Звернення директора ХАЕС Андрія Козюри з нагоди роковин трагедії на Чорнобильській АЕС

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Звернення директора ХАЕС Андрія Козюри з нагоди роковин трагедії на Чорнобильській АЕС

26 квітня 2026 р. 14:44

26 квітня 2026 р. 14:44

Щороку 26 квітня історія нагадує нам сумну дату – день Чорнобильської трагедії. Цьогоріч – це 40-і роковини болю, смутку, поламаних доль, пам’яті про людей-титанів, які ціною своїх життів зупинили смертоносну біду. Ця техногенна аварія назавжди змінила хід історії, свідомість суспільства і підходи до безпеки в усьому світі.

Чорнобиль – це не лише про біль і втрати. Це, передусім, про уроки – жорсткі, гіркі, але надзвичайно важливі. Чорнобиль вкотре нагадує нам про відповідальність, ціну людської помилки, значення правди і прозорості. І головне – про те, що безпека не може бути другорядною. Вона завжди повинна бути абсолютним пріоритетом.

Ми схиляємо голови перед подвигом ліквідаторів: людей, які, не вагаючись, стали на захист життя не лише країни, а й частини світової спільноти. Вони працювали в умовах, де кожна хвилина коштувала здоров’я і життя. Їхній героїзм – це не лише сторінка історії, це моральний орієнтир для кожного з нас.

Сьогодні атомна енергетика – інша. Вона базується на досвіді, на технологіях, на культурі безпеки, яка формується щоденною працею тисяч фахівців. У НАЕК «Енергоатом», і зокрема на Хмельницькій АЕС, безпечна експлуатація є безумовною цінністю. Це не декларація, а система: від технічних рішень до мислення кожного працівника. Ми впроваджуємо сучасні стандарти, дотримуємося міжнародних вимог, інвестуємо в модернізацію та навчання персоналу. Але найважливіше – це відповідальність кожного, хто працює в ядерній галузі.

Водночас сьогодні ми живемо в реальності нових загроз. Ситуація на Запорізькій АЕС є безпрецедентною для світової атомної енергетики. Ядерний об’єкт не може бути інструментом війни, бо стає небезпекою не лише для України, а й для всього людства. Глобальна воєнна нестабільність та рашистська агресія лише підсилюють ці ризики. І саме тому уроки Чорнобиля звучать сьогодні особливо гучно. Вони нагадують: безпека – це спільна відповідальність держав, інституцій і кожної людини.

Пам’ять про Чорнобиль – це не лише про минуле. Це про нашу людяність і повагу до тих, хто віддав своє здоров’я і життя заради майбутнього. Потрібно робити все, щоб подібна трагедія ніколи не повторилася. Ми не маємо права забути. І не маємо права бути байдужими. Вічна пам’ять загиблим. Честь, вдячність і шана живим.