Знесення чи реновація: яка доля чекає на хрущовки в Україні

15 квітня 2026 р. 15:25

15 квітня 2026 р. 15:25


Застарілий житловий фонд залишається серйозною проблемою для українських міст. Тисячі будинків радянської забудови вже не відповідають сучасним вимогам, однак у Верховній Раді спростовують інформацію про можливе масове знесення таких будівель.

Про це повідомила голова парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування та містобудування Олена Шуляк.

Чи можливе масове знесення старих будинків

За її словами, жодних планів по знесенню будинків застарілого житлового фонду — зокрема, і хрущовок, у парламенті наразі не пропрацьовують. Ба більше, наявні законодавчі ініціативи щодо впорядкування цієї сфери передбачають передусім реновацію застарілого житлового фонду.

«Ніхто нічого зносити не збирається. Ми дійсно активно працюємо над новою житловою політикою, і базовий законопроєкт щодо неї вже ухвалено. Але питання реновації застарілого житлового фонду, зокрема хрущовок, хоч і пов’язане з житловою політикою напряму, однак потребує окремо виписаного законодавчого підґрунтя», — пояснила Шуляк.

Питання демонтажу «хрущовок» і «сталінок» залишається складним через юридичні та соціальні нюанси. Для знесення необхідна згода більшості мешканців, і саме це часто стає головною перепоною. Навіть кілька незгодних можуть заблокувати процес.

Крім того, знесення розглядається не як універсальне рішення. До нього вдаються переважно у випадках, коли будинок визнають аварійним або непридатним для проживання. В інших ситуаціях частіше обирають оновлення, адже нове будівництво потребує значно більших ресурсів.

Ситуацію додатково ускладнює війна: обмежене фінансування змушує міста спрямовувати кошти на першочергові потреби, відкладаючи масштабні програми демонтажу.

«У нас у великих містах є тисячі хрущовок… ми буквально перед війною підійшли до того, щоб врегулювати це на рівні законодавства, — наголосила Шуляк.

За зібраними до повномасштабної війни даними, в Україні налічується понад 30 тис. об’єктів застарілого житлового фонду, з яких понад 10 тис. — це хрущовки. У деяких містах частка такого житла сягає до 50%.

Що пропонують натомість

Останньою законодавчою ініціативою, яка безпосередньо стосується цієї теми, є законопроєкт № 6458 . Його ухвалили у першому читанні ще у вересні 2022 року, однак після цього документ отримав значну кількість правок і потребує суттєвого доопрацювання.

Як пояснила Шуляк, цей законопроєкт не зводиться до механічного знесення будинків. Йдеться, зокрема, про комплексну реконструкцію застарілого житлового фонду , яка може передбачати різні формати оновлення — від модернізації багатоквартирного будинку в межах кварталу до реконструкції об’єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.

Оновлення житлового фонду передбачає комплексний підхід, який враховує технічний стан будинків, їх енергоефективність і економічну доцільність.

Реновація включає:

  • ремонт і модернізацію самих будівель;
  • оновлення інженерних мереж;
  • покращення прилеглої інфраструктури.

На Finance.ua ви можете застрахувати власне чи орендоване житло від наслідків воєнних дій. Дізнавайтеся більше про страхування житла від наслідків «прильоту» 🏠

Окремо Шуляк підкреслила, що навіть чинна редакція законопроєкту не передбачає знесення всіх будівел ь, які підпадають під реконструкцію.

Такий варіант можливий лише тоді, коли інші способи оновлення є неможливими.

«Знесення багатоквартирних будинків із подальшим будівництвом нових допускається виключно в тому разі, коли застосування інших способів реконструкції неможливе», — наголосила вона.

Коли можливий запуск масштабних програм

Підготовка до оновлення житлового фонду триває, однак повноцінна реалізація залежить від кількох факторів. Зокрема, законодавчу базу ще не завершено — відповідний законопроєкт наразі ухвалено лише в першому читанні і потребує доопрацювання.

Водночас міста вже мають формувати власні програми реновації, щоб бути готовими до запуску, коли з’являться необхідні ресурси.

Зазначається, що попри технічний стан будинків, попит на квартири у старому житловому фонді не зникає. Покупців приваблюють сформовані райони з розвиненою інфраструктурою, навіть якщо самі будівлі потребують оновлення.

Раніше ми повідомляли , що середні ціни на 1-кімнатні квартири (вторинний ринок) у Києві станом на березень 2026 року були такими:

  • дореволюційні будинки (до 1918 р.) — $140 тис.;
  • сталінки (1918−1956 рр.) — $68 тис.;
  • хрущовки (1956−1969 рр.) — $45 тис.;
  • панельки (1969−1991 рр.) — $47 тис.;
  • спецпроєкти (1991−2010 рр.) — $69 тис.;
  • новобудови (після 2010 р.) — $83 тис.

Також за темою

Де під Києвом інтернет витримує блекаути — рейтинг міст-сателітів за енергонезалежністю

Ринок оренди пожвавився: у яких містах найбільше відгуків

Ціни на оренду в Іспанії будуть зростати: прогноз на 2026 рік

Як протягом 10 років зростали ціни на житло в ЄС (інфографіка)

Чому квартири в Україні не дешевшають попри слабкий попит — пояснення експертки

У Києві один із найбільших довгобудів пішов з аукціону за 560 млн гривень — деталі

Знесення чи реновація: яка доля чекає на хрущовки в Україні

Джерело: finance.ua