Чому хлорела та товстолобик не вирішують проблему цвітіння води у Хмельницькому: думка еколога

07 листопада 2026 р. 11:19

07 листопада 2026 р. 11:19

Попри багаторічне внесення хлорели та зариблення товстолобиком, Хмельницьке водосховище продовжує цвісти. Громадський активіст та еколог Павло Везденецький вважає, що ці заходи не забезпечують очікуваного поліпшення якості води, а міській владі натомість варто зосередитися на контролі водних ресурсів і пошуку науково обґрунтованих рішень.

Про це він написав у дописі, в якому поставив під сумнів ефективність так званого біомеліоративного комплексу , що передбачає використання хлорели та товстолобика для поліпшення стану водойми.

Водосховище цвіте від ранньої весни до першого снігу, а Південний Буг нижче греблі — протягом року. Насичений зелений колір води, на думку активіста, свідчить про активний розвиток мікроскопічних водоростей і ціанобактерій.

Активіст пов’язує це явище з надходженням у водойму побутових і каналізаційних стоків, сполук азоту та фосфору із сільськогосподарських угідь, а також залишків мийних засобів.

Чому ефективність хлорели ставиться під сумнів

За словами Везденецького, хлорелу до Хмельницького водосховища додають уже багато років. Водночас він посилається на наукову позицію директора Інституту гідробіології НАН України, академіка Сергія Афанасьєва.

У листі, який, за твердженням активіста, у 2022 році долучили до звернення до міського голови Олександра Симчишина, науковець звертав увагу на обмежені можливості використання лабораторних штамів хлорели у природних водоймах.

Зокрема, він зазначав, що умови, необхідні для успішного культивування таких штамів, не відповідають умовам більшості природних водойм. Тому ефективність їхнього внесення у річки, озера та великі штучні водойми є сумнівною. Також науковець посилався на результати досліджень, які ставлять під питання доцільність масштабного внесення водоростей у природні водойми.

Після отримання цього листа активіст пропонував міській владі відмовитися від закупівель хлорели, натомість посилити контроль за рівнем води та розробити інші заходи для поліпшення стану Південного Бугу.

Однак, за його словами, закупівлі продовжилися. Зокрема, у 2024 році придбали 3,7 тонни хлорели.

Питання до зариблення товстолобиком

Окремо слід зауважити використання товстолобика як засобу біологічного очищення водойми.

Павло Везденецький стверджує, що наукові публікації містять відомості про випадки посилення цвітіння води за значної біомаси цієї риби. Також активіст звертає увагу на рекомендацію, яка, за його словами, міститься у науковому обґрунтуванні зариблення міського водосховища: товстолобика необхідно виловлювати після досягнення ним статевої зрілості.

На думку Везденецького, міська влада не забезпечила належної організації такого вилову. Він також зауважує, що наукове обґрунтування зариблення не оприлюднили для громадськості.

Які рішення пропонує активіст

Однією з причин неефективності нинішніх заходів Везденецький вважає відсутність у громаді повноцінного підрозділу з управління водними ресурсами. Такий підрозділ, на його думку, мав би збирати дані про стан поверхневих вод, контролювати їхні рівні та координувати заходи з оздоровлення водойм.

Активіст закликає міську владу до публічного обговорення екологічних проблем із залученням науковців та незалежних експертів. Він також пропонує мешканцям громади активніше ставити запитання щодо ефективності витрачання коштів на заходи з поліпшення якості води.

Модератор

Хмельницькі