Проєкт відбудови під загрозою: аудит Рахункової палати виявив проблеми

13 квітня 2026 р. 17:48

13 квітня 2026 р. 17:48

Експериментальний проєкт відновлення деокупованих територій, який уряд запустив у 2023 році, не досяг поставлених цілей. За два роки реалізації завершено лише один об’єкт, тоді як більшість робіт залишаються незавершеними.

Як пише Delo.ua , про це йдеться у звіті Рахункової палати за результатами аудиту.

Рахункова палата України оприлюднила результати аудиту експериментального проєкту відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ. Перевірка охопила 2023–2024 роки (частково 2025-й) і засвідчила: проєкт не виконав поставлених завдань.

Ініційований у березні 2023 року Кабінетом міністрів проєкт мав стати основою для масштабної відбудови країни. Втім, через відсутність чіткої стратегії, неузгоджене законодавство та проблеми з управлінням очікуваних результатів досягти не вдалося.

Результати та затримки

У межах проєкту планували відновити 595 об’єктів у шести населених пунктах п’яти областей. На це уряд передбачив понад 11 млрд грн.

Однак темпи реалізації виявилися вкрай низькими:

• у 2023 році завершили лише 1 із 20 об’єктів;
• у 2024 році не завершили жодного;
• більшість проєктів залишаються недобудованими або на початковій стадії.

Аудитори встановили, що відновлення стартувало без належної підготовки. План реалізації подали із запізненням і без деталізації.

Процес відбору об’єктів був непрозорим:

• не існувало чітких критеріїв пріоритетності;
• не враховували реальні потреби громад;
• частину об’єктів включили до списків без належної перевірки або навіть без внесення до відповідного реєстру.

Про порушення

Фінансування здійснювали з фонду ліквідації наслідків збройної агресії, однак аудит виявив низку порушень:

• частину коштів використали не за призначенням (108,3 млн грн);
• значні суми надходили наприкінці бюджетного періоду, що ускладнювало їх використання;
• із 4,6 млрд грн, виділених наприкінці років, 4,5 млрд повернули до бюджету невикористаними.

Також фінансували об’єкти без належної документації та дозволів.

Під час виконання робіт зафіксували:

• завищення вартості та необґрунтовані витрати;
• порушення умов договорів;
• слабкий технічний нагляд і приймання невиконаних робіт.

Понад 70% закупівель у Київській області проводили поза електронною системою, що створює ризики зловживань.

Висновки та рекомендації

У Рахунковій палаті зазначають, що проєкт фактично реалізовувався у «ручному режимі» реагування на проблеми, а не за системним планом. Це призвело до зриву строків, низької ефективності та втрати потенціалу як моделі для відбудови країни.

Станом на кінець вересня 2025 року потреба у фінансуванні становить 13,1 млрд грн, тоді як наявні ресурси — лише 6,8 млрд грн.

Аудитори закликали уряд і профільні органи:

• запровадити обов’язкове стратегічне планування;
• чітко розмежувати повноваження між інституціями;
• встановити прозорі критерії відбору об’єктів;
• посилити контроль, моніторинг і публічність відбудови.

Матеріали аудиту передадуть до Верховна Рада України , а також до правоохоронних органів у разі виявлення ознак порушень.

Нагадаємо, МВФ окрім війни вбачає для України три великі проблеми : нестачу енергетичних потужностей, дефіцит робочої сили та розвиток ефективних інституцій.

Економіка