Таємниці печерного монастиря на Хмельниччині: археологи зробили низку важливих відкриттів

21 червня 2026 р. 10:14

21 червня 2026 р. 10:14

У селі Маліївці на Хмельниччині тривають археологічні дослідження території давнього скельного монастиря, розташованого поблизу відомого Малієвецького водоспаду. Науковці вже виявили залишки монастирської дзвіниці, фрагменти старовинних фресок, давньоруську кераміку та навіть скіфський бронзовий наконечник стріли.

Розкопки проводить Кам’янець-Подільська архітектурно-археологічна експедиція Науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук Павла Нечитайла. Про перебіг досліджень розповів історик Дмитро Полюхович.

За словами директорки Малієвецького обласного історико-культурного музею Анастасії Донець, ідея проведення таких досліджень виникла ще на початку роботи музею. Для її реалізації знадобилося кілька років підготовки, вирішення організаційних та фінансових питань.

Монастир із багатовіковою історією

Історія печерного монастиря в Маліївцях охоплює кілька історичних епох. Дослідники припускають, що його витоки можуть сягати ще часів Київської Русі. Точний час створення печер невідомий, адже значну частину скельного комплексу було знищено у радянський період під час видобутку каменю.

Після руйнування обителі у XVII столітті монастир відновили у 1708 році як василіанський монастир Чину святого Василія Великого. Саме в цей період скеля з печерами була пристосована під штучний водоспад, який сьогодні є однією з найвідоміших туристичних локацій Хмельниччини.

У скелі й досі збереглися вирубана у травертині печерна церква та нижня каплиця. За свідченнями істориків, у ХІХ столітті тут ще можна було побачити сакральні скульптури та оздоблення.

Після ліквідації монастиря російською владою його храм певний час використовувався як парафіяльний. У 1930-х роках радянська влада зруйнувала храм і дзвіницю, а залишки монастирських споруд остаточно зникли у другій половині ХХ століття.

Знайшли фундамент дзвіниці

Однією з головних цілей цьогорічних досліджень було віднайти залишки монастирської дзвіниці для подальшого вивчення та музеєфікації.

Місце її ймовірного розташування вдалося визначити завдяки архівній фотографії початку ХХ століття, яку відшукав дослідник Малієвецького музею Дмитро Баб’юк.

Археологам пощастило вже під час закладання першого шурфу. Вони натрапили на масивний фундамент споруди.

За словами керівника експедиції Павла Нечитайла, товщина мурів перевищує 1,7 метра, а сама конструкція більше нагадує основу оборонної вежі, ніж звичайної дзвіниці. Будівельна технологія, використана під час спорудження об’єкта, характерна для середньовічних та ранньомодерних оборонних споруд.

Дослідники датують фундамент кінцем XVII — початком XVIII століття.

Поруч із дзвіницею також виявили залишки ще однієї споруди, яка, ймовірно, є давнішою. Її призначення та час побудови археологи планують з’ясувати під час наступних польових сезонів.

Сенсаційна знахідка — фрагменти фресок

Однією з найцікавіших знахідок стали фрагменти тиньку зі слідами настінного розпису.

Археологи виявили їх біля східної стіни дзвіниці. На думку Павла Нечитайла, ці фрагменти могли походити зі старого храму, де під час перебудови або зміни конфесійної належності було знищено попередні розписи.

Фахівці наголошують, що подібні знахідки під час археологічних розкопок трапляються надзвичайно рідко. Зазвичай фрески досліджують у спорудах, які збереглися до наших днів.

Саме тому виявлення фрагментів стінопису на території монастиря може мати велике значення для вивчення сакрального мистецтва Поділля.

Від княжих часів до скіфської доби

Під час досліджень археологи також зафіксували два основні культурні шари: один належить православному монастирю другої половини XVII століття, інший — василіанському періоду XVIII століття.

Крім того, знайдено фрагменти давньоруської кераміки, які можуть свідчити про існування монастиря ще у ХІІ–ХІІІ століттях.

Науковці припускають, що Малієвецький монастир може виявитися одним із найдавніших монастирських осередків Поділля та бути ровесником відомого Бакотського скельного монастиря.

Серед інших знахідок — уламки трипільської кераміки та бронзовий наконечник скіфської стріли, який студенти знайшли на глибині понад два метри біля фундаменту дзвіниці.

Поки що дослідники не можуть однозначно пояснити його появу на території монастиря, однак нагадують, що поблизу Маліївців відомі скіфські кургани.

Практика для майбутніх істориків

Розкопки проводяться в межах польової практики студентів Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії під керівництвом археолога та кандидата історичних наук Сергія Семенчука.

За його словами, участь у реальних археологічних дослідженнях дає майбутнім учителям історії можливість безпосередньо доторкнутися до минулого та працювати з артефактами різних історичних епох.

Експедиція працюватиме у Маліївцях до 21 червня. Остаточні висновки щодо знахідок та їхнього значення науковці оприлюднять після завершення польових робіт і детального опрацювання матеріалів

Модератор

Хмельницькі