Йому назавжди 23: у Городку вшанували пам’ять загиблого на Харківщині Нікіти Руденка

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Йому назавжди 23: у Городку вшанували пам’ять загиблого на Харківщині Нікіти Руденка

20 квітня 2026 р. 12:04

20 квітня 2026 р. 12:04

Вшанування памʼяті захисника

20 квітня городоччани вшанували памʼять Нікіти Руденка, який загинув два роки тому на Харківщині. Захід памʼяті відбувся на площі Героїв Майдану.

Традиційно звучав Гімн України, присутні слухали історію воїна та віддали йому шану хвилиною мовчання.

— В цей памʼятний день сумує і плаче вся родина загиблого. Ми памʼятаємо і любимо його. Він завжди з нами, — сказала Олена Слободян. — Вдячні від усієї родини за те, що у Городку так вшановують памʼять наших Героїв. За підтримку в ці непрості часи. І віримо, що наші Герої загинули недаремно. Перемога настане ось-ось. Перемога буде за нами. Слава Україні!

Історія Героя

Нікіта був наймолодшим у багатодітній сімʼї, де виховували сина та двох доньок. З дитинства він був життєрадісним і відповідальним. Навчався у Городоцькому ліцеї №4. У 23 роки створив сім’ю. Його дружина Тетяна розповідає, що Нікіта став для неї надійною опорою. Пара мала багато планів на майбутнє, проте війна згубила все.

— Нікіта за короткий період нашого шлюбу показав мені, яким має бути насправді чоловік. Він — велика світла людина. Він для нашого селища став людиною-посмішкою, найкращим гарним сонечком. Він мій чоловік назавжди. Я нестиму про нього пам ʼ ять все своє життя, — сказала дружина воїна Тетяна.

Нікіта був професійним військовим. Він служив хіміком батальйону радіаційного, хімічного та біологічного захисту в одній із частин Збройних сил України. 19 квітня 2024 року на Харківщині його серце перестало битися.

— Ми досі не можемо в це повірити, — сказала сестра загиблого Анастасія. — Він для нас був найкращим у світі. Він був нашою підтримкою. Ми його дуже любимо, скучаємо. Він для нас все...

В останню путь Нікіту провели 27 квітня. Поховали Героя на Алеї Слави у рідному Городку. У 2025 році йому посмертно присвоїли звання «Почесний громадянин Городоцької міської територіальної громади».