Усе Його життя і творчість були були виповнені любов’ю

14 червня 2025 р. 23:17

14 червня 2025 р. 23:17

7 червня на 65 році життя, після важкої недуги відійшов у засвіти талановитий поет, журналіст, літературознавець, редактор, громадський діяч, щирий патріот України, друг нашої газети Володимир Ярославович Кравчук.

Поезії та й уся творчість п. Володимира, були виповненні любов’ю до читача, рідного краю. Його віршами зачитувалися, і будуть зачитуватися, ними признаватимуться в кохані, вони як завше допомагатимуть ширше побачити який прекрасний світ, а пісні написані на його слова ще лунатимуть, тож його слово житиме…

Досить влучно підібрав слова Олег Герман: «Є безмір люду в суєті життя. Є постаті, які особливо зримі. Є Особистості, з яких ми черпаємо розуміння себе, відкриваємо інший світ довкруж і в нас самих. Володя належав саме до них. Він стояв над потоками часу і літав у високостях щирої та праведної поезії…».

Член Національних спілок письменників і журналістів України, лауреат всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Братів Лепких, літературних премій ім. І. Блажкевич, ім. В. Вихруща, журналу «Літературний Тернопіль» та ін. Володимир Кравчук поза всі свої досягнення завжди залишався скромною, світлою і щирою людиною. Він завжди намагався підставити плече та допомогти розкритися юним талантам та й і не лише юним, його своїм наставником у творчості вважають десятки літераторів, які завжди згадуватимують його з повагою і любов’ю, присвячуватимуть йому свої поезії…

Уродженець с. Добромірка, що на Збаражчині, Володимр Кравчук, закінчив Кременецького медичне училище, Харківський міжнародний фінансово-економічний інститут. У 1986 р. брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Служив у армії. Працював фельдшером невідкладної медичної допомоги в Тернополі, редактором Збаразької районної газети «Народне слово», а також помічником санітарного лікаря районної санепідемстанції. Від квітня 2009 р. керівник літературно-мистецької студії «Рушник» центру культури і дозвілля Збаразькоі міської ради. Обирався депутатом Збаразької міської ради…

Скромні рядки біографії, а скільки за ними було праці, переживань…, лише одному Богові відомо… Автор десятків книг, збірок поезій у т. ч. для дітей, а ще упорядник, редактор, друг і порадник він був талановитий в усьому, бо все робив з любов’ю, щиро…

Навіть будучи вже важко хворими він до останнього писав, творив, допомагав… Адже він так хотів щоби завжди «книжилося» і не лише Йому, а й усім колегам його по перу…

Минуло четверга ми заверстали на 8-му сторінку цього номера його дві поезії «Червень» і «Тепло», а у соботу Його вже не стало…

***

Входжу легко в ліс, як весло у воду.

Жовті віти хвиль вітер підійма.

Тут думки мої в шумовинні бродять,

Поміж них нова осінь не сама.

Зачерпну листків з вдячністю живою,

Що прожив, дожив… Що такий, як є.

Серед лету дня залишивсь с о б о ю;

Слово з-під пера тихо постає.

Вололодимир Кравчук

Ніхто досі не знає і не розуміє чому Господь найшвидше забирає із земного життя найкращих… Мабуть, тому, що там, на Небесах, йому також потрібні чисті, талановиті, добрі та щирі, такі, яким був світлої пам’яті пан Володимир.

Р едакція газети «Свобода», друзі, колеги висловлюють щире співчуття рідним і близьким . Віримо, що Всемилостивий Господь прийме його світлу та щиру душу в Царство Небесне. Вічна і світла пам’ять …

Тернопільські