вологість:
тиск:
вітер:
Староягільничани провели в дорогу вічності полеглого Героя-односельця Катинського Тараса
18 липня 2026 р. 20:10
18 липня 2026 р. 20:10
Ще від учорашнього дня остання путь до рідного дому загиблого 12 липня ц. р. на Сумщині старшого стрільця-оператора 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти 1-го батальйону територіальної оборони в/ч А7033 молодшого сержанта ЗСУ КАТИНСЬКОГО Тараса Богдановича вистелена живими квітами – від самісінького вказівного знака. Тут, на початку села, вдячні сельчани процесійно зустріли і провели із жовто-блакитним прапором і виплетеним тризубом в руках молоді траурний кортеж з тілом Захисника до рідної оселі. А вже сьогоднішнього суботнього спекотного дня, 18 липня, цією дорогою поспішали дорослі і малі на першу годину пополудню, щоб провести Героя до місця вічного спочинку.
Шестеро священників УГКЦ служило чин похорону на батьківському подвір’і, що поруч зі школою, де у дитинстві полюбляв ганяти м’яча малий Тарас.
У цьому селі 4 квітня 1997 р. Тарас народився Був наймолодшим з трьох дітей у сім’ї. Маючи всього лишень 22 роки, ухвалив сміливе рішення стати до лав ЗСУ (2019 р.) за прикладом свого старшого брата, котрий ще з часу проведення АТО (від 2014 р.) боронив Україну від московських зайд. Зовсім недавно, перебуваючи у відпустці, вирішив поєднати свою долю з коханою дівчиною із Малих Чорнокінців. Лишень два тижні тривало їхнє сімейне щастя... Чоловік мусів відбути на фронт, де при виконанні бойового завдання із захисту Вітчизни загинув...
Після велелюдного прощання на обійсті траурна процесія вирушила до древнього дерев’яного храму Введення в Храм Пресвятої Богородиці, де відспівували Героя.
Звідси простелився шлях скорботної процесії до сільського кладовища, де у прибраній білим полотном і заклечаній могилі схоронили мужнього воїна під мідні звуки Державного Славня України і почесний військовий салют.
Як мовив у прощальному слові о. Дмитро Ненчин, котрий очолював чин похорону, воїн у своєму житті може загинути двічі: перший раз – на полі бою; і вдруге – коли про нього забувають.
Тож не забуваймо дороги до могил полеглих борців за волю України. Як тих, що боролись століття тому, так і новітніх. Адже ворог не змінився. Злочинна мета у нього одна – загарбати нашу родючу землю і підкорити волелюбний український народ. Завдяки таким, як Тарас Катинський і його побратими, цим ворожим задумам не суджено збутися. На жаль, задля цього наш Герой-краянин і тисячі таких, як він, віддали своє молоде життя.
Вічна вам пам’ять і слава, Герої!
Джерело: chortkiv.city
Новини рубріки
У Харківській області загинув майстер безпілотних систем з Тернопільщини
18 липня 2026 р. 20:55
Рожеві троянди та літні квіти: який вигляд мають клумби у парку «Сопільче»
18 липня 2026 р. 20:02
Пів тисячі авто на фронт: історія СТО, власник якого сам пішов воювати
18 липня 2026 р. 19:30