Забута православна церква Городка: історія храму, зруйнованого за радянських часів

14 листопада 2026 р. 15:14

14 листопада 2026 р. 15:14

Музей шукає спогади та світлини

У Городку колись діяла дерев’яна православна церква, про існування якої сьогодні знають небагато містян. Храм стояв поблизу старого міського кладовища й залишався місцем молитви навіть після того, як радянська влада зруйнувала кам'яну церкву. У другій половині 1960-х років зникла і ця святиня. Про її історію, останніх священиків та обставини руйнування розповідає зберігач фондів Городоцького краєзнавчого музею Петро Кривий.

Історія храму

Дерев’яна православна церква (маловідома у наш час) була збудована в районі старого міського кладовища — нижче каплиці-усипальниці Миколи Виноградського. Церква була дерев’яною, однокупольною, а поруч із нею стояла каплиця.

Службу в храмі відправляв протоієрей отець Андрій Лопушанський (1882-1966), який став передостаннім священником цієї парафії. Його поховали на новому міському кладовищі у 1966 році. Поруч із батьком спочиває його старша донька — Зінаїда Андріївна Лопушанська (1918-2014). У родинному похованні Лопушанських є ще один надгробок, який, на жаль, залишається безіменним.

Церква діяла до другої половини 60-х років ХХ століття. Отця Андрія у 1966 році ще відспівували в стінах його рідного храму. Жителі Городка Ігор Васильович Мороз (1939 р. н.) та Борис Едуардович Сокальський (1939 р. н.) згадують, як у дитинстві відвідували цю церкву. За їхніми словами, невдовзі після смерті священника, місцева влада (райком КПУ та райвиконком) спільно з райвійськкоматом, працівники якого під приводом мобілізації мешканців району на військове навчання, під покровом ночі організували руками призваних військовозобов’язаних знищення культової споруди.

Дивно, але дотепер мало хто в Городку знав про існування цієї православної церкви. У праці Юхима Сіцінського «Приходи і церкви Подільської єпархії» зазначено, що з другої половини XIX століття в місті діяла лише одна церква:

«...в 1840-х роках побудована на кошти тодішнього власника Гейсмара нинішня церква, кам'яна (10,5 с. х 4.5 с.), однокупольна, покрита спочатку черепицею, а з 1855 р. перекрита залізом; в 1866 р. до неї добудований іконостас. В церкві є шанована ікона Св. Онуфрія» (с. 398).

Про цей же храм згадував і городоцький краєзнавець Володимир Соха в історико-краєзнавчому дослідженні «Від літа 1493-го…». Проте він оминув увагою дерев’яну церкву, яка після руйнування кам'яного храму радянською владою у 30-х роках ХХ століття залишалася єдиною православною культовою спорудою в Городку аж до 1966 року.

На превеликий жаль, інші писемні чи усні джерела про цю дерев’яну церкву наразі невідомі. Тому працівники Городоцького краєзнавчого музею щиро просять жителів міста та громади, які володіють будь-якою інформацією, спогадами чи фотографіями, допомогти в дослідженні цієї сторінки нашої історії.

• Наша адреса: м. Городок , вул. Шевченка, 20/1.
• Телефони: 0976464479; 0978147945.

P. S. Автора цих рядків у 1982 році (працював інструктором райвиконкому) намагалися примусово долучити до знищення дерев’яної церкви в с. Немиринці. Лише вчасно оформлений лікарняний листок тимчасової непрацездатності допоміг йому уникнути такої ганебної участі.

Хмельницькі