«Я є воскресіння і життя…»: храми Чортківщини – іменинники на Великдень

14 квітня 2026 р. 20:57

14 квітня 2026 р. 20:57


«У перший день тижня, рано-вранці, жінки, взявши з собою пахощів, які вони приготували, прийшли до гробниці, де було поховано Ісуса. Вони побачили, що той величезний камінь, який затуляв вхід до гробниці, було відкочено вбік. Жінки ввійшли в склеп, але тіла Господа Ісуса там не знайшли. Поки вони дивувалися тим, що трапилося, поруч із ними раптом з'явилися двоє чоловіків у сліпучому вбранні. Налякані, жінки впали долілиць. Тоді чоловіки заговорили до них: «Чому ви шукаєте серед мертвих Того, Хто є живий? Тут Його немає, Він воскрес!..» (Мт. 28:1-10).

Фото: з відкритих джерел «Я є воскресіння і життя…»: храми Чортківщини – іменинники на Великдень

Ось вона яка – фундаментальна істина християнства про перемогу життя над смертю, що означає вічне життя для віруючих та присутність Христа. Тож Воскресіння Христове – найвеличніше свято в році, що символізує порятунок всього людства. І низка Божих домівок й на Чортківщині зокрема – іменинниці на Великдень.

Найперше мова – про втрачений дерев'яний греко-католицький храм Воскресіння Христового у с. Біла Чортківської громади «родом» з 1751 року. Про нього залишилася лише історична згадка. До 1809 року парафія належала до Львівської архидієцезії. У 1809-1815 рр. Тернопільщина перебувала під російською юрисдикцією і парафія належала до Луцької єпархії. 6 серпня 1815 р. її повернуто до Львова. У 1885 р. церква перейшла до новоствореної Станиславівської єпархії. Мурована церква Різдва Пресвятої Богородиці збудована та освячена 1903 року, замінивши в 1906 році стару дерев'яну церкву Воскресіння Христового.

Фото: з відкритих джерел «Я є воскресіння і життя…»: храми Чортківщини – іменинники на Великдень

Церква Воскресіння Христового у с. Вістря Коропецької громади (перша згадка про село датується 1485 роком) належить до Монастириського деканату Тернопільсько-Бучацької єпархії ПЦУ. Храм дерев'яний, класично тридільний, одно купольний. Збудований у 1754 р., відреставрований 1775 року. Від 1785 року велися метричні книги. Парафія і храм входили до Товмацького (1832-1842) та Устецького (1843-1885) деканатів. У 1885-му – до Станиславівської єпархії.

Фото: з відкритих джерел «Я є воскресіння і життя…»: храми Чортківщини – іменинники на Великдень

А це – молодша «посестра» давньої вістрянської дерев'яної церкви, також Воскресіння Христового, проте має статус релігійної громади УГКЦ. Фактично спорудження храму було розпочато ще 1938 року, проте його перервала Друга світова війна. Будівництво завершено лише на початку ХХІ століття, церкву освячено 2007-го року.

Фото: з відкритих джерел «Я є воскресіння і життя…»: храми Чортківщини – іменинники на Великдень

Церква Воскресіння Господнього у с. Садки Товстенської громади – то парафія та храм греко-католицької громади Товстенського деканату Бучацької єпархії УГКЦ. Як свідчить історична довідка, тамтешня парафія була греко-католицькою до 1946 року. Поміж 1946-1962 рр. і парафія, і храм належали до РПЦ. У 1962-1988 роках церкву закрила державна влада. А в 1990 році у Садках утворилася невелика греко-католицька парафія. 21 листопада 1998 р. єпископ Тернопільський Михаїл Сабрига освятив тимчасову каплицю, збудовану греко-католиками. Богослужіння в ній проводяться й досі.

Фото: з відкритих джерел «Я є воскресіння і життя…»: храми Чортківщини – іменинники на Великдень

У с. Милівці, що тепер належить до Нагірянської громади, здавна функціонувала дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці. У 1906 році на тому місці почали споруджувати новий мурований храм. А вже у 1910-му освятили на честь Воскресіння Христового. Інформація, яку видає Вікіпедія, засвідчує, що іконостас для нього виготовили майстер зі с. Заболотівка та один з-поміж парафіян. У ту пору, коли парохом служив отець Дем'ян Ковалюк, церкву розписано художником Стактичним та Петром Багрієм. У 1961 році храм було закрито, його використовували як музей. Служби Божі тоді відправлялися біля фігури Матері Божої, яку у 1965 році було знищено. Проте духовне життя відродилося 1998 року. Фігуру Матері Божої теж було відновлено. До слова, у міжчассі 1992-2009 рр. парохом храму служив нинішній архієпископ Тернопільський і Теребовлянський Павло (Кравчук). І в 2010 році храм Воскресіння Христового в Милівцях, що належить до Тернопільсько-Теребовлянської єпархії ПЦУ, відзначив своє 100-ліття.

Фото: з відкритих джерел «Я є воскресіння і життя…»: храми Чортківщини – іменинники на Великдень

Є у Милівцях ще й однойменний храм – з приналежністю до Улашківського деканату Бучацької єпархії УГКЦ, іменований Святого Воскресіння Христового. Історія така: від 1990-го по 1996-й рік тамтешні греко-католики відвідували богослужіння у церкві Різдва Пресвятої Діви Марії при монастирі отців-василіян. 24 червня 1991 року частина громади повернулася в лоно УГКЦ. У 1999 році було споруджено власну богослужбову каплицю. А в 2012 році освячено оновлену дзвіницю.

Реклама

«Я є воскресіння і життя…»: храми Чортківщини – іменинники на Великдень

Джерело: chortkiv.city

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua