За руку з батьками — на останній урок: у Городоцькому ліцеї №1 зберігають щемливу традицію

28 травня 2026 р. 16:02

28 травня 2026 р. 16:02

Шкільна традиція

У Городоцькому ліцеї №1 вже багато років поспіль існує шкільна традиція, яку неможливо сприймати просто як урочистість. Бо в ній усе одразу: дитинство, батьківська рука, сльози вчителів, хвилювання випускників і тиха надія, що попереду в цих дітей буде світла, мирна дорога.

Щороку в останній навчальний день випускників Городоцького ліцею №1 центральною вулицею міста батьки ведуть на останній урок. Так, як колись вели їх до першого класу. Тільки тоді діти були маленькими першачками з розгубленими очима. А тепер — дорослі юнаки та дівчата, які стоять на порозі нового життя.

Останній раз — до школи

Цього дня біля ліцею та місця старту ходи було особливо людно. Випускники метушилися, поправляли стрічки, обіймали однокласників, шукали очима батьків і не приховував хвилювання.

— Не віриться, що у мене сьогодні останній урок. Це дуже душевно — зібратися востаннє з класом, з батьками, — сказала Катерина Баюрська, випускниця ліцею.

Для дітей це день, до якого вони йшли одинадцять років. Для батьків — мить, у якій раптом згадується все: перший дзвоник, перші домашні завдання, перші перемоги й перші сльози. Бо наче ще вчора вони вели своїх малюків до школи, а сьогодні мають провести їх у доросле життя.

— Відчуття сьогодні дуже різні: і тривожні, і хвилюючі, і водночас радісно-сумні. Час зараз важкий, але ми маємо випускників, і сьогодні хочеться побажати їм Божого благословення та ангела-охоронця у всіх починаннях, — сказала Сніжана Височинська, мати випускника. — Нехай їхній шлях буде радісним, світлим і добрим. Дуже хочеться, щоб тривога залишилася позаду. Щоб вони більше не знали цього страху, цієї печалі, цієї тривожної кнопки.

Традиція, яка не старіє

Для Городоцького ліцею №1 ця хода — давня частина шкільної історії. Її чекають і діти, і батьки, і вчителі. Кожен випуск — інший. Але почуття в цей день завжди схожі: гордість, сум, радість і легкий страх перед майбутнім.

— Я в цій школі вже 25-й раз веду випуск на останній урок. Це мій 25-й випуск. І це неймовірно. Така традиція була притаманна тільки цій школі. Вона дуже щемлива, її всі очікують. Батьки сьогодні дуже хвилюються, бо ведуть своїх дітей на останній шкільний урок, — сказала директорка ліцею Світлана Станиця. — Їх було тисячі за одинадцять років, але сьогоднішній — особливий. Він запам’ятається їм на все життя, бо опісля вже не буде звичного розкладу, дзвінка на перерву, щоденних зустрічей із класом і вчителями. Але кожне завершення — це початок нового. Я бажаю, щоб це нове було для світлим, мирним і теплим. І щоб Україна завжди була у серці кожного.

Цього дня на урок поруч із найріднішими йшли 57 випускників Городоцького ліцею №1. Ішли за руку з тими, хто колись учив їх зав’язувати шнурівки, складав із ними портфелі, переживав за оцінки і чекав після школи. Попереду — НМТ, вибір професії, нові міста, університети, перші дорослі рішення. А позаду — одинадцять років, які вже стали історією.

Хмельницькі