Бюджет-2026: конструктиви і негативи

03 листопада 2025 р. 08:48

03 листопада 2025 р. 08:48

Верховна Рада готується до розгляду проєкту бюджету на 2026 рік у другому читанні. Головними рисами проєкту є пріоритетне спрямування ресурсів на ведення збройної боротьби з агресором, започаткування нових соціальних, медичних і освітніх програм при скороченні реальної величини видатків на соціальний захист, необґрунтоване збільшення видатків на державне управління та обслуговування боргу, звуження інвестиційного компонента бюджету та впровадження прогресивних методів управління публічними інвестиціями.

У проєкті бюджету доходи зведеного бюджету прогнозуються в сумі 3,5 трлн грн, або 34% ВВП . Такий рівень немовби свідчить про скорочення доходів порівняно з їхніми показниками у 2024-му і 2025 роках. Але основними складовими цього скорочення є іноземні гранти (падіння з 88,7 млрд грн 2025 року до 43,2 млрд грн 2026-го) і власні надходження бюджетних установ (з 669,2 млрд грн до 88,4 млрд). Після вирахування із суми доходів цих двох компонентів отримаємо скоригований обсяг прогнозованих на 2026 рік доходів бюджету — 32,7% ВВП, що навіть перевищує їхній рівень у 2024-му і 2025 роках ( див. рис. 1 ).

Дефіцит державного бюджету 2026 року передбачається на рівні 18,4% ВВП, що є нижчим від планового дефіциту 2025-го (21,1% ВВП) і трохи вищим від фактичного 2024 року (17,6% ВВП). Дорожнеча внутрішніх позик змушує уряд задовольняти потреби у фінансуванні переважно за рахунок зовнішніх кредиторів. Так, валові зовнішні запозичення мають становити 20,6% ВВП , а внутрішні — 4,1% ВВП. При цьому нетто-фінансування з внутрішнього ринку буде від’ємним: на погашення ОВДП буде витрачено на 105 млрд грн більше, ніж залучено від їхнього розміщення .

Видатки зведеного бюджету України 2026 року прогнозуються на рівні 58,3% ВВП, що менше плану 2025-го (63% ВВП) і фактичного виконання 2024 року (64,6% ВВП). При цьому 57% плану видатків 2026 року закріплено за фінансуванням оборони, безпеки та охорони правопорядку . Видатки бюджету за мінусом цих функцій — 25,1% ВВП — майже відповідатимуть показникам 2024–2025 років ( рис. 1 ). Тобто фінансування соціально-економічних програм бюджету відносно ВВП упродовж 2024-2026 років перебуватиме на сталому рівні .

На рис. 2 показано траєкторію видатків зведеного бюджету за функціями держави. Найбільша складова — видатки на оборону — в 2024–2025 роках фінансується на рівні близько 30% ВВП, а на 2026 рік передбачається їхнє зменшення до 26,2% ВВП. Однак у разі продовження бойових дій до кінця 2026 року слід очікувати внесення поправок до бюджету із збільшенням видатків на оборону , як це вже відбувалося в 2023–2025 роках. Видатки на громадський порядок і безпеку планується скоротити з 8,7% ВВП 2024 року до 7% ВВП 2026-го, але і ця цифра не є остаточною.

Очікується, що видатки на економічну діяльність у 2025–2026 роках фінансуватимуться на рівні 3,3% ВВП, хоча у 2023-му і 2024 роках їхня величина була більшою . В рамках таких обсягів 0,6–0,8% ВВП припадатиме на дорожнє господарство. Обсяг планових видатків бюджету-2026 на підтримку і розвиток економіки Мінфін оцінює в 50,5 млрд грн, з яких 18 млрд — покриття різниці відсоткових ставок за програмою «Доступні кредити 5–7–9», 15,8 млрд — внесок до програми «єОселя», 4,9 млрд — фінансування грантів малому бізнесу, інвестнянь та індустріальних парків, 1,9 млрд грн — внесок до Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови.

Знижуватимуться видатки бюджету на розвиток людського капіталу, що накладатиметься на дію нових програм у сферах освіти, медицини, соціального захисту. Видатки на соціальний захист і забезпечення у відносному вимірі мають скоротитися з 6,8% ВВП у 2024 році і 5,7% ВВП у 2025-му до 5,3% ВВП за планом на 2026 рік . Видатки на охорону здоров’я перебуватимуть на сталому рівні 3–3,1% ВВП . А прогнозовані видатки на освіту дещо зростуть: з 4,5% ВВП у 2024–2025 роках до 4,8% ВВП у 2026 році .

Новацією проєкту бюджету є індексація на 50% (з вересня 2026 року) зарплат педпрацівників шкіл, що потребуватиме 41,8 млрд грн додаткових асигнувань . Бюджетом передбачено також 5,1 млрд грн на підвищення зарплат лікарів первинної та екстреної медичної допомоги. Також 14,4 млрд грн заплановано виділити на безкоштовне харчування у школах , а 10 млрд грн — на програму скринінгу здоров’я громадян .

Для підвищення рівня народжуваності уряд планує спрямувати 24,5 млрд грн на «заходи з демографічного розвитку» . Зокрема, йдеться про таке:

• збільшення розміру допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами незастрахованим (1,1 млрд грн додаткових видатків);
• підвищення розміру одноразової виплати при народженні дитини до 50 тис. грн (6,8 млрд грн);
• збільшення розміру допомоги по догляду за дитиною до 7 тис. грн на місяць (6,5 млрд грн);
• запуск програми «єЯсла» по догляду за дитиною від одного року до трьох (8,9 млрд грн);
• запровадження одноразової допомоги учням перших класів «Пакунок школяра» (1,2 млрд грн).

Видатки бюджету та донорів на підтримку внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і громадян, житло яких зазнало пошкоджень , мають становити 71,8 млрд грн . Ця сума включає: 39,6 млрд грн — допомоги на проживання ВПО, 14 млрд — на житло для ВПО з окупованих територій, 4,4 млрд — покриття першого внеску ВПО за програмою «єОселя», 4 млрд — компенсація за пошкоджене і знищене житло в рамках «єВідновлення», 2,5 млрд — компенсація за знищене житло за програмою HOME, 2 млрд грн — соціальні послуги для ВПО в складних життєвих обставинах.

Підтримка ветеранів війни позиціонується як важливий пріоритет соціальної політики, хоча суми бюджетного фінансування відповідних програм є невеликими. Зокрема, планується спрямувати:

• 5,7 млрд грн на забезпечення житлом ветеранів війни з інвалідністю I–II груп;
• 3,6 млрд грн на реалізацію заходів допомоги ветеранам, членам їхніх сімей і родин загиблих;
• 2,9 млрд грн на забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів і демобілізованих осіб;
• 1,1 млрд грн на створення ветеранських просторів;
• 1 млрд грн на стоматологічні послуги ветеранам.

Видатки бюджету на обслуговування боргу в 2025–2026 роках плануються на рівні 5% ВВП , тоді як 2021-го вони становили 2,9% ВВП . Зовнішні кредитори у перший рік війни погодилися відтермінувати сплату відсотків за зовнішнім боргом, що зменшило суму відсоткових виплат у 2022–2026 роках.

Проєктом бюджету заплановано витратити 323 млрд грн на обслуговування внутрішнього боргу. Кратне збільшення державного боргу під час війни і високі ставки внутрішнього ринку стали основними причинами таких виплат. А високі ставки внутрішнього ринку є неминучим наслідком хронічно жорсткої монетарної політики Нацбанку і розміщення серед банків високодохідних депсертифікатів НБУ. За оцінками Мінфіну, середньозважена ставка для внутрішніх боргових інструментів 2026 року становитиме 17,1% річних, а для зовнішніх боргових інструментів — 5%.

Непродуктивні витрати державних коштів на виплату завищених відсотків за ОВДП і депсертифікатами НБУ звужують фіскальний простір для фінансування оборонних і соціально-гуманітарних видатків держави. А недостатній обсяг таких видатків погіршує результати військово-оборонних дій, збільшує людські втрати від війни та підриває засади економічної стійкості країни.

Проблемним аспектом проєкту бюджету є зростання видатків на державне управління з досягненням рівня 2% ВВП 2026 року. Це максимальний показник за останні роки: видатки за цим напрямом традиційно фінансувалися на рівні 1,7–1,8% ВВП. Під час тривалої війни фінансові апетити управлінських структур цивільної сфери стали надмірними. Про це говорять як обсяги їхніх кошторисів, так і показники заробітної плати: у серпні 2025 року у середньому для держслужбовців вона становила 61,6 тис. грн, а в середньому по економіці — 25,9 тис. грн .

При аналізі структури видатків бюджету за економічними категоріями простежується ще одна тривожна тенденція — звуження інвестиційного компонента . Так, капітальні видатки держбюджету зменшаться майже удвіч і: з 4% ВВП у 2024–2025 роках до 2,1% ВВП 2026-го. Частку капітальних видатків у загальних видатках буде зменшено з 7% у 2024–2025 роках до 4,5% 2026 року ( див. табл . ). Падіння цієї частки супроводжуватиметься збільшенням частки витрат на оплату праці (з 23,8% у 2025 році до 26,3% у 2026-му), на обслуговування боргу (з 8,6 до 10,9%) і на субсидування підприємств (з 11,5 до 13,7%).

Структура видатків Державного бюджету за економічною класифікацією, % загальних видатків

Джерело: розраховано автором за даними веб-порталу бюджету і законопроєкту №14000

Проєкт бюджету включає 109,3 млрд грн фінансування для 66 публічних інвестиційних проєктів у 11 секторах . При цьому із загального фонду бюджету має бути виділено 45,9 млрд грн. Основними сферами для інвестування будуть:

• енергетика — 34,8 млрд грн;
• транспорт — 23,3 млрд грн;
• охорона здоров’я — 18,6 млрд грн;
• освіта і наука — 15 млрд грн;
• муніципальна інфраструктура та послуги — 8,8 млрд грн;
• соціальна сфера — 5,7 млрд грн.

Частка капітальних видатків у держбюджеті має зменшитися 2026 року до 4,5%. Тож варто нагадати висновки МВФ, викладені в жовтневому випуску Фіскального монітора: упродовж 2010–2022 років середня частка публічних інвестицій у видатках становила 11% у розвинених країнах, 20% — у країнах з ринками, що формуються, і 32% — у країнах з низькими доходами.

Звичайно, реалії воєнної економіки формують специфічну структуру бюджетних видатків в Україні. Але, просумувавши частки капітальних видатків і нерозподілених видатків (здебільшого на придбання зброї), отримаємо їхню сумарну частку в 9,5%, яка є меншою від середньої частки інвестицій у всіх групах країн.

У світі публічні інвестиції вважаються потужним драйвером зростання і продуктивності економіки. Фахівці МВФ виявили такі основні канали впливу публічних інвестицій:

• примноження фізичного капіталу (включаючи інфраструктуру) та людського капіталу економіки;
• продукування нових знань та інновацій в економіці від досліджень державних установ;
• створення умов і стимулів для підприємців займатися інноваційною діяльністю з розширенням виробничих можливостей і підвищенням продуктивності.

В Україні у складі видатків на оборону (2,7 трлн грн, або 26,2% ВВП у 2026 році) на фінансування розвитку, закупівлі, ремонту озброєння й військової техніки припадатиме 678 млрд грн, або 6,6% ВВП . Для порівняння: 2024 року фінансування цієї програми становило 12,9% ВВП, а 2025-го — 7,6% ВВП ( див. рис. 3 ). Не виключено, що обсяг видатків за такою статтею 2026 року буде збільшено під час виконання бюджету. Проте нині планові видатки на закупівлю, ремонт і модернізацію зброї та техніки виглядають заниженими.

Матеріально-технічне забезпечення ЗСУ не є задовільним упродовж усього часу великої війни і не відповідає масштабам збройної боротьби з агресором. Відомо, що на фронті не вистачає багатьох засобів, призначених для ураження ворога та захисту особового складу ЗСУ, а українські підприємства ОПК працюють на третину від наявних потужностей. Це є основною причиною людських втрат у Силах оборони і повзучої окупації України агресором.

Хоча, з іншого боку, слід відзначити збільшення до 5 млрд грн асигнувань для Фонду розвитку інновацій і включення 2,4 млрд грн із метою розвитку спеціальних технологій у сфері оборони . За рахунок цих коштів підтримуватиметься грантова програма Brave1 для впровадження нових оборонних технологій; проводитимуться тестування зразків робототехніки, безпілотних систем, закуповуватимуться нові зразки техніки для забезпечення випробувань і проведення досліджень.

При подальшому опрацюванні проєкту бюджету і його підготовці до другого читання слід максимально скоротити непріоритетні видатки з низьким ступенем ефективності, зменшити витрати на держуправління і обслуговування внутрішнього боргу, переглянути довгий перелік нових соціальних програм з урахуванням реалій війни на виснаження , а також збільшити компоненти матеріально-технічного забезпечення ЗСУ і публічних інвестицій у відновлення.

Економіка