Нові податки для спрощенців: коли запровадять ПДВ для ФОПів, що робити бізнесу і до чого тут МВФ

19 грудня 2025 р. 09:01

19 грудня 2025 р. 09:01

18 грудня Міністерство фінансів винесло на публічне обговорення проєкт закону, який має запровадити ПДВ для платників єдиного податку. Інформація про те, що український Мінфін в рамках домовленостей з Міжнародним валютним фондом про старт нової програми кредитування на $8,2 млрд взяв на себе зобов’язання запровадити сплату ПДВ ФОПами з річним оборотом понад 1 млн грн, активно мусувалася в бізнес- та експертному середовищі вже місяць — з того моменту, як перші подробиці опублікувало видання Bloomberg .

Що передбачає оприлюднений законопроєкт і що з цього приводу думає український бізнес, експерти та юристи, — дослідило Delo . ua .

Як хочуть запроваджувати ПДВ для ФОПів

Мова йде про проєкт закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації платників єдиного податку платниками податку на додану вартість". Метою ухвалення документу Мінфін визначає забезпечення рівності платників податків незалежно від обраної системи оподаткування, а також реформування спрощеної системи оподаткування згідно Національної стратегії доходів до 2030 року.

В Міністерстві фінансів зазначають, що відсутність державного регулювання цін в Україні призводить до нерівності умов для ведення бізнесу між платниками ПДВ та неплатниками цього податку.

При імпорті товарів ПДВ сплачується під час їх ввезення. Більшість товарів, що виробляються виробниками в Україні, також оподатковуються ПДВ, оскільки виробники таких товарів мають обсяг доходів понад 1 млн грн на рік.

Водночас платники ПДВ знаходяться у невигідних конкурентних умовах порівняно з неплатниками ПДВ, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, оскільки ціна товарів, що імпортуються або виробляються в Україні, формується ринком. При цьому, як правило, такі товари реалізуються платниками та неплатниками ПДВ по одній ціні. Проте в одному випадку ПДВ сплачується платниками ПДВ до бюджету, а в іншому випадку залишається в кишені неплатників ПДВ, які перебувають на спрощеній системі оподаткування.

Відсутність обов’язку сплачувати ПДВ до бюджету стимулює неплатників ПДВ використовувати товари без ПДВ, які переважно є контрабандними або контрафактними.

Неплатникам ПДВ не вигідно працювати з ПДВ, оскільки при купівлі товарів з ПДВ вони не мають права на податковий кредит, а суму ПДВ включають до собівартості товарів. Навпаки їм вигідно купувати товар у фіктивних фірм або нелегально ввезений.

Натомість платникам ПДВ вигідно працювати легально, оскільки при здійсненні ввезення товару вони мають право на податковий кредит, який при подальшій реалізації такого товару зменшує податкові зобов’язання до сплати в бюджет цих платників.

Отже, запровадження ПДВ для платників єдиного податку має на меті створити економічно не вигідні умови для реалізації нелегально ввезених або вироблених товарів.

Тому розроблення законопроєкту обумовлено необхідністю:

· створення рівних конкурентних умов для ведення бізнесу;

· збільшення надходжень до державного бюджету;

· створення умов для зниження ефективності та привабливості схем реалізації контрабандних та контрафактних товарів.

Отже, Мінфін пропонує: з 1 січня 2027 року зобов’язати реєструватися в якості платників ПДВ усіх платників єдиного податку юридичних та фізичних осіб – підприємців, крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), у разі досягнення загальної суми річного обороту понад 1 млн грн (без урахування податку на додану вартість).

"Якщо ви на 3-й групі (5%) і досягнете ліміту в 1 млн грн, ви станете платником ПДВ, а ваша ставка єдиного податку знизиться з 5% до 3%", — зазначається на сайті міністерства.

В Мінфіні очікують, що реалізація законопроєкту (у разі його схвалення) дозволить додатково залучити у 2027 році до зведеного бюджету приблизно 40,1 млрд гривень.

Що про ідею запровадження ПДВ для ФОПів думають бізнесмени, юристи та експерти

Від першого дня появи в ЗМІ інформації про намір уряду запровадити ПДВ для ФОПів ситуацію активно коментували в Асоціації приватних роботодавців, зокрема її президент Олександр Чумак . В своїх публічних дописах в соцмережі Фейсбук він, серед іншого, оприлюднив прогноз можливих економічних наслідків очікуваного нововведення. Редакція Delo . ua дозволить собі нагадати окремі положення цього прогнозу.

На думку очільника Асоціації приватних роботодавців, потенційні ризики для економіки, ФОПів і місцевих бюджетів виглядають наступним чином.

Для економіки в цілому та економіки місцевих громад

1. Адміністративні витрати та бар’єри входу

ПДВ — один із найбільш адміністративно складних податків (податкові накладні, реєстрація, блокування, додаткова звітність, контроль податкового кредиту).

Для мікро- та малих бізнесів з невеликою маржею витрати на облік та комплаєнс можуть перевищувати фіскальний ефект, що суперечить принципу ефективності, декларованому у Національній стратегії доходів.

Додаткові витрати на повний товарний облік, що повністю нівелює суть спрощеної системи оподаткування та обліку.

2. Ризик "тінізації" замість детінізації

Частина підприємців з низькою маржею (дрібна торгівля, побутові послуги, дрібний сервіс) після примусового входу в ПДВ або підніматиме ціни, втрачаючи конкурентоспроможність, або намагатиметься уникати документування операцій, що стимулює використання готівки й повернення до тіньових практик.

"OECD (Ukraine 2025) прямо пише, що високі адміністративні витрати й "обтяжлива податкова звітність" для бізнесу в Україні збільшують неформальність та "відлякують" від реєстрації платниками ПДВ", — зазначає Олександр Чумак.

3. Гальмування відновлення в прифронтових регіонах

У регіонах із високим рівнем руйнувань та ризиків (прифронтові території) мікро- та малий бізнес — ключовий драйвер економічної активності та зайнятості у громадах. Тож додаткове податкове навантаження і складніша звітність можуть відкласти запуск нових ініціатив; підштовхнути до скорочення мікробізнесу (закриття, релокація у безпечніші регіони тощо).

Для ФОПів на спрощеній системі

1. Вплив на різні бізнес-моделі

B2C: роздріб, послуги населенню, HoReCa, дрібний сервіс

Кінцевий споживач не має права на податковий кредит, тож ПДВ для нього — чисте подорожчання товару/послуги.

ФОП опиняється перед вибором: підняти ціну (ризик втрати клієнтів на користь "тіні" чи великих мереж), або залишити ціну, але фактично сплачувати ПДВ з власної маржі (зниження рентабельності, скорочення інвестицій, зарплат, персоналу).

B2B (постачання бізнесу, аутсорсинг, ІТ, логістика)

Для клієнтів-платників ПДВ поява ПДВ у рахунку постачальника може бути нейтральною, оскільки вони отримають податковий кредит. Для таких ФОП формальне введення ПДВ може навіть потенційно підвищити прозорість та "легальність" взаєморозрахунків з платниками ПДВ.

Однак адміністрування ПДВ (накладні, блокування, додаткові перевірки) додає ризиків і витрат у постачальника, особливо для одноосібних підприємців без бухгалтера. Це означає збільшення цін.

2. Зростання операційних ризиків

Блокування податкових накладних, штрафні санкції, помилки в звітності — суттєві ризики для мікробізнесу з обмеженим доступом до професійного бухгалтерського супроводу. Будь-який конфлікт із Податковою для ФОП із 1–2 працівниками може означати фактичне призупинення діяльності аж до закриття.

Для місцевих бюджетів

Єдиний податок є одним із ключових джерел власних доходів місцевих бюджетів, особливо в громадах з великою часткою самозайнятих та дрібного бізнесу. Його надходження мають тенденцію до зростання, навіть в умовах війни.

Якщо частина ФОП закриється або перейде в тінь, або ж буде змушена змінити систему оподаткування, то надходження єдиного податку до місцевих бюджетів можуть скоротитись, тоді як можливий приріст ПДВ піде до державного бюджету, не компенсуючи втрат на місцевому рівні.

У прифронтових громадах, де власні доходи наразі істотно просіли, це створює додаткові фіскальні ризики для фінансування базових публічних послуг (зниження спроможності громад). Ці втрати потрібно буде компенсовувати.

Три сценарії наслідків

"Поганий" сценарій (швидке, повне скасування пільг)

Впровадження:

· одномоментне скасування пільг для всіх ФОП 1–3 груп без підвищення порогу 1 млн грн і без перехідного періоду;

· відсутність галузевої диференціації та спецрежимів для прифронтових/деокупованих територій.

Можливі наслідки:

· значна частина В2С-ФОПів закриває діяльність або переходить у "сіру" зону; зменшує зайнятість і інвестиції;

· падіння надходжень від єдиного податку до місцевих бюджетів;

· обмежений або тимчасовий приріст ПДВ внаслідок "вимивання" частини обороту в тінь та скорочення економічної активності.

"Нейтральний" сценарій (часткова адаптація)

запровадження обов’язкової реєстрації ПДВ для частини ФОП за ризикоорієнтованим підходом, але з перехідним періодом; помірним підвищенням порогу (наприклад, до рівня, що суттєво перевищує 1 млн грн); окремими винятками для мікробізнесу і прифронтових територій.

· частина ФОП, але не всі, адаптується до ПДВ, не змінюючи бізнес-модель;

· частина дрібних В2С-ФОПів залишається поза ПДВ за рахунок підвищеного порогу;

· вплив на детінізацію і місцеві бюджети помірний, але все ще неоднозначний.

"Позитивний" сценарій (таргетована реформа - ризикоорієнтована)

· скасування пільг з реєстрації ПДВ лише для ФОП з оборотами, які фактично відповідають середнім/великим підприємствам; з акцентом на секторах, де ФОП використовуються для оптимізації зарплат та дроблення великого бізнесу;

· збереження пільг та/або спеціальних режимів для бізнесу в прифронтових та деокупованих громадах;

· запровадження спрощеного "мікро-ПДВ" (спрощені декларації, мінімальні вимоги до електронного документообігу, відсутність блокування ПДВ).

· обмежений негативний вплив на мікро- та малих підприємців;

· суттєвіший ефект детінізації в секторах із високим рівнем зловживань;

· збереження (або навіть приріст) бази єдиного податку для місцевих бюджетів.

Отже, зазначає президент Асоціації приватних роботодавців, аргументи проти тотальної ПДВ-ізації виглядають наступним чином:

1. Необхідність зваженого підходу до розширення бази ПДВ

Скорочення необґрунтованих податкових пільг відповідає Національній стратегії доходів та цілям МВФ для збалансування державного бюджету України в умовах повномасштабної війни.

Водночас спрощена система та пільги щодо ПДВ для ФОП виконують важливу функцію: знижують бар’єри входу в підприємництво; підтримують зайнятість і самозайнятість; забезпечують стабільні надходження до місцевих бюджетів.

2. Пріоритет — боротьба зі зловживаннями, а не з мікробізнесом

Основною проблемою є використання ФОП для прихованої зайнятості та дроблення великого бізнесу, а не діяльність мікро-підприємців у роздрібній торгівлі чи наданні послуг. Регуляторний акцент має бути на чітких критеріях розмежування підприємництва та найманої праці, а також на посиленому контролі великих компаній та ланцюгів постачання, а не дрібних ФОП.

3. Захист спроможності бюджетів місцевих громад

Єдиний податок — один з ключових ресурсів місцевих громад. Скорочення бази платників ЄП без компенсаторних механізмів послабить фінансову спроможність громад, особливо прифронтових.

Будь-які зміни в режимі оподаткування ФОП мають оцінюватися через фіскальний імпакт для місцевого рівня та супроводжуватися інструментами компенсації (дотації, субвенції, зниження адміністративного навантаження тощо).

4. Пропорційність та регіональна диференціація під час війни

Умови ведення бізнесу в прифронтових і деокупованих територіях радикально відрізняються від відносно безпечних регіонів. Тож доцільно передбачити спеціальний економічний режим для ФОП, які працюють у таких громадах; гнучкі перехідні періоди для будь яких реформ спрощенки, узгоджені з донорськими програмами відновлення за участі представників бізнес об’єднань і бажано вже після завершення воєнного стану.

5. Адміністративна простота як умова детінізації

Міжнародний досвід показує, що спрощені режими для малого бізнесу зазвичай виправдані, якщо знижують вартість входу в «білу» зону та забезпечують прості й зрозумілі правила.

Без оцифрованих, простих і стабільних процедур ПДВ будь-яке розширення обов’язковості ПДВ на малий бізнес буде мати зворотний ефект, збільшуючи тінізацію.

Який підхід у співпраці з МВФ треба просувати

1. Перегляд порогу для обов’язкової реєстрації ПДВ для ФОП-спрощенців:

· збереження діючого порогу 1 млн грн для платників на загальній системі;

· встановлення вищого, спеціального порогу для обов'язкової ФОП-спрощенців, з огляду на їхню роль у зайнятості та відновленні.

2. Секторальне таргетування, а не суцільнe охоплення:

· запровадження обов’язкового ПДВ насамперед у секторах із високим ризиком зловживань (масове використання ФОП для мінімізації оподаткування);

· збереження пільг для дрібної роздрібної торгівлі, послуг до певного рівня обороту.

3. Спеціальний режим для прифронтових та деокупованих територій:

· збереження діючих спеціальних режимів (спрощеної системи без змін) на цих територіях до кінця воєнного стану;

· поєднання податкових стимулів із широкими програмами грантів/пільгового фінансування від донорів і держави.

4. Обов’язковий розрахунок регуляторного впливу перед ухваленням рішень:

· моделювання впливу скасування не тільки пільг з ПДВ, але і будь-яких інших ініціатив на кількість активних ФОП за видами діяльності; доходи місцевих бюджетів від єдиного податку; обсяги тіньової економіки та зайнятості;

· публікація результатів аналізу та їх обговорення з бізнес-спільнотами, включно з прифронтовими регіонами.

В Європейській Бізнес Асоціації на запит Delo . ua зазначили, що усвідомлюють важливість існування спрощеної системи оподаткування (ССО), водночас концептуально підтримують ідею запровадження запобіжників, аби унеможливити неправомірне використання ССО великими компаніями, мережевим бізнесом — шляхом дроблення бізнесу.

В асоціації зазначають, що спрощена система оподаткування має залишатися простою для малого бізнесу, зокрема завдяки спрощеному обліку. Водночас відсутність обов’язку вести облік товарів у платників ССО створює ризики використання цієї системи для масштабних схем ухилення від оподаткування та реалізації контрабанди. Тому необхідно впроваджувати адресні заходи, які унеможливлюють зловживання великими бізнесами, не ускладнюючи роботу малого підприємництва. Зміна порядку сплати ПДВ для ФОПів із високим рівнем річного доходу може розглядатися лише як один із можливих інструментів, але не обов’язково найефективніший. Потрібен комплексний підхід, що збалансує боротьбу зі зловживаннями та збереження переваг спрощеної системи.

В асоціації переконані, що подібні зміни потребують підготовчої роботи. Міністерство фінансів України має розрахувати прогнозні показники збільшення кількості платників ПДВ та оцінити технічну спроможність ДПС обробити додаткові значні обсяги податкових накладних. До того ж, будуть потрібні зміни багатьох нормативно-правових актів, методології обліку, отже час на адаптацію потрібен не тільки для бізнесу, але і для контролюючих органів. Отже, важливо передбачити достатній перехідний період і забезпечити вичерпну комунікацію з боку залучених державних органів.

"Великі компанії, що входять до складу Асоціації, зацікавлені мати ділові відносини з доброчесними (неризиковими) ФОП або юридичними особами спрощенцями, адже репутація контрагентів впливає на проходження податкових перевірок. До того ж, прозорий ланцюг постачання товарів з достовірними первинними документами на кожному етапі передавання товарів або послуг є запорукою боротьби з тіньовою економікою", — йдеться у відповіді ЄБА на запит редакції.

Водночас експерти асоціації припускають, що розмір ліміту в 1 млн грн є дискусійним. Адже важливо не ускладнити умови роботи для реального малого та мікробізнесу, до того ж важливо створити достатньо безкоштовних освітніх можливостей для підприємців — для навчання ведення обліку з ПДВ, подання звітності тощо.

На думку координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана , яку він озвучив у коментарі для Delo . ua , запровадження ПДВ для ФОПів з доходом понад 1 млн грн є вкрай негативною ініціативою, яку Міністерство фінансів давно заклало у Нацстратегію доходів і намагається реалізувати.

Це призведе до збільшення обсягів приховування оборотів малого бізнесу та посилення "дроблення".

"Система СЕА ПДВ в Україні є найбільш обтяжливою серед всіх країн Євразії, на адміністрування податків одне підприємство на рік витрачає в середньому 595 людино-годин (дані Світового банку)", — наводить статистику співрозмовник видання.

"За розрахунками аналітичних центрів Економічної експертної платформи, у 2024 році в Україні було зареєстровано більше 644 тис. ФОП – платників ЄП, з доходом більше 1 млн грн. Якщо уявити, що усі вони стануть платниками ПДВ, це створить додаткове навантаження на систему адміністрування ПДВ, знадобляться сотні тисяч бухгалтерів, яких немає та призведе до зростання поточних витрат мікробізнесу", — каже Олег Гетман.

За оцінками аналітичний центрів, прийняття такого рішення призведе до втрати суспільного добробуту у розмірі 150-180 млрд грн, або біля 1,5-2% ВВП. При цьому сукупні втрати бюджету від зловживань із спрощеною системою оподаткування оцінюються експертами на рівні 10-13 млрд грн на рік.

Міністерство фінансів закликало до обговорення цієї ініціативи провідні бізнес асоціації та економічні аналітичні центри, тож є очікування що за підсумками обговорень вдасться дійти спільної оптимальної моделі, сподівається експерт. Наприклад, це може бути встановлення порогу переходу на ПДВ після 85 тисяч євро річного обороту, як це зараз відбувається у найбільш розвинених країнах Європи — Італії, Франції, Англії тощо.

Також необхідними супутніми заходами для протидії схемам “дроблення” є законодавче закріплення чіткого переліку критеріїв дроблення, інституційна реформа ДПС та Служби фінмониторингу, заходи по стимулюванню споживачів отримувати фіскальний чек. Все це може бути реалізовано не раніше початку 2027 року, зважаючи на необхідну аналітичну та законодавчу роботу, говорить Олег Гетман.

Коментуючи для видання Delo . ua ініціативу Мінфіну щодо запровадження ПДФ для ФОПів, ресторанна експертка, директорка компанії «Nasonova consulting» та аналітичного центру "Ресторани України", співзасновниця Національної ресторанної асоціації України Ольга Насонова зазначає, що наразі ініціатива є дуже недоречною.

"Ініціатива провадження ПДВ для ФОПів дуже погана. І справа не тільки в тому, що доведеться платити більше податків, а в складності адміністрування ПДВ. Якщо зараз багато ФОПів займаються своїми звітами самостійно, або один бухгалтер веде до 10 ФОПів, то з уведенням ПДВ це буде неможливо", — застерігає співрозмовниця видання.

За її словами, 1 млн грн на рік зараз — дуже незначна цифра для бізнесу. Середня виручка малих ФОПів у ресторанному секторі (маленькі кав’ярні, пекарні, шаурма) — 500-700 тис. грн на місяць, в погані місяці може бути 300 тис. грн. Тобто, навіть дуже маленька точка перевищує бар’єр в 1 млн грн на рік. А це означає, що на спрощеній системі оподаткування працювати не можна буде майже нікому. Або ж доведеться працювати в "чорну".

Для держави це означає закриття багатьох бізнесів, або перехід в тінь (коли бізнеси просто перестануть приймати оплату картками, перейшовши на готівку). А ще — укрупнення, монополізація бізнесу, коли дійсно маленькі, сімейні заклади працювати не зможуть, а тільки в складі великих мереж.

"Оптимально — зробити ПДВ 7% для такого бізнесу як ресторанний, в якому маржинальність невелика, і який дає роботу великій кількості людей. Але все це буде доречно після війни, і навіть ще пізніше. Бо підіймати зараз питання про підвищення податків та ускладнення податкової звітності, коли всім важко, а особливо ресторанному бізнесу, дуже погано", — резюмує Ольга Насонова.

На думку керівника практики податкового права ЮФ "Ілляшев та Партнери" Івана Маринюка , ініціатива Міністерства фінансів може бути передчасним та ризиковим рішенням для країни з ослабленою економікою. Остання може призвести до зростання податкового та адміністративного навантаження на малий бізнес, скорочення маржинальності та стимулювати тінізацію бізнесу, замість реального збільшення бюджетних надходжень. Натомість для боротьби із дробленням бізнесу та зловживанням спрощеної системою оподаткування варто переглянути умови перебування та використання спрощеної системи оподаткування.

Економіка