Микола Носко: «Волейбол на Чернігівщині – це понад півстоліття мого життя»

27 травня 2026 р. 14:03

27 травня 2026 р. 14:03


Волейбол уже багато років залишається одним із найулюбленіших видів спорту серед людей різного віку. Із простої командної гри він перетворився на професійний спорт, який об’єднує мільйони прихильників у всьому світі. Про історію розвитку волейболу на Чернігівщині, його популяризацію та майбутнє ми поспілкувалися з професором, академіком і президентом ВК «Буревісник» Миколою Носком людиною, яка присвятила цьому спорту значну частину свого життя.

Для Миколи Олексійовича цей рік особливий – виповнюється рівно 55 років, як він уперше зайшов до стін чернігівського вишу.

«У 1971 році я вступив на факультет фізичного виховання. Я пройшов шлях від студента до ректора університету. Але все моє життя було пов’язано з волейболом: спочатку грав сам, потім став тренером, а згодом президентом клубу», — згадує професор.

Саме з відкриттям факультету фізичного виховання у 1966 році волейбол у Чернігові почав набувати професійного статусу. До цього гра мала більш аматорський характер. Створення профільного факультету дало поштовх до появи серйозної системи підготовки.

З розвитком системи підготовки виникла потреба у створенні професійної структури. Так у 1990 році з’явився волейбольний клуб «Буревісник». На той час це була необхідність, щоб команда, яка стала чемпіоном України, могла отримувати підтримку та брати участь у змаганнях високого рівня.

Проте великий спорт – це не лише талант, а й великі ресурси. Микола Олексійович згадує, як у 1991 році команда мала шанс вийти у вищу лігу, але зіткнулася з жорсткою реальністю.

«Матеріальне забезпечення це дуже важливо. Нам потрібно було робити переліт Київ Хабаровськ. Це були величезні кошти, які для інституту та міста тоді були просто непідйомними» , — пригадує чоловік.

Сам Микола Носко присвятив тренерській роботі понад 13 років. Він тренував і жіночі, і чоловічі команди, поєднуючи це з науковою діяльністю.

«Тренерська справа складна, бо це робота з колективом, де кожен має свій характер. Бували часи, коли в одній команді грали і 16-річні, і 40-річні. Тренер має бути не просто фахівцем, а менеджером, який відчуває кожного гравця» , — зазначає Микола Носко.

Попри всі труднощі та фінансові виклики, Микола Носко впевнений: волейбол на Чернігівщині був, є і буде надалі.

Більш детально про розвиток та сучасні реалії волейболу на Чернігівщині – дивіться згодом в ексклюзивному інтерв’ю на «ЧЕЛАЙН».

Автор: Олександра Кравченко

Микола Носко: «Волейбол на Чернігівщині – це понад півстоліття мого життя»

Джерело: cheline.com.ua

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua