Учитель фізвиховання – провідник дітей у світ спорту

14 вересня 2026 р. 12:17

14 вересня 2026 р. 12:17

Золотоноша все ближче до статусу «спортивне містечко». Вранці і ввечері на центральному спортивному комплексі «Колос» та на міському стадіоні можна зустріти поодиноких любителів бігу та фізичних вправ. Також тут займаються групами: спільнота «Златохід» разом з Людмилою Дейнегою, заняття з йоги – Людмила Руденко і Тетяна Оболончик, група "Здоров’я" Наталія Руденко.

І в кожного з цих людей біля витоків систематичних занять стояв скромний шкільний учитель фізичного виховання.

Уже 30 років про важливість щоденних фізичних навантажень у Золотоніському академічному ліцеї розповідає учитель фізвиховання Володимир Тараненко. Він не тільки пропагує здоровий спосіб життя підростаючому поколінню, а й залучає до фізичних активностей.

Свій трудовий шлях після закінчення факультету фізичного виховання Черкаського університету у 1996 році Володимир Миколайович розпочав у Гладківщинській восьмирічці на Золотоніщині. Перші 4 роки загартовував сільських школярів. Потім його запросили викладати лікувальну фізкультуру до Золотоніської санаторної школи-інтернату. За рік вчителя «висватали» ще й у школу №3. «Так на рівні директорів закрили кадрове питання, оскільки досвідчений вчитель Анатолій Адаменко пішов на заслужений відпочинок».

• - Робочий графік був напружений, - пригадує, усміхаючись. – У школі №3 мені поставили розклад занять у першій половині дня, а вже після 12-ої розпочиналися уроки у санаторній. Не бігав! Їздив велосипедом, бо ходьба забирала 40 хвилин часу.

На його вибір у житті вплинув вчитель фізичного виховання Ковтунівської школи – Теницький. Він умів не тільки професійно проводити заняття, а й вплинути на своїх вихованців так, що багато з них обрали стежку, дотичну до спорту у житті. Добрим словом згадує директора школи Івана Малого, з яким і нині зустрічається на усіх шахових турнірах, та його дружину Ольгу Гаврилівну, котра була класним керівником.

• - У мене ніколи не було улюбленого виду спорту, - розповідає Володимир Миколайович. – В інституті займався і волейболом, і футболом, і баскетболом, і пауерліфтингом, і боротьбою, і боксом.

Нині віддає перевагу волейболу та шахам. Вести бої на шахових дошках вчить і школярів. Серед його учнів – талановиті і добре відомі у шаховому спорті Ростислав Гончаренко та Ярослав Грінько - призери не тільки міських рівнів.

Багато його учнів за три десятиліття обрали заняття спортом на професійному рівні. З гордістю розповідає про Богдана Артеменка – майстра спорту з волейболу, який у складі збірної здобував срібні та бронзові нагороди на рівні Чемпіонату України.

• - У нашій сім’ї тільки один спортсмен, - жартує. – Решта – активні вболівальники. Хоча донька Наталя добре грає в шахи, є учасницею багатьох турнірів.

• - З нинішніми дітьми не вдасться зробити, як з попередніми поколіннями. Колись всі мали шикуватися й виконувати одноманітну програму, попри свої вподобання, вміння й особливості. Ці діти так не робитимуть. Тому застосовую попереднє опитування про вподобання, - каже вчитель.

Позашкільне життя не менш насичене. Численні змагання, турніри, чемпіонати, де Володимир Тараненко – суддя з олімпійським спокоєм. Він – незмінний головний арбітр щорічного волейбольного турніру на призи нашого тижневика «Златокрай». Найгарячіші учасники поєдинків ламають зуби об його судійське рішення, спокій і впевненість.

Учитель фізкультури – найупізнаваніша особа в шкільному коридорі. Не тільки через спортивний костюм, а й по незмінному атрибуту – свистку на грудях. Свисток в руках вчителя – це не тільки звук, а залізна дисципліна, динаміка уроку.

• - Більшість школярів не ставляться до уроків фізичної культури серйозно. Зазвичай, їм нецікаві вправи, деякі соромляться того, що не можуть виконати норматив, а старшокласники вважають, що 45 хвилин уроку фізкультури вони могли б витратити на вивчення матеріалу з іншого предмета, - каже вчитель. – Тому на першому місці – мотивація, а тоді вже інтерактивність та челенджі, нові види спорту та розподіл за інтересами.

За словами заступниці директора з виховної роботи академічного ліцею Світлани Бузенко, Володимир Тараненко – очільник методичної спільноти вчителів фізичного виховання Золотоніської громади. Він – досвідчений наставник для молодих колег-вчителів Антона Власенка та Дмитра Ярошенка.

• - Діти із задоволенням відвідують уроки Володимира Миколайовича, - додає. – Він відмінний організатор усіх шкільних спортивних заходів. Емоції дітей зашкалюють під час різноманітних естафет та квестів.

12 вересня – День фізичної культури і спорту, День наставника і тренера, інструктора та ветерана спортивної галузі. Не забудьте привітати людину, яка зуміла змінити ваш стиль життя, об’єднати тих, хто не уявляє себе без руху і прагнення до нового, що формує витривалість, характер і волю.

***

Черкаські