Голодна кутя на Водохреще: як її готують, які традиції та значення

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Голодна кутя на Водохреще: як її готують, які традиції та значення

04 січня 2026 р. 11:10

04 січня 2026 р. 11:10

Депозитфото

У традиційному варіанті до голодної куті не додають масла, вершків, родзинок чи горіхів — страва має бути стриманою.

Кутя для українців — це не просто страва. Це — символічна обрядова їжа, пов’язана з великими зимовими святами. Її готують тричі: на Святвечір (24 грудня), на Щедрий вечір (31 грудня) та на Водохресний святвечір (5 січня).

Чим особлива кутя на Водохреще, який її зміст та приготування, повідомляє ТСН.ua .

Кутя на Водохреще символізує завершення різдвяно-новорічного циклу свят, вдячність та очищення. Її ще називають: голодна кутя, третя кутя чи водохресна кутя.

Символіка Водохресної куті

У народі третя кутя означає — чищення та прощання зі святами, вдячність за прожитий рік та духовне оновлення. Після цієї Святої вечері людина ніби входить у новий період — після освяченої води закінчувався строгий піст.

Голодна кутя — стриманіша за Щедру, яка найбільш ситна та святкова, а також — простіша за Святвечірню, яка найсуворіша та найсимволічніша.

Водохресна кутя пісна, але дуже скромна. Її готують не лише без молока, вершків, масла, а також — без зайвих солодких інгредієнтів. На Поліссі її робили майже несолодкою. На Поділлі іноді додавали лише краплю меду, а на Галичині могли розводити мед освяченою водою

Класичний рецепт Голодної куті

Інгредієнти :

1 склянка пшениці
3–4 склянки води
½ склянки маку
2–3 ст. л. меду
дрібка солі (за смаком )

Приготування

У народі існують традиції, пов’язані з третьою кутею. Зазвичай після вечері більше не їли — чекали на освячену воду. Крім того, страву залишали на столі «для душ предків», а частину могли висипати птахам — «щоб принесли весну».

Нагадаємо, раніше «20 хвилин» повідомляли , як приготувати борщ з вушками на різдвяні свята.

Готуємо борщ з «вушками» на Водохреще

Тернополяни розповіли, яку кутю коштували у родичів і яку готують самі

З вином, молоком, шоколадом чи халвою: добірка перевірених рецептів куті від тернополян