Аліна Машталір: Писанка - частина нашої культурної пам’яті. Вона - форма національної ідентичності

10 квітня 2026 р. 11:50

10 квітня 2026 р. 11:50

Сьогодні ми спостерігаємо справжнє відродження інтересу до однієї із найдавніших форм українського народного розпису- Писанки. Коли ми тримаємо в руках це диво, ми тримаємо зв'язок із сотнями поколінь, які бачили світ глибоко і символічно. Напередодні Великодніх свят оживають воскові писачки на майстер-класах у Ніжинському краєзнавчому музеї й розпочинається справжня магія ..... Цю атмосферу творчості, натхнення для нас створює наукова співробітниця художнього відділу музею - Аліна Машталір. Далі - розмова.

Аліно, розкажіть будь ласка, чому важливо зберігати писанкарство?

По-перше , це частина нашої культурної пам’яті. У візерунках писанки закодовані символи, які передавалися століттями — у них і світогляд, і віра, і уявлення про гармонію світу. Втрачаючи писанкарство, ми втрачаємо мову предків.

По-друге , це форма національної ідентичності. У часи випробувань традиції стають опорою — вони нагадують, хто ми є. Писанка давно стала впізнаваним символом України у світі.

По-третє , писанкарство має виховну силу. Воно навчає терпінню, уважності, відчуттю ритму й краси. Це особливий діалог між майстром і матеріалом, де важлива не лише техніка, а й стан душі.

І, зрештою, це мистецтво, яке живе лише тоді, коли його практикують. Передаючи знання дітям і учням, ми не просто зберігаємо традицію — ми даємо їй ма йбутнє.

Чи важливо для Вас збереження традицій саме Чернігівщини?

Так, це для мене справді важливо. Писанка Чернігівщини має свої особливі орнаменти.

Збереження саме регіональних особливостей — це збереження різноманіття культури. Бо українська писанка не є одноманітною: кожен край має свій характер, свою пла стику, свою символіку. Якщо ці відмінності зникнуть, ми втратимо ту багатогранність, яка й робить традицію живою та справжньою.

Для мене це ще й питання поваги до коріння.

Розкажіть про писанки, які ми дарували Музею Писанки ( м.Коломія ) під час культур но-мистецького обміну досвідом між нашими громадами.

Це була колекція з семи писанок: три традиційні писанки Чернігівщини та чотири авторські. Одна писа нка була з одним з най в пізнавані ш их символів Ніжина — огірком. Це був дуже цікавий досвід, адже до цього я створювала лише орнаментальні писанки, а тут треба було працювати композиційно.

Ви проводите чимало майстер-класів для різних категорій людей. Чи пам’ятаєте Ви перші реакції людей,які вперше пробують розписати писанку?

Спочатку майже всі відчувають легке хвилювання: бояться зробити щось не так, переживають, що не вийде. Але варто лише провести першу лінію воском — і настає тиша, зосередженість. Людина ніби занурюється в процес.

А далі приходить здивування. Багато хто не очікує, що зможе створити таку річ власними руками. Коли писанку дістають із фарби, а потім знімають віск — це завжди маленьке диво. Очі світяться, з’являється щира радість, інколи навіть дитяче захоплення.

Ваші поради тим, хто лише мріє про власну писанку ?

Насамперед — не бійтеся почати. Навіть перша, проста робота вже є кроком у традицію.

Почніть із малого: оберіть нескладний орнамент — “зернятка” , “сонце” , “хрестики” . У цих знаках закладена велика сила, і саме з них стол

іттями починали майстри.

Звертайте увагу на традиційні кольори та їх послідовніст ь. Писанка — це не хаотичний розпис, а продуманий процес, де кожен шар має своє місце. Тут важлива дисципліна, майже як у старих ремеслах.

Будьте терплячими до себе. Віск може лягати нерівно, фарба — поводитися несподівано, але саме через ці дрібні труднощ і приходить відчуття матеріалу.

І головне — вкладайте зміст. Писанка сильна не лише орнаментом, а й думкою, з якою вона створюється. Коли працюєш уважно й з добрим наміром, навіть найпростіша писанка виходить живою.

Писанка вважається оберегом . Чи Ви відчуваєте цю захисну силу?

Писанка здавна створювалася не прост о для краси. У неї вкладали думки, побажання, віру — і саме це надавало їй значення оберега . Коли працюєш уважно, зосереджено, з добрим наміром, виникає особливий стан тиші й рівноваги. І ця зосередженість ніби “запам’ятовується” в самій речі.

Я відчуваю з ахисну силу писанки радше як продовження традиції — як підтримку, що йде від поколінь. Це не про магію в побутовому розумінні, а про зв’язок із культурою, з власним корінням, що додає внутрішньої стійкості.

Кажуть писанка не просто декороване яйце – це зашифроване послання. Які символи Ви найчастіше використовуєте?

Зізнаюся, я й сама не до кінця можу пояснити, але чомусь саме зірки стали для мене такими близькими — але вони присутні майже в кожній моїй писанці. Орнамент зірки — один із найдавніших і найурочистіших у писанкарстві. Він уособлює світло, порядок і гармонію всесвіту. Найчастіше це восьмипроменева ро зета — знак сонця, безперервного руху й життєдайної сили.

У традиції кожен промінь має свій ритм і чітку геометрію, тому зірка вимагає особливої точності, уважного поділу поверхні яйця. Водночас вона дуже вдячна — добре поєднується з іншими орнаментами й з авжди тримає композицію. Для мене це не просто декоративний елемент, а своєрідний центр рівноваги.

Емоційний стан важливий?

Так, безперечно важливий. У писанкарстві емоційний стан — це не другорядна річ, а майже основа всього процесу.

Писанка дуже тонко “вбирає” настрій майстра. Коли працюєш у спокої, зосередженості, з добрими думками — лінії виходять рівнішими, орнамент — гармонійнішим , а сама робота має якусь внутрішню цілісність. І навпаки: поспіх, тривога чи роздратування одразу від чуваються — рука стає менш точною, композиція може втратити рівновагу.

Недарма майстри радили сідати до писанки з чистими думками .

Ви вважаєте, чи кожна людина здатна опанувати це мистецтво, чи для цього потрібен особливий хист, як кажуть від БОГА!

Я переконана, що писанкарство доступне кожному. Це не стільки про “особливий дар” , скільки про терпіння, уважність і бажання вчитися.

Тому я б сказала так: хист може допомогти, але вирішальним є не він. Важливіше — стан душі, терпіння і готовність працювати. І тоді писанка відкривається кожному по-своєму.

Скільки часу у середньому займає народження однієї писанки?

Час залежить від багатьох факторів: складність орнаменту, власний стан, вид писанки. Це може бути як година часу, так і три - чотири години праці. Іноді так захоплююся процесом, що не помічаю скільки часу працюю.

Аліно, Ваші побажання громаді Ніжина

Щиро вітаю зі світлим святом Великодня! Нехай у цей де нь у дім приходять спокій, тепло і тиха радість. Нехай серце наповнюється вірою, а думки — світлом і надією. Нехай Великдень принесе оновлення, силу і впевненість у завтрашньому дні. Миру, злагоди та Божого благословення вам і вашим рідним.

Христос Воскрес !

Тетяна БАССАК, начальник управління культури і туризму Ніжинської міської ради

Чернігівські