Історія залізничного сполучення Старокостянтинівщини: колії, станції та вокзали

08 листопада 2026 р. 10:27

08 листопада 2026 р. 10:27

4 листопада в Україні відзначають День залізничника. Для Старокостянтинова ця дата — ще й нагода згадати історію місцевої залізниці, яка розвивалася в часи воєн, пережила руйнування та відбудову. Цьогоріч виповнюється 70 років відтоді, як у місті збудували новий залізничний вокзал. Яким був шлях від перших колій до сучасних станцій — у нашому історичному огляді.

165 років тому, 4 листопада 1861 року до Львова з Відня прибув перший пасажирський потяг, який став початком історії залізничного транспорту в Україні.

Новий залізничний вокзал Старокостянтинова – 70 років

Вокзал – комплекс споруд і приміщень на пасажирських станціях, призначених для обслуговування пасажирів, які користуються залізничним, автобусним, повітряним, або міський транспортом.

В повітовому містечку Старокостянтинові, як по всій країні будівництво залізничних доріг набуло інтенсивного розвитку в період Першої Світової війни. З 1913-1914 рр. завершилось будівництво залізничної колії Проскурів-Красилів-Старокостянтинів. В 1916 р. з’явилось залізничне сполучення Гречани-Шепетівка-Старокостянтинів. Після закінчення будівництва залізничної колії у 1916 р. з’явився залізничний телеграф.

«До 1936 року були прокладені колії на землях Остропільського та Старокостянтинівського районів, які зв’язали ці території із Хмельником, Києвом, Проскуровом. Роз’їзди Пасічна, Лажева, Старокостянтинів-ІІ і Воронківці стали вантажонагромаджувальними пунктами: Пасічна – зерна, Лажева – цукрових буряків, разом вони і Старокостянтинів-І стали комбінованими і відправляли вантажі від організацій і мешканців сіл, військових об’єктів та формувань.

З введенням пасажирського сполучення до Києва, Гречан, Шепетівки, цей вид транспорту забезпечував перевезення людей. Собівартість перевезень залізничним транспортом була найнижчою» – зазначав М.Манкевич в книзі «Старокостянтинів: істричний формуляр».

Під час окупації в роки Другої світової війни залізничний транспорт в краї був паралізований. Більшість мостів, кілометрів залізничного полотна пустували. Цікавими є факти звільнення нашого міста в березні 1944 року: «Ввечері 8 березня наші війська підійшли до околиць Старокостянтинова. Особливо жорстокими були бої за залізничний вузол і шосейні шляхи на Проскурівському напрямку. Поблизу залізничної станції Старокостянтинів-ІІ гриміла артилерія, наші воїни відбивали важкі атаки «тигрів», «пантер», самохідної артилерії. Знекровивши у запеклих боях ворожі резервні війська, частини 30-ї і 99-ї стрілецьких дивізій з допомогою танкових полків, раптовим ударом оволоділи залізничною станцією Старокостянтинів-ІІ… Тільки за ніч з 8-го на 9-те березня, по непрохідній багнюці сапери знімали до 5 тисяч мін, виставляючи охорону на очищених проходах. Вранці, через ці проходи йшли наші танки і піхота».

Після війни почалось відродження економіки краю, потребували відбудови залізничні шляхи на Старокостянтинівщині. Тільки в 1944 р. колективи залізничних станцій Старокостянтинів-І і Старокостянтинів-ІІ відбудували 163 км залізничної магістралі, станційні будівлі, стрілочні пости, паровозні депо. В 50-80 рр. ХХ ст. в країні ширилось залізничне будівництво, вводитись в дію міцніші паровози та електровози, проходила реконструкція шляхів, їх електрифікація, розвивались станції, вузли, розвивався радіозв'язок для управління рухом.

Нові приміщення залізничних вокзалів Старокостянтинів-І та Старокостянтинів-ІІ збудовані після війни: «В найближчі роки в країні передбачено розширення залізничної сітки, будівництво нових залізничних станцій. Це яскраво видно на прикладі нашої залізничної станції Старокостянтинів І. Із збільшенням вантажних перевезень для підприємств, колгоспів, МТС, радгоспів в нас розпочато будівництво нового вокзалу, де для пасажирів, працівників залізничного транспорту будуть створені всі необхідні умови для відпочинку і роботи.

Будинок нового вокзалу заплановано здати в експлуатацію до 01 листопада 1956 року» – писав начальник станції Старокостянтинів І Л.Василевський – «Ще в 1956 р., як тільки був споруджений новий вокзал ми почали посадку дерев, викладку клумб. Дерева і кущі симетрично розміщені по площі. Тут росте 400 шт. дерев: каштани, тополі, берези, липи, клени, 150 декоративних кущів, які прикрашають доріжки для пасажирів. Весною висаджено 30 сортів квітів».

Місцева преса повідомляла: «Завдання по станції Старокостянтинів ІІ до Дня залізничника спорудити житловий двоквартирний будинок, продовжити роботу по благоустрою привокзальної території, посадити 500 шт. декоративних дерев, 1500 чагарників…».

Хмельницькі