Гостомель, розбита «Мрія», Рижівка – історія гвардійця 2 Шосткинського полку на псевдо Самурай

09 липня 2026 р. 11:11

09 липня 2026 р. 11:11

У 2021 році Самурай був призваний на строкову службу Шосткинським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Після розподільчого пункту в Сумах він потрапив до Бригади швидкого реагування імені молодшого сержанта Сергія Михальчука, де проходив службу на посаді стрільця.

«Оскільки це бойова бригада, ми тренувалися за відповідною програмою. Усе було добре, але за кілька місяців до повномасштабного вторгнення в нас почалися особливі тренування, яких раніше не було. Тоді ми ще не підозрювали, що нас уже готують до великої війни», — згадує гвардієць Самурай.

24 лютого 2022 року його підрозділ зустрів повномасштабне вторгнення в Гостомелі. Спочатку військові сприйняли сигнал тривоги як чергові навчання, але вже за лічені хвилини стало зрозуміло, що це справжня війна.

«О четвертій ранку командир дав команду: “Підйом! До зброї! Повна бойова готовність!”. Спочатку ніхто не розумів, що відбувається. Усе було схоже на тренування, поки в танковий батальйон не прилетіла перша ракета. Тоді ми зрозуміли — це вже не навчання», — розповідає військовослужбовець.

Під час оборони бригади військові зайняли укриття та відбивали атаки російських військ. Після кількох годин бою за наказом командира залишили територію частини.

«Найбільше запам’ятався гул 33 “Алігаторів” під супроводом “Сушок”. Ми били по гелікоптерах із усього стрілецького озброєння, яке мали. Декілька пташок тоді впали. Потім на територію частини почав висаджуватися спецназ РФ, і після кількох годин оборони ми були змушені відходити», — говорить Самурай.

Через кілька місяців підрозділ повернувся до зруйнованої бригади та почав її відновлювати. Саме тоді військовий побачив знищений літак «Мрія».

«Спочатку було захоплення її масштабами, навіть у зруйнованому стані. Але потім прийшло усвідомлення і сум через те, що ворог знищив найбільший український літак. Ми повністю довіряли нашому командиру, який залишився разом із нами. Саме довіра допомагала триматися», — каже гвардієць.

Після виходу з Гостомеля підрозділ пішки рухався у напрямку Києва. Дорогою військові затримали двох громадян рф, які знімали пересування українських військових на мобільний телефон. Після перевірки документів їх передали іншим підрозділам.

Згодом Самурай виконував бойові завдання на напрямку Рижівки, де його підрозділ спостерігав за противником і не допускав прориву через лінію оборони.

«Там було дуже гаряче. Постійні мінометні обстріли, дрони — від маленьких до великих, евакуація двохсотих і трьохсотих. Із Гостомеля найбільше запам’ятався перший день вторгнення. Коли ми відходили, одна бабуся вийшла з двору й запитала: “Ой, внучата, що сталося?”. Ми відповіли: “Війна, бабусю, війна…”. А в Рижівці пам’ятаю, як ми ділили одну шоколадку на шістьох», — ділиться спогадами військовослужбовець.

За словами Самурая, у найважчі моменти підтримку давали віра та молитва.

«Допомагали молитви й віра в Господа Бога. Він давав нам сили. По-іншому пояснити, як ми все це пройшли, я не можу», — говорить гвардієць.

Свою перемогу військовий бачить справедливою, сильною та незворотною — коли українська земля буде вільною, а люди житимуть у мирі.

«Як писав Тарас Шевченко: “Борітеся — поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!”. А всім українцям я хочу сказати: єдність, віра і любов до України — це те, що допоможе нам вистояти й перемогти», — підсумовує гвардієць Самурай.

Джерело: Фейсбук-сторінка Військової частини 3022 Національної гвардії України

Сумські