Жінки у підготовці до миру: що стримує та що посилює їхню роль, дослідження

15 липня 2026 р. 16:14

15 липня 2026 р. 16:14

Фундація «День після» представила результати якісного дослідження у шести прифронтових областях.

В Україні дедалі активніше говорять про відновлення та відбудову. Щоб ці процеси відповідали реальним потребам людей, важливо враховувати досвід жінок, які живуть і працюють у безпосередній близькості до фронту. Саме з цією метою Фундація «День після» провела якісне дослідження про виклики та потреби жінок у прифронтових громадах і презентувала його результати.

Дослідження охопило ключові сфери життя громад: довіру — кому і чому довіряють люди; конфлікти — де накопичується напруга і як із нею працюють; та участь жінок у житті громад — від волонтерства до ухвалення рішень. Серед головних потреб опитані жінки називали навчання, обмін досвідом з іншими лідерками, менторство та доступ до процесів планування і ухвалення рішень.

До опитування залучили жінок з шести областей: Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської та Херсонської. Протягом квітня–червня 2026 року дослідниці провели шість фокус-груп та 30 глибинних інтерв'ю з жінками-лідерками — волонтерками, ветеранками, депутатками місцевих рад, керівницями громадських організацій та представницями місцевого самоврядування.

«Розмови про відновлення та відбудову вже тривають. І наша важлива задача як суспільства — залучати до цих процесів жінок, які мають унікальний досвід проживання цієї війни, зокрема, і роботи у прифронтових громадах. Але щоб це зробити, ми спершу маємо почути їхні реальні потреби — почути, з чим  жінкам на місцях доводиться жити щодня. Такий підхід допоможе належно планувати підготовку до миру - від того, що ми знаємо про виклики та потреби громад, а не від того, що ми думаємо, що знаємо », — каже Ірина Дробович, співзасновниця Фундації «День після».

Про що розповіли учасниці дослідження

Довіра. Опитані жінки зазначили, що в громадах довіряють насамперед конкретним людям: волонтеркам, освітянкам, активісткам,  а не інституціям. Водночас, за їхніми словами, ті, кому довіряють, зазвичай не мають ресурсів і повноважень впливати на системні рішення.

Конфлікти. Учасниці дослідження назвали десять ліній напруги, які існують у громадах здебільшого у прихованій формі: між місцевими мешканцями та переселенцями, між військовими й цивільними, між родинами тих, хто служить, і тих, хто ні, між населенням і представниками територіальних центрів комплектування, довкола розподілу гуманітарної допомоги та компенсацій, а також довкола мови, культури та церкви. Серед опитаних поширена думка, що після завершення бойових дій частина цих конфліктів може загостритися.

Доступ до можливостей. Опитані розповіли, що значна частина соціальної та волонтерської роботи в громадах лежить на жінках, однак у стратегічних рішеннях вони представлені мало. Як приклад учасниці наводили результати місцевих виборів у своїх громадах, де ключові посади обійняли переважно чоловіки.

«Ми маємо враховувати досвід і шлях інших країн, які проходили через війну та відновлення, де саме жінки відігравали ключову роль у відбудові держав і суспільств. Цей досвід показує: там, де жінок системно залучали до відновлення та миробудування, мир виявлявся більш сталим. Україна має шанс не повторювати чужих помилок, а скористатися цими уроками вже зараз», — каже Анна Ніколаєнко, співзасновниця Фундації «День після».

Про дослідження

Дослідження має якісний характер: його результати відображають досвід та оцінки опитаних жінок-лідерок, а не статистику по всьому населенню. Звіт підготовлено в рамках проєкту «Лідерство жінок в громадах у процесах підготовки до миру», який Фундація «День після» реалізує за підтримки International Rescue Committee.

Фундація «День після» навчає та об'єднує українських жінок-лідерок, готуючи їх до участі у відновленні України та процесах миробудування.

Повний текст звіту доступний за посиланням.

Тернопільські