Радіодиктант-2026: десять слів і висловів, у написанні яких могли помилитися навіть учителі

01 листопада 2026 р. 13:22

01 листопада 2026 р. 13:22

Після написання Радіодиктанту національної єдності-2026 учасники почали обговорювати слова та вислови, які виявилися найскладнішими. Сумніви виникали навіть у тих, хто добре знає українську мову, зокрема й у вчителів.

Цьогорічний текст, автором якого став письменник і військовослужбовець Артур Дронь, містив не лише актуальну лексику, пов'язану з війною, а й слова, у написанні яких важливо пам'ятати правила українського правопису.

Які слова могли викликати найбільше труднощів?

1. Блокпости. Складний іменник, який пишеться разом. Слово стало звичним у повсякденному мовленні через російсько-українську війну.

2. Держкордони. Ще один складний іменник, який потрібно писати разом. Як і «блокпости», належить до актуальної воєнної лексики.

3. Різьбяр. У цьому слові важливо не забути м'який знак і водночас не поставити апостроф. Різьбяр - майстер, який вирізьблює предмети з дерева, каменю, кістки чи інших матеріалів.

4. Впівсили. Прислівник зі значенням «не в повну силу», «наполовину сили». За правилами українського правопису його пишуть разом.

5. Слововживання. Складний іменник, утворений поєднанням слів «слово» і «вживання». У ньому сполучний голосний «о» збігається із закінченням першої частини.

6. Довго-довго. Прислівник, утворений повторенням слова. Такі конструкції пишуть через дефіс.

7. Хоч-не-хоч. Ще один приклад прислівникового вислову, у якому потрібно поставити дефіси. Саме такі конструкції нерідко стають причиною помилок.

8. Розслонити та розстібнути. Ці слова нагадують про різницю між вимовою і написанням. Попри те, що в окремих позиціях чуємо звук «с», у словах зберігається префікс «роз-», який пишеться через «з».

9. Гіперсильно. У цьому випадку варто згадати правило написання слів з іншомовними компонентами. Відповідно до правопису 2019 року, компоненти на зразок «гіпер-», «супер-», «ультра-», «міні-» та «макро-» з наступною частиною слова пишуть разом.

10. Зеесушний. Мабуть, один із найбільш дискусійних випадків. Учасники обговорювали різні варіанти: «ЗСУшний», «ЗСУ-шний», «зсушний», «зеесушний» та «зесеушний».

Одностайності в цьому питанні немає навіть серед фахівців. Кандидатка філологічних наук, літературна редакторка української редакції Radio France Internationale Оксана Журавська раніше звертала увагу на те, що прикметник «зеесушний» поки не зафіксований у словниках.

За її поясненням, правила правопису можуть підштовхувати до варіанта «зсушний» - за аналогією зі словами «натовець» та «оонівський». Однак є нюанс: у цих прикладах ідеться про звукові абревіатури, тоді як ЗСУ - буквена абревіатура. До того ж у військових медіа її часто вимовляють як «зе-се-у», а не «зе-ес-у».

Тож у текстах можна зустріти різні варіанти написання, а остаточне унормування такого слова залишається відкритим питанням.

***

Черкаські