У Городку вшанували пам’ять Руслана Шаварського

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У Городку вшанували пам’ять Руслана Шаварського

04 вересня 2026 р. 11:13

04 вересня 2026 р. 11:13

Вшанування памʼяті воїна

4 вересня на площі Героїв Майдану у Городку вшанували пам’ять Руслана Шаварського. Він помер 4 вересня 2024 року в одному з госпіталів Одеси. Йому був 51 рік.

Під час пам’ятного заходу на площі розгорнули стяг із зображенням воїна. Присутні виконали Державний Гімн України та прослухали аудіозапис, у якому згадали життєвий і військовий шлях Руслана Шаварського.

До вшанування пам’яті воїна долучилися і його рідні — мати, брат, племінник, тітка й дядько. Після заходу вони відвідали Стелу пам’яті «Це моє небо. Це моя земля», на якій розміщені фотографії загиблих військових-городоччан.

— Для мене як для матері надзвичайно важливо приходити сюди й бачити, що пам’ять про наших Героїв живе. Коли буваю в Городку, найперше поспішаю до фотографії сина, щоб покласти квіти, полити їх. І коли громада збирається, щоб вшанувати пам’ять загиблих, відчувається повага до батьків і родин, які втратили найдорожче, — сказала мати Руслана Шаварського пані Ніна. — Дуже важливо, щоб ми зберігали пам’ять про загиблих захисників і передавали її наступним поколінням — нашим дітям, онукам та правнукам.

Рідні захисника у Стели Пам'яті з його фотографією. Фото: Городок.City Автор: Віра Лапа

Руслан Шаварський народився 14 березня 1973 року в Городку. Навчався у Городоцькому ліцеї №4. Після школи вступив до військового училища у Кам’янці-Подільському, здобув офіцерську освіту та став кадровим військовим.

Служив в Одесі, де згодом оселився і створив родину. Разом із дружиною виховував двох синів — Сергія та Сашка.

Після 25 років служби Руслан Шаварський пішов у відставку. Однак після початку повномасштабного вторгнення знову став до лав Збройних Сил України. Він обіймав посаду командира інженерно-саперної роти, яка займалася розмінуванням територій та забезпеченням безпеки інших підрозділів.

Побратими згадували його як справедливого та відповідального командира, який дбав про особовий склад і прислухався до своїх підлеглих.

4 вересня 2024 року серце Руслана Шаварського зупинилося в Одесі через загострення хронічного захворювання — за кілька днів до запланованої операції. Поховали військового на Алеї Слави у Городку.

У Городку вшанували пам’ять Руслана Шаварського