Звукові світлофори, доступні тротуари та підтримка: про що говорили незрячі жителі Городка

13 листопада 2026 р. 16:37

13 листопада 2026 р. 16:37

Міжнародний день незрячих

У Городоцькій громаді проживають 48 людей із порушеннями зору. Для багатьох із них звичайна прогулянка містом, перехід дороги чи відвідування магазину пов'язані з труднощами через недостатню доступність громадського простору. Про ці проблеми, а також соціальну підтримку, освіту та можливості для самостійного життя говорили 13 листопада під час зустрічі з нагоди Міжнародного дня незрячих. Жителі громади озвучили конкретні пропозиції щодо облаштування міста, а представники влади пообіцяли врахувати їх під час планування роботи на наступний рік.

Зустріч відбулася у Городоцькому міському будинку культури. До неї долучилися люди з порушеннями зору, представники міської ради, соціальних служб та громадськості.

Захід став нагодою не лише поспілкуватися, а й обговорити питання, які безпосередньо впливають на повсякденне життя людей із порушеннями зору: від можливості безпечно пересуватися містом до отримання соціальних послуг і підтримки в навчанні.

Звукові світлофори та тактильна плитка: чого бракує Городку

Однією з головних тем зустрічі стала безбар'єрність міського простору. Учасники звернули увагу на проблеми, з якими щодня стикаються незрячі люди та жителі зі значними порушеннями зору. Йшлося передусім про безпеку на пішохідних переходах, доступність тротуарів, наявність тактильних орієнтирів і можливість самостійно пересуватися містом. Житель Городка Валентин Ярошевський запропонував конкретні зміни, які, на його думку, могли б зробити міську інфраструктуру безпечнішою.

— Хотілося б звернутися до влади, щоб цю безбар'єрність, яка нам дуже необхідна, організовували. Зокрема, встановити звуковий світлофор на вулицях Київській та Гончара, а також на перехресті Шевченка і Гончара. Бажано облаштувати тактильну плитку біля переходів, щоб люди могли відчути її тростиною перед виходом на пішохідну доріжку. Також варто передбачати у проєктах благоустрою поручні, безпечні доріжки та зручні виходи до центральних вулиць і магазинів , — наголосив житель Городка Валентин Ярошевський.

Окремо присутні порушили питання стану тротуарів і бордюрів поблизу шкіл та дитячих садочків. На їхню думку, під час ремонту доріг і благоустрою територій необхідно враховувати потреби людей, які пересуваються за допомогою білої тростини. Адже йдеться не лише про зручність, а насамперед про можливість безпечно та самостійно користуватися міським простором.

Чи врахують пропозиції жителів у планах громади

На звернення учасників зустрічі відреагували представники місцевої влади. Керуюча справами виконавчого комітету Городоцької міської ради Ольга Бистрицька зазначила, що озвучені проблеми та потреби планують врахувати під час формування програм громади на наступний рік, зокрема й у питаннях фінансування.

Підтримку учасникам зустрічі висловив і депутат Хмельницької обласної ради Володимир Поворозник. Він запевнив, що готовий допомагати у вирішенні питань, пов'язаних із повсякденними потребами жителів та доступністю.

— Ми повинні бути людьми, повинні один одному допомагати в будь-яких ситуаціях. Я розумію, що всім зараз важко, але завжди хочеться зробити все, щоб хоч чимось допомогти. Якщо у вас або ваших рідних виникне потреба, звертайтеся. Ми ніколи не відмовимо , — запевнив Володимир Поворозник.

Поряд із питаннями безбар'єрності учасників зустрічі поінформували про соціальні послуги, доступні у Городоцькій громаді. Завідувачка відділення Центру надання соціальних послуг Ірина Шевчук розповіла, зокрема, про допомогу людям, які через стан здоров'я не можуть повністю самостійно виконувати повсякденні справи. Однією з таких послуг є догляд вдома.

— Соціальні робітники допомагають людям, які не можуть самостійно себе обслуговувати: купують продукти, оплачують комунальні послуги, допомагають із прибиранням та іншими побутовими справами. У місті таку роботу виконують 18 соціальних робітників , — зазначає Ірина Шевчук.

Крім того, у громаді працюють відділення «Віра в життя», де жителі можуть отримати соціальну й психологічну підтримку, а за потреби — допомогу медичних працівників. Окрему увагу приділили роботі пунктів надання соціальних послуг, які відкривали в громаді протягом 2025–2026 років. Також безпосередньо в Центрі надання соціальних послуг у Городку щодня доступні послуги перукаря, швеї та майстра з ремонту взуття. Залежно від доходів людини ці послуги можуть надавати безоплатно, на умовах диференційованої оплати або за повну вартість.

Як особистий асистент допомагає незрячому Назарію навчатися

Ще однією важливою темою зустрічі стала підтримка дітей із порушеннями зору, зокрема забезпечення умов для їхнього навчання та розвитку самостійності. Своїм досвідом поділилася Анна Андрущишина — мама незрячого хлопця Назарія. Жінка розповіла, як змінився освітній процес її сина після того, як у нього з'явилася особиста асистентка.

— Така допомога значно полегшила освітній процес: асистентка пояснює незрозумілий матеріал, допомагає під час уроків , — розповідає мама Назарія, Анна Андрущишина.

Окрім підтримки під час навчання, Назарій поступово опановує навички, які допомагають йому бути самостійнішим у повсякденному житті. Хлопець читає книжки шрифтом Брайля, користується спеціальною друкарською машинкою, а також комп'ютером і телефоном із функцією озвучення тексту.

Завдяки цим засобам він може самостійно набирати повідомлення, перевіряти написане та спілкуватися з однокласниками. Водночас важливе значення для Назарія має не лише технічне забезпечення чи допомога асистентки, а й підтримка людей, які мають власний досвід життя з порушенням зору.

Одним із тих, хто підтримує Назарія, став житель Городка Валентин Ярошевський. Понад 13 років тому чоловік втратив зір. Відтоді йому самому довелося опановувати нові способи виконання звичних справ та пристосовуватися до повсякденного життя. Тепер набутим досвідом він ділиться з хлопцем. Зокрема, допомагає йому навчатися користуватися білою тростиною, працювати з електронними пристроями, що озвучують текст, та опановувати побутові навички.

— Мені особливо відгукнулася історія хлопця, адже я сам пройшов через труднощі адаптації до життя після втрати зору. Тому вирішив допомогти Назарію зробити перші кроки до більшої самостійності. Для цього залучав знайомих із реабілітаційного середовища, допомагав із поїздками та особисто зустрічався з хлопцем у школі, — розповідає Валентин Ярошевський.

Таким чином, власний досвід чоловіка став практичною допомогою для родини Назарія. Адже йдеться не лише про освоєння спеціальних засобів, а й про поступове набуття впевненості та навичок, необхідних для самостійного життя.

Спілкування та підтримка

Зустріч у міському будинку культури доповнили виступами учасників художньої самодіяльності. Для гостей підготували музичні номери та частування чаєм. Водночас головним результатом заходу стало обговорення питань, які хвилюють людей із порушеннями зору, та можливість безпосередньо донести свої пропозиції до представників влади.

У міській раді зазначають, що такі зустрічі допомагають краще розуміти потреби жителів громади, зокрема у питаннях доступності міського простору. Чи знайдуть ці ініціативи відображення у програмах громади та фінансуванні на наступний рік, стане зрозуміло після їх розгляду місцевою владою.

Хмельницькі