гриша! Яка вода! Я в нефрології лежу, лікар взагалі заборонив воду.
Швидко осушив чарку, відкусив яблука, подякував і побіг.
Згадуючи цей випадок, я ніякого негативу не бажаю показати. Це просто епізод. А запам'ятався Федір Гарін насамперед своїми віршами, нарисами, оповіданнями. Свою відповідальність поета він втілював не просто в риму, а в образи, проповідуючі сенси життя.
Джерело: zmist.pl.ua
Новини рубріки
У Калениківській громаді відзначили День людей похилого віку
09 жовтня 2026 р. 12:54
На Кам’янському водосховищі затримали рибалок із сітками
09 жовтня 2026 р. 12:54
Полтавські греко-католики передали автівки для капеланів та бійців ЗСУ
09 жовтня 2026 р. 12:19