Тернопільський музей представив ікону, якій уже понад століття (фото)

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Тернопільський музей представив ікону, якій уже понад століття (фото)

05 липня 2026 р. 19:31

05 липня 2026 р. 19:31

У фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею зберігається одна з особливих сакральних пам'яток другої половини ХІХ століття — ікона Матері Божої Неустанної Помочі.

До музейної збірки вона надійшла у 1984 році, ймовірно, із церкви Святого Великомученика Димитрія в селі Саджівка на Гусятинщині.

"Історія храму була непростою. З 1946 до 1960 року парафія належала РПЦ. У 1960 році радянська влада закрила храм і перетворила його на музей. Богослужіння відновили у 1990 році, а вже в липні 1991 року тут була створена парафія Української греко-католицької церкви , - зазначають у музею . - Образ належить до іконографічного типу «Одигітрія» («Та, що показує шлях»). Богородиця пригортає до Себе Дитятко Ісуса, вказуючи на Нього як на дорогу до спасіння. Саме цей давній іконографічний тип став основою для образу Матері Божої Неустанної Помочі. Богородиця ніжно пригортає до Себе Дитятко Ісуса, але Її погляд звернений не до Сина, а до кожного, хто стоїть перед образом. У ньому дивовижно поєдналися материнська любов, співчуття, смуток і водночас спокійна впевненість".

Дитятко Ісус дивиться на архангелів Михаїла та Гавриїла, які тримають знаряддя Його майбутніх Страстей: спис і губку з оцтом, хрест і цвяхи.

Побачивши їх, маленький Ісус міцніше притискається до Матері, а з Його ніжки зісковзує сандалик — одна з найзворушливіших деталей цього образу. Наче маленька дитина, яка злякалася й інстинктивно шукає захисту в маминих обіймах. Саме ця людяність робить образ таким близьким і зрозумілим кожному.

Ікону виконано на цинковій пластині — техніці, характерній для другої половини ХІХ століття. Поширення таких ікон було пов'язане з розвитком мануфактурного виробництва, а металева основа забезпечувала довговічність образу та створювала особливу гру світла на його поверхні.

На іконі збереглися традиційні грецькі скорочення ΜΡ ΘΥ («Мати Божа») та ІС ΧΣ («Ісус Христос»), які є невід'ємною частиною канонічної іконографії. Образи Богородиці та Дитятка Ісуса увінчані мальованими коронами.

Особливої уваги заслуговує й дерев'яна рама. Вона оздоблена різьбленим рослинним орнаментом, ймовірно виконаним місцевим майстром. Потемнілий лак, дрібні тріщини та сліди часу не приховують її віку — навпаки, вони лише підкреслюють справжність і цінність пам'ятки.

"Цікаво, що ця ікона була аналойною. Про це свідчить відкидна підставка на звороті рами. Такі ікони встановлювали на аналої в храмі для почитання під час богослужінь. Перед ними молилися, цілували їх, просили про допомогу й дякували за отримані ласки" , - наголошує Оксана Кульчицька, завідувачка художньо-рекламного відділу ТОКМ.