Звинувачення в підкиданні амфетаміну та 1439 євро компенсації: рішення ЄСПЛ у справі кременчуцького поліцейського

16 жовтня 2026 р. 23:48

16 жовтня 2026 р. 23:48

Судова справа.

Європейський суд з прав людини 15 жовтня 2026 року ухвалив рішення у справі «Сурадєєв проти України» (заява № 43918/18). Суд встановив порушення статті 8 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує право на повагу до приватного життя. У цій справі йшлося, зокрема, про захист професійної репутації працівника поліції, якого публічно звинувачували в підкиданні наркотиків та причетності до незаконного обігу амфетаміну.

Заявник — Ігор Сурадєєв, 1980 року народження, мешканець Кременчука. На момент подій він обіймав керівну посаду у спеціалізованому підрозділі Міністерства внутрішніх справ у Полтавській області, який займався боротьбою з організованою злочинністю. Його інтереси в ЄСПЛ представляв кременчуцький адвокат М. О. Самойленко.

Конфлікт біля автомобіля та пакунок з амфетаміном

Події, які стали підґрунтям справи, відбулися 24 вересня 2015 року. Бізнесмен Т., який на той час був кандидатом на майбутніх місцевих виборах, виявив, що його автомобіль не реагує на ключ. У машині, припаркованій поруч, перебували двоє чоловіків, один із яких, судячи з усього, працював за ноутбуком.

Бізнесмен запідозрив, що невідомі втручаються в роботу його автомобіля. Разом із сином та іншими людьми він заблокував сусідню машину. Неподалік перебували Ігор Сурадєєв та ще один працівник поліції. Вони втрутилися в ситуацію, як зазначено в рішенні ЄСПЛ, щоб заспокоїти учасників конфлікту, запобігти пошкодженню автомобіля та можливій шкоді людям, які перебували всередині.

Між Сурадєєвим і бізнесменом виник конфлікт. Коли автомобіль Т. відчинили, у його багажнику знайшли пакунок із порошкоподібною речовиною. Згодом підтвердилося, що це амфетамін.

Також з'ясувалося, що двоє чоловіків у сусідньому автомобілі були працівниками поліції, які працювали під прикриттям та проводили негласні слідчі дії в межах іншого кримінального провадження.

Наступного дня на місці події з'явилися невідомі з труною, на якій був напис: «[Заявнику] — від матерів дітей, убитих амфетамінами». Вони також тримали плакати з написом «Зупиніть амфетаміни!».

Бізнесмен публічно звинуватив поліцейського

28 вересня 2015 року Т. провів пресконференцію, присвячену інциденту. Він заявив, що наркотики до його автомобіля підкинули поліцейські, а те, що сталося, назвав провокацією. Тоді ж бізнесмен оголосив про початок кампанії «Зупиніть амфетаміни!».

Під час пресконференції він назвав ім'я Сурадєєва та заявив, що той нібито прибув на місце події першим і погрожував йому та його синові. Крім того, бізнесмен стверджував, що йому відомо про інші випадки підкидання наркотиків, після яких люди начебто платили гроші, щоб «зам'яти справу».

Найсерйозніші звинувачення стосувалися нібито причетності поліцейського до організованого виробництва та розповсюдження амфетаміну. Т. заявив, що Сурадєєв начебто має мережу збуту наркотиків, а для їх розповсюдження можуть використовуватися службові автомобілі поліції. Він також припустив, що саме Сурадєєв міг організувати провокацію.

Ці заяви поширили місцеві засоби масової інформації, зокрема телеканал «ВІЗИТ». Згодом вони з'явилися і в передвиборчому бюлетені місцевого осередку політичної партії, до якої належав бізнесмен. Публікація мала назву «Політично-наркотичний скандал» і супроводжувалася фотографіями Т. та труни з написом, адресованим поліцейському.

Таким чином, звинувачення не залишилися репліками під час емоційного конфлікту. Їх повторно озвучили на пресконференції, вони потрапили в медіа та були використані в передвиборчій агітаційній публікації.

Службова перевірка не виявила порушень

Після розголосу міська поліція провела власну пресконференцію. На ній Сурадєєв виклав свою версію подій та відповів на звинувачення бізнесмена.

За скаргою Т. також провели внутрішнє розслідування в органах поліції. Його висновок від 8 жовтня 2015 року не встановив порушень у діях Сурадєєва.

Під час перевірки, серед іншого, вивчили записи камер спостереження з місця події. Згідно з висновком розслідування, відеозаписи засвідчили, що, крім самого Т. та його сина, до автомобіля ніхто не наближався. Також врахували результати перевірки на поліграфі, проведеної за згодою поліцейського.

За підсумками розслідування не знайшли об'єктивних даних, які б свідчили про причетність Сурадєєва до підкидання наркотиків, виробництва чи розповсюдження амфетаміну або погроз на адресу бізнесмена та його сина.

Як зазначено в рішенні ЄСПЛ, офіційні дані також свідчили, що щодо Сурадєєва ніколи не порушували кримінальних проваджень, пов'язаних із незаконним обігом наркотиків або зловживанням службовим становищем.

Українські суди відмовили в позові про захист честі та гідності

У січні 2016 року Сурадєєв звернувся до суду з цивільним позовом проти бізнесмена та місцевого осередку політичної партії. Він вимагав визнати поширені твердження неправдивими й такими, що шкодять його честі, гідності та професійній репутації, зобов'язати відповідачів їх спростувати, а також стягнути 100 тисяч гривень моральної шкоди.

4 травня 2017 року Автозаводський районний суд Кременчука відмовив у задоволенні позову. Суд визнав, що бізнесмен поширював негативну інформацію про поліцейського, однак вирішив, що в контексті всієї промови це були не конкретні твердження про факти, а висловлення сумнівів, переконань та особистого бачення подій.

Суд також врахував суспільний інтерес до обставин інциденту та зазначив, що правоохоронець повинен бути готовим до ширших меж критики. Окремо було відхилено позов до партійного осередку: суд встановив, що матеріал у передвиборчому бюлетені відтворював, хоча й у скороченому вигляді, висловлювання бізнесмена.

29 червня 2017 року Полтавський апеляційний суд залишив рішення без змін. А 25 червня 2018 року Верховний Суд відхилив касаційну скаргу Сурадєєва.

Верховний Суд погодився з тим, що бізнесмен реалізував право на свободу вираження поглядів, а інформація стосувалася суспільно важливої теми — діяльності правоохоронних органів. Суд також зазначив, що не було встановлено наміру поширити неправдиву інформацію з метою завдати шкоди професійній репутації заявника.

Після цього Сурадєєв звернувся до Європейського суду з прав людини.

Чому ЄСПЛ не погодився з українськими судами

У ЄСПЛ заявник скаржився на порушення статті 8 Конвенції, стверджуючи, що національні суди не забезпечили належного захисту його репутації. Він наголошував, що звинувачення стосувалися конкретних кримінальних правопорушень, а не просто суб'єктивної оцінки його роботи.

Європейський суд погодився, що свобода слова має особливе значення для суспільної дискусії, зокрема коли йдеться про діяльність поліції. Однак Суд наголосив: право на критику не означає можливості без достатнього фактичного підґрунтя приписувати конкретній людині тяжкі злочини.

ЄСПЛ розмежував оціночні судження та твердження про факти. Наприклад, образливий вислів «перевертень у погонах» сам по собі міг розглядатися як оцінка. Проте твердження, що Сурадєєв особисто підкинув наркотики до автомобіля та був пов'язаний із мережею виробництва і розповсюдження амфетаміну, стосувалися конкретних дій, які можна перевірити.

Саме тому Суд визнав, що такі звинувачення не можна автоматично виправдати посиланням на свободу вираження поглядів.

ЄСПЛ звернув увагу, що національні суди не встановили достатньої фактичної основи для цих заяв. Сам факт того, що Сурадєєв прибув на місце події, підозри бізнесмена щодо його поведінки або інформація, яку Т. нібито отримав від інших людей, не підтверджували звинувачень у підкиданні наркотиків чи участі в їх незаконному обігу.

Суд також врахував час і спосіб поширення інформації. Бізнесмен провів пресконференцію через чотири дні після інциденту, тобто мав час обміркувати подію та спробувати перевірити факти, перш ніж висувати настільки серйозні звинувачення. Проте українські суди належним чином не дослідили, чи діяв він добросовісно та чи мав достатні підстави для своїх заяв.

Окреме значення мали матеріали службового розслідування, яке не виявило порушень у діях поліцейського. ЄСПЛ вказав, що ці документи безпосередньо стосувалися питання, чи мали звинувачення достатню фактичну основу. Однак національні суди не надали їм належної ваги.

Чому можливість відповісти на звинувачення не врятувала ситуацію

Українські суди враховували, що після пресконференції бізнесмена Сурадєєв також отримав можливість публічно викласти свою версію подій.

ЄСПЛ не заперечував, що така можливість має значення. Проте Суд наголосив: подальша відповідь не може повністю усунути шкоду, якої завдає широке публічне поширення звинувачень у тяжких злочинах.

Не переконав ЄСПЛ і аргумент про те, що Сурадєєв продовжив кар'єру в поліції та не зазнав установлених кримінальних або дисциплінарних наслідків. Це могло пом'якшити професійні наслідки, але не скасовувало репутаційної шкоди, завданої публічним пов'язуванням його імені із серйозною злочинною діяльністю.

У підсумку Суд дійшов висновку, що звинувачення в підкиданні наркотиків і причетності до мережі виробництва та розповсюдження амфетаміну, висунуті без достатньої фактичної основи, вийшли за межі допустимої критики. Аргументи українських судів на користь свободи слова відповідачів не переважили право заявника на повагу до репутації.

Скільки Україна має виплатити кременчужанину

Сурадєєв просив ЄСПЛ присудити йому 5 тисяч євро компенсації моральної шкоди та 239 євро судових витрат, понесених у національних судах. Уряд України заперечував проти цих вимог, вважаючи їх необґрунтованими та надмірними.

Європейський суд присудив заявнику 1200 євро компенсації моральної шкоди та 239 євро судових витрат. Крім того, держава має сплатити належні податки, якщо вони підлягають сплаті із зазначених сум.

За рішенням ЄСПЛ, Україна повинна здійснити виплату протягом трьох місяців. Якщо цей строк буде порушено, на присуджені суми нараховуватимуться прості відсотки за ставкою граничного кредитування Європейського центрального банку, чинною в період прострочення, плюс три відсоткові пункти.

Решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції Суд відхилив.

Таким чином, ЄСПЛ одноголосно визнав заяву прийнятною та встановив порушення статті 8 Конвенції. Рішення стосується не заборони критикувати правоохоронців і не звільняє посадовців від суспільного контролю. Його ключовий висновок полягає в іншому: публічні звинувачення в конкретних тяжких злочинах повинні мати достатнє фактичне підґрунтя, а національні суди мають належно зважувати свободу слова та право людини на захист репутації.

Нагадаємо, Скандальний поліцейський Сурадєєв програв Верховний суд депутату Терещенку і «Оппоблоку»

Скандальний поліцейський Сурадеев програв апеляцію депутату Терещенко і «Оппоблоку».

Клим Соколов

Полтавські