«Сафарі для багатих»: в Україні хочуть запровадити нові правила полювання (Відео)

18 серпня 2026 р. 10:32

18 серпня 2026 р. 10:32

Наприкінці липня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15431 про мисливське господарство та полювання. Документ пропонує замінити закон, що діє в Україні від 2000 року, і по-новому визначити, як рахувати диких тварин, хто контролюватиме їхню чисельність, якими способами можна буде полювати та як розвиватиметься мисливський туризм.

Серед нововведень – електронний реєстр мисливців, цифрові дозволи, маркування добутих тварин і нові правила користування мисливськими угіддями. Автори ініціативи говорять про модернізацію галузі та боротьбу з браконьєрством. Натомість її критики вже охрестили документ «сафарі для багатих». Вони вважають, що разом із цифровізацією законопроєкт розширює можливості для полювання та зменшує державний контроль.

« Законопроєкт №15431 повністю змінює стратегію держави стосовно мисливства як такого, тому що він нібито має цифровізувати якимось чином мисливство, але насправді він дуже сильно розвиває мисливство, розширяє права мисливців, зменшує державний контроль над цим питанням. Також він розвиває мисливський туризм, зокрема розвиває туризм у так званих вольєрних умовах, це такі напіввільні умови, коли тварин спеціально вирощують під вбивство, створюють навколо цього інфраструктуру і за гроші дозволяють вбивати диких тварин», — Ольга Мацько – керівниця департаменту стратегічних ініціатив UAnimals.

Щоб зрозуміти, чому навколо документа виникла така суперечка, достатньо подивитися на те, що саме він пропонує змінити для мисливця. Йдеться не лише про електронні документи. Законопроєкт передбачає розвиток мисливського туризму, зокрема у вольєрних або напіввільних умовах. У UAnimals звертають увагу, що в таких господарствах тварин можуть спеціально утримувати для подальшого полювання.

Зоозахисники вважають, що в такому разі полювання може перетворюватися на окремий вид комерційної послуги. Саме розвиток такого туризму і трофейного мисливства вони називають однією з основних проблем ініціативи.

« Сам законопроєкт на перше місце ставить розвиток туризму, розвиток трофейного мисливства, тобто ми говоримо про те, що створюється певна інфраструктура, екосистема навколо того, що дуже рідкісних тварин вбивають, роблять із цього трофеї та використовують як культурний об’єкт. Мисливці сприймають це як такий рекреаційний захід. Відповідно, тут абсолютно осторонь стоять принципи захисту тварин», — Ольга Мацько – керівниця департаменту стратегічних ініціатив UAnimals.

Інша частина змін стосується того, як саме мисливець шукатиме тварину. У законопроєкті передбачене використання низки технічних засобів. Серед них – тепловізори, безпілотники та пристрої для імітації природних звуків. Зоозахисники зазначають: такі засоби можуть суттєво змінити умови полювання – тварину можна буде виявляти за допомогою технологій або виманювати звуком.

« Законопроєкт передбачає використання низки технічних засобів, що в принципі майже унеможливлюють для тварини шанс на те, що вона може втекти і врятуватися. Усі ці пристрої, які намагаються дозволити, фактично позбавляють тварину можливості хоч якось саму себе захистити. Із процесу полювання прибирається можливість заховатися в темряві або в кущах», — Ольга Мацько – керівниця департаменту стратегічних ініціатив UAnimals.

« Для чого тепловізор, коли ти вдень полюєш? Це означає, що ти будеш полювати вночі. Дрони для того, щоб відстежувати тварину. Ми відходимо від класичного мисливства та входимо в технологічне мисливство. Постійно тварини будуть у стресі, їх постійно будуть відстежувати, лякати, стріляти. Здається мені, цей закон дуже антиприродний, він більше комерційний. До того ж такий, у якому надто багато крові, як на мене», — Олександр Федун – чернігівський зоолог.

Є у законопроєкті й зміна, що стосується не техніки, а часу, коли можна полювати. Ідеться про так званий період тиші – час розмноження тварин.

« Скасовується цим законопроєктом таке поняття, як період розмноження, період тиші тварин, наразі він у нас триває від 1 квітня до 15 червня, мисливці ж хочуть заборонити полювання з 1 травня. Це означає, що півтора місяці періоду, коли тварини народжують, коли вони дуже вразливі, дозволяється, вони хочуть, щоб дозволялося на них полювати в цей період», — Ольга Мацько – керівниця департаменту стратегічних ініціатив UAnimals.

За словами зоолога Олександра Федуна, впродовж останніх років він спостерігає зміни, що відбулися з популяціями диких тварин. Каже: ще на початку двохтисячних у лісах меншало лосів та інших копитних.

« Якщо я ще студентом міг, проходячи через ліс, десь зустріти чи сліди лося, чи самого лося… І я говорю в однині, але зрозуміло, що це були групи. То починаючи з двохтисячних чисельність їх знижувалася», — Олександр Федун – чернігівський зоолог.

На стан популяцій, каже зоолог, впливало не лише офіційне полювання, а й браконьєрство. Але після початку повномасштабної війни ситуація змінилася: за його спостереженнями, через фактичну відсутність полювання тварин побільшало.

« Бачимо, що фауна відновлюється, дуже добре відновлюється. Ми бачимо такий позитивний вплив відсутності полювання на чисельність, на зростання чисельності. Це що означає? Що полювання значною мірою впливало на стан популяцій цих тварин», — Олександр Федун – чернігівський зоолог.

Олександр Федун сам у минулому був мисливцем, він каже, що належить до так званої класичної школи. За його словами, традиційне мисливство передбачало знання лісу, слідів та поведінки тварин. Тепер же, на його думку, акцент зміщується на технології.

« Я відношу себе до такої класичної школи мисливців, зокрема тому, що я колись теж був мисливцем і у мене навіть є зброя зареєстрована. Річ у тім, що таке мисливство містить частку спілкування з природою, тобто ти йшов в угіддя, ти міг вистежувати, знав сліди, вивчав поведінку тварин, ти жив цією природою. Зараз ми бачимо лише туризм», — Олександр Федун – чернігівський зоолог.

І саме тут виникає ще одне запитання: хто визначатиме, скільки тварин можна добути? Законопроєкт пропонує змінити систему контролю за чисельністю. Користувачі мисливських угідь отримають більше повноважень щодо обліку тварин, планування їх використання та визначення допустимого відстрілу. Зоозахисники вважають, що така модель може створити конфлікт інтересів, адже від розвитку полювання залежить економічний інтерес самих користувачів угідь.

« Законопроєкт виступає за розвиток мисливського бізнесу як такого, наприклад законопроєкт ставить такого суб’єкта, як самі мисливці, відповідальним за абсолютно весь цикл, починаючи від обчислення кількості тварин до видання дозволів на полювання, до визначення кількості тварин, яких можна вбити. Відповідно, в нас є конфлікт інтересів, адже раніше ці норми на полювання видавала держава, то в нас хоча б було дві сторони, де держава могла бути на стороні тварин, на стороні біорізноманіття і якимось чином це обмежувати та регулювати, мисливці хочуть цей момент відкинути», — Ольга Мацько – керівниця департаменту стратегічних ініціатив UAnimals.

Законопроєкт №15431 наразі не став законом. Його ще мають розглянути у профільному комітеті, а потім – у сесійній залі. До першого читання положення документа можуть змінитися.

У UAnimals вважають, що окремі положення законопроєкту неможливо виправити точковими змінами, та виступають за його повне відхилення.

« Власне для нас цей проєкт потребує повного відхилення, тому що кожну його частину можна розглядати окремо, і тоді кожна має певні ризики та загрози. Це абсолютно не про захист тварин, це абсолютно не про браконьєрів. Це все прикриття, яким вони користуються, аби відстоювати свої права. Ми не вбачаємо, що цей законопроєкт можливо хоч якось переробити, щоб він був прийнятний, тому ми виступаємо за повне відхилення цього законопроєкту», — Ольга Мацько – керівниця департаменту стратегічних ініціатив UAnimals.

Під час підготовки матеріалу ми також намагалися отримати позицію фахівців із мисливського господарства. По коментарі звернулися до ДП «Ліси України» та Українського товариства мисливців і рибалок. В обох установах від коментарів наразі утрималися.

Якщо фахівці з мисливського господарства будуть готові прокоментувати законопроєкт і його можливі наслідки, ми готові надати їм можливість висловити свою позицію в наступних текстових чи відеоматеріалах.

Журналіст: Таліна Тарасенко

Оператор: Ангеліна Лабута

Чернігівські