40 років потому: у Городку ліквідатор ЧАЕС розповів школярам правду про катастрофу у Чорнобилі

26 квітня 2026 р. 10:15

26 квітня 2026 р. 10:15

Роковини Чорнобильської катастрофи

26 квітня минає 40 років від дня Чорнобильської катастрофи. З цієї нагоди у Городоцькій центральній публічній бібліотеці відбулася зустріч поколінь. Пам’ять про трагедію об’єднала представників міської влади, освітян, учнів Городоцького ліцею №3 та безпосереднього учасника тих подій — ліквідатора Олексія Федотова.

Олексій Федотов — ліквідатор аварії на Чорнобильській атомній електростанції. У 1986 році його направили до зони ураження як офіцера за лінією військкомату. Городоччанин розповів, що в ліквідації наслідків катастрофи взяли участь понад 600 тисяч людей, серед яких — значна частина українців. Під час зустрічі він говорив про масштаби трагедії та її наслідки для мільйонів людей, яких вона торкнулася.

Олексій Федотов Фото: Городок.City Автор: Віра Лапа

— Це найбільша техногенна катастрофа у світі. Вона торкнулася не лише тих, хто працював на місці, а й мільйонів громадян — морально, психологічно. Тому про це потрібно пам’ятати, — наголосив ліквідатор. — І ще один важливий урок — завжди говорити правду. Інформацію про катастрофу довго приховували. Люди дізналися про неї не одразу. Такого більше не має повторитися.

Живі свідчення і пам’ять у деталях

Школярам ліквідатор розповів про роботу в зоні ураження, зокрема в лісах поблизу Прип’яті, а також про людей, які поруч із ним виконували небезпечні завдання. Також показав архівні фотографії, які зберігає вже десятки років як нагадування про пережите.

Анна Гика Фото: Городок.City Автор: Віра Лапа

— Завдяки тим людям, які тоді працювали на ліквідації, ми сьогодні маємо майбутнє. Мене найбільше вразило, що людей відправляли, не пояснюючи, куди саме вони їдуть і на який час, — сказала учениця Городоцького ліцею №3 Анна Гика.

Її однокласник Дмитро Нікітенко звернув увагу на важливість знати внесок саме своїх земляків і робити висновки на майбутнє.

Дмитро Нікітенко Фото: Городок.City Автор: Віра Лапа

— Потрібно розуміти, що це спільна відповідальність. І наслідки могли б бути значно гіршими — і для екології, і для здоров’я людей. Тому важливо відповідально ставитися до природи і до атомної енергетики — діяти обережно і свідомо, — зазначив Дмитро Нікітенко.

Внесок громади

У зустрічі взяла участь керуюча справами виконавчого комітету Городоцької міської ради Ольга Бистрицька. Вона розповіла школярам, як Чорнобиль торкнувся Городоччини.

— З колишнього Городоцького району понад 200 людей брали участь у ліквідації наслідків аварії. Це були працівники поліції, медики, будівельники. Сьогодні в громаді проживає близько 50 учасників тих подій. На жаль, багатьох уже немає серед живих через стан здоров’я, — зауважила Ольга Бистрицька.

Станом на квітень 2026 року уряд України звітує про 1 млн 253 тисячі постраждалих внаслідок аварії – як пересічних громадян, так і ліквідаторів. Сорок років тому таких було на 2 мільйони більше.

Водночас до теперішнього часу не існує єдиних даних щодо кількості людей, які загинули чи згодом померли від наслідків вибуху на ЧАЕС. Так, німецькі представники організації «Лікарі світу за запобігання війні» тільки серед ліквідаторів нарахували 50–100 тис. смертей, оцінивши загальну кількість жертв у 246 тис. осіб. За іншими даними загальна кількість постраждалих оцінюється у 540–900 тис. осіб.

Довідково: аварія на Чорнобильській АЕС сталася о 01:23 ночі 26 квітня 1986 року внаслідок вибуху реактора №4. У реакторі на той час знаходилося близько 200 тонн урану. Викид радіоактивних речовин був надмасштабним, забруднивши значні території України, Білорусі та росії. Причинами, згідно з офіційними даними, які розсекретили пізніше, стали помилки персоналу та недоліки конструкції реактора. Пожежа на ректорі палала 10 днів, а ліквідація тривала роками, призвівши до екологічної та гуманітарної трагедії.

Як зазначено на сайті Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, відразу після аварії було опромінено майже 8,5 млн. людей, високе радіоактивне забруднення охопило близько 155 тис кв. км територій, з них 52 тис кв. км – сільськогосподарські землі. Унаслідок забруднення повітря, ґрунтів і вод з’явилася так звана «зона відчуження», де небезпечно, а тому заборонено проживати людям. Проте в цій зоні продовжують жити близько 400 видів тварин, птахів та риб, 1200 видів флори, 60 з них занесені до Червоної книги України, а 20 є рідкісними. У «зоні відчуження» тваринний і рослинний світ зазнає генетичних мутацій.

Хмельницькі