Розбиті дороги, відсутній зв’язок та автобус раз на тиждень: як живе село на півночі України (Відео)

28 вересня 2026 р. 18:19

28 вересня 2026 р. 18:19

Без постійного транспортного сполучення та зв’язку – так уже багато років живе село Олбин, що знаходиться лише за 10 кілометрів від траси Чернігів – Київ. Нині тут проживають приблизно 100 людей, більшість серед яких – пенсійного віку. Проте попри невелику кількість постійних мешканців, на початку повномасштабного вторгнення цей старостинський округ, до якого належить і Олбин, став прихистком для сотні людей.

«У селах переважно живуть люди похилого віку – 60+. Люди доброзичливі, невибагливі, бо ми звикли до такого життя. У нас на початку війни (*авт. – на початку повномасштабного вторгнення росіян) було дуже багато ВПО. Оскільки в нас тут бойових дій не було, то орієнтовно 600 людей ми розмістили», — Людмила Грищенко, староста Олбинського старостинського округу.

Нині ж сюди повертаються й ті, хто раніше виїхав до Києва та Чернігова. Кажуть, у рідному селі зараз спокійніше.

Серед тих, хто повернувся, є й Людмила. Вона приїхала, аби доглядати за мамою, та попри це продовжує працювати дистанційно.

«Народилась я в цьому селі, і тут проживає моя мама, а я живу в Києві. Але сюди приїжджаю на вихідні й у відпустку до мами, на город працювати, допомагати по господарству, на городі. Зараз маму трішки здоров’я турбує, то я вже частіше перебуваю тут, треба доглядати. Я працюю в Києві, але зараз віддалено трішки працюю», — Людмила, жителька села Олбин.

А роботи в селі вистачає завжди. Городи, заготівля дров, худоба – звичайний клопіт для місцевих. Дорогою зустріли Олександра, він порався в себе на городі.

«Переважно я на пенсії, то займаюся городом. – Великий у вас город? – Ой, городу (показує вище голови) багацько. – І господарство велике? – Є дві корови, свині, кури», — Олександр, житель села Олбин.

Найбільшою проблемою в селі називають дорогу та транспорт. Щоб дістатися до райцентру чи лікарні, мешканцям доводиться заздалегідь планувати поїздку, оскільки автобус ходить тут лише раз на тиждень – у понеділок.

«Дуже погана дорога. Від Кіптів до села доїхати дуже тяжко. По-перше, автобуса не було в нас взагалі. Людям поїхати до лікарні було проблематично. Зараз добились, чи старостат, чи громада, що в понеділок, буває, що з перебоями, але ходить у район. Люди можуть поїхати і до обіду повернутися», — Людмила, жителька села Олбин.

«Дороги погані, транспортне сполучення – це тільки в понеділок у нас іде автобус. Тому коли комусь треба кудись, то наймають машину або велосипедом їдуть до центральної траси», — Олена Бортнік, жителька села Савинка.

Олена Бортнік їздить на роботу з Савинки до Олбина на велосипеді. Зокрема, вдень проїжджає більш як 10 кілометрів. Узимку доводиться ходити пішки.

«Пів години, але там красота така. Ліворуч і праворуч ліс, поле, болото. Гарно йти. – Не страшно? – Ні, мені казали, що варто боятися людину, ніж тварину. Я працюю на двох роботах: молодша медична сестра – це санітарка, і прибиральниця в старостаті», — Олена Бортнік, жителька села Савинка.

«У нас працює медичний представник у Димерці, в Олбині у нас медичний пункт, то теж медичний працівник обслуговує. Їздить «Червоний хрест» із лікарями, приїздять благодійні організації, кардіограму роблять, тиск міряють. Якась увага медична є», — Людмила Грищенко, староста Олбинського старостинського округу.

Немає в селі і роботи, та й працювати вже, кажуть, нікому.

«Якби хтось колись сказав, що в селі не буде роботи, я ніколи не повірила б. Завжди не вистачало робочих рук, а зараз працюють наймані, свої вже і не схотіли б, бо всі пішли на пенсію. Я вже 27 років на пенсії», — Ніна Василівна, жителька села Олбин.

Та попри погані дороги, нечастий автобус й інші сільські проблеми, люди тут продовжують жити звичним життям. І коли запитуєш, чого сьогодні найбільше не вистачає, відповідь у місцевих одна.

«Не вистачає миру. Все можна нажити. А ось це біда», — Ніна Василівна, жителька села Олбин.

«Аби закінчилася війна. А так усе переживемо», — Олена Бортнік, жителька села Савинка.

Журналіст: Оксана Замятіна

Оператор: Ангеліна Лабута

Чернігівські