Гетманцев: у керівництва БЕБ є нестримний реформаторський зуд, але немає конкретної роботи з ганчіркою, аби вимести бруд з кімнати

16 квітня 2026 р. 17:39

16 квітня 2026 р. 17:39

Про невиконані “маяки” МВФ і нові податки, про гальмування детінізації економіки, (не)успіхи БЕБ і нахабство грального бізнесу, про претензії до керівництва Мінцифри і Національного банку, про перші кроки нового очільника НКЦПФР і провал держпрограми “єОселя”, про те, чи будуть українські пенсіонери коли-небудь жити по-людськи, а бізнес — платити податки, як в цивілізованих країнах, про те, як світова паливна криза торкнеться кожного українця, та багато чого цікавого і важливого для кожного з нас, — читайте у великому інтерв’ю очільника парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева для Delo.ua .

• Про податки
• Про детінізацію економіки
• Про гральний ринок
• Про ринок капіталу в Україні
• Про нову програму пільгової іпотеки
• Про накопичувальне пенсійне страхування
• Про кредитування економіки
• Про (не)користь простих рішень складних проблем
• Про соціальні ініціативи
• Про вплив світової паливної кризи на Україну

Про податки

Україна не виконала "маяк МВФ" щодо ухвалення пакету податкових законопроєктів до кінця березня. Наразі Верховна Рада надолужує згаяне. Тим не менше, станом на зараз маяк повною мірою не реалізований. Чи відреагував уже МВФ? Чи будуть якісь наслідки для України?

— Так, маємо формально прострочений структурний  маяк, це неприємно на тлі тієї високої планки, яку ми встановили під час виконання попередньої програми. Але перегляд програми заплановано на травень. Тому якщо ми впораємося до кінця травня з прийняттям цих законів, то, думаю, буде все добре.

Як ви оцінюєте ймовірність ухвалення парламентом повного пакету з чотирьох ключових податкових ініціатив, які від початку були в одному "великому податковому законопроєкті": запровадження ПДВ для ФОП; податок на доходи від цифрових платформ; оподаткування міжнародних посилок в Україну вартістю до 150 євро; подовження дії військового збору?

— Ймовірність ухвалення законопроєкту про запровадження ПДВ для ФОПів — вкрай низька. Я поки взагалі не бачу жодних можливостей для цього, бо насправді це питання зробили токсичним і у Верховній Раді, і в суспільстві. Тому, думаю, Кабмін і не подає законопроєкт до Верховної Ради. Хоча, власне, Кабмін брав на себе зобов'язання проадвокатувати відповідні рішення для їхнього ухвалення.

Сама по собі дискусія безглузда: чи треба лишати два ліміти для ПДВ — один для ФОПів на єдиному податку, а другий — для всіх інших ФОПів. Зрозуміло, що це аномалія, яку треба прибирати. Ніхто в здоровому глузді не може заперечити, що ліміт має бути один. Два ліміти не можуть існувати. Власне, представники уряду дискутували з Міжнародним валютним фондом, яким може бути цей єдиний ліміт. І домовились, що він може відповідати максимальному ліміту, який є в Євросоюзі — еквіваленту 4 млн грн.

Зважаючи на те, що досі немає законопроєкту у Верховній Раді, напевно Кабінет Міністрів не хоче його вносити. Можливо, уряд хоче повернутися до обговорення цього питання з МВФ. Зараз (13 — 18 квітня) у Вашингтоні проходять Spring Meetings Міжнародного валютного фонду. Українська команда спробує повернутися до обговорення цього питання під час цієї події.

А яка ймовірність ухвалення законопроєкту щодо оподаткування міжнародних посилок в Україну вартістю до 150 євро?

— Законопроєкт щодо оподаткування посилок абсолютно слушний, підтримується бізнесом, ми маємо від бізнесу відповідні звернення. Документ мав бути проголосований на пленарному тижні з 6 по 10 квітня, але до нього просто не дійшла черга. Він буде проголосований, можливо, наступного пленарного тижня. Документ рекомендований до зали Верховної Ради комітетом. Це не найпопулярніший закон, але ми ж для того тут є, щоб приймати непопулярні, але потрібні закони. У депутатів є абсолютне розуміння, що їх треба ухвалювати.

А про оподаткування доходів від цифрових платформ?

— Законопроєкт про оподаткування доходів від цифрових платформ розглядатиметься вже в другому читанні. Скоріш за все, розгляд документа відбудеться не наступного пленарного засідання, а вже в середині травня.

Травня?

— Ну, звісно. Через одне засідання — то вже 12 травня. От, думаю, 12 травня ми винесемо законопроєкт на розгляд. Просто у нас процедурно не виходить підготувати документ до розгляду раніше.

То це вже буде після весняних слухань МВФ?

— Так.

Це, певно, не дуже сподобається МВФ?

Ну чому? Це відбудеться до наступного перегляду поточної програми співробітництва з МВФ, до перегляду структурних маяків.

Що (не)дасть бюджету реалізація кожної окремої з цих чотирьох ініціатив? Що може завадити зібрати в бюджет вказані вами суми?

— Від оподаткування доходів від цифрових платформ ми очікуємо приблизно 14 млрд грн додаткових надходжень до держбюджету; від оподаткування міжнародних посилок — до 10 млрд грн; від військового збору — 135 мільярдів щороку; від ПДВ для ФОПів — 40 млрд грн на рік.

Але всі ці цифри дуже приблизні. Насправді за всю мою з 2019 року роботу ось такі приблизні прогнозні показники податкових надходжень зазвичай на практиці перевиконувалися вдвічі, а можливо і втричі. Зазвичай усунення прогалини в оподаткуванні викликає каскадний ефект, коли прикриття певної податкової схеми змушує легалізуватися цілі сектори. І за рахунок цього податкові надходження збільшуються.

У нас так було, наприклад, з податком на Google. Ми прогнозували 3 мільярди гривень податкових надходжень по року, а отримали значно більше.

Про детінізацію економіки

Ви публічно констатуєте ознаки гальмування детінізації економіки. Про які сектори мова і чому так відбувається? Чи можете навести конкретні цифри?

— В 2023 році за рахунок детінізації економіки державний бюджет отримав додатково суму, еквівалентну $1,5 млрд, в 2024-му — $2,5 млрд А в 2025-му році ми мали недовиконання податкових надходжень на 33 млн грн, або 2,6% до плану.

І це незважаючи на те, що бюджет отримав додаткові ресурси за рахунок податку на банки, підвищення акцизів і військового збору. Тобто, резерви для збільшення доходів були, але відбулося недовиконання бюджету. І це, насправді, мене бентежить, бо багато секторів економіки працюють в тіні. А держава не може забезпечити бізнесу рівні умови господарювання. Це і ринок електроніки, і ресторанний бізнес, і продаж автомобілів, і каргокомпанії, і тітюновий ринок, і багато чого ще.

Це, зокрема, і гральний бізнес, де завдяки зриву керівниками Міністерства цифрової трансформації та держагентства ПлейСіті процесу запровадження державної системи онлайн-моніторингу бюджет недоотримує 20 мільярдів гривень по року. Це неефективна робота чиновників Олександра Борнякова (в.о. міністра цифрової трасформації — Ред.) і Геннадія Новікова (очільника держагентства “ПлейСіті” — Ред.) з команди Михайла Федорова та банальна корупція.

Це і ринки підакцизних товарів, де Мінцифри продовжує зривати запровадження електронного акцизу, на що скаржиться білий бізнес.

Як людина, яка з 2019-го року системно займається детінізацією, я бачу, що детінізація є єдиним істотним ресурсом на сьогодні для підвищення надходжень до державного бюджету. З іншого боку, це інструмент забезпечення рівності господарювання, що необхідно для розвитку економіки як такої. Ну і, безперечно, це є інструментом вирішення проблеми бідності в країні.

Вважаю, що гальмування в цьому процесі є неприпустимим. Бачу це гальмування передусім з боку правоохоронних органів. І начебто оновлене Бюро економічної безпеки не демонструє жодних ефективних результатів. Звернення від парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики щодо конкретних схем та порушень податкового законодавства фактично померли — ефекту жодного немає. Заслуховування їх на тимчасовій слідчій комісії з питань економічної безпеки — дуже сумні. Сумні, тому що вони не можуть дати нам відповіді на елементарні питання щодо детінізації окремих галузей. Бюро економічної безпеки не виправдовує очікування. Подекуди ми чуємо про окремі реалізації, але вони є точковими, поодинокими та навіть, як у випадку з торговою мережею "Ябко", не призводять до припинення правопорушень. Тобто, новому БЕБ треба точно працювати краще. І питання тут точно не в зарплатах у майже 80 тис. грн на місяць, які вони вважають низькими.

Хоча проблема — не тільки в БЕБ, проблема — і в Податковій, і в Митниці. Це сукупність проблем.

БЕБ буксує через непрофесіоналізм? Чи свідомо гальмує?

— Я не маю жодних підтверджень тому, що неефективність БЕБ є наслідком корупції. Скажу більше — я переконаний, що ні. Однак, безпорадність наносить державі не меншу шкоду. Тим більше, що на дев’ятому місяці роботи нової команди система досі не очищена. Я не розумію, чому, наприклад, територіальне управління БЕБ в Одеській області досі очолює Сергій Мунтян, який є символом корупції.

Ми в очолюваному мною парламентському комітеті, на жаль, не бачимо в роботі БЕБ жодних змін на краще. Є численні інтерв'ю, конференції, блискучі ідеї про те, як боротися з податковими ухилянтами, є скарги на уряд, прокуратуру, є нестримний реформаторський зуд, але немає конкретної роботи з ганчіркою, аби вимести бруд з кімнати, навести порядок.

Розмови про неефективність БЕБ тривають роками. Що треба зробити, щоб ситуація нарешті змінилася?

— Все відбувається повільніше, ніж мало би бути. Це все мало би відбутися ще кілька років тому. Та, на жаль, не завжди комітету Гетманцева вистачає політичного впливу, аби ці питання вирішити в той спосіб, яким ми намагаємося діяти. І виглядає так, що ми чи не єдині протистоїмо потужній злагодженій клановій системі у фінансовому секторі держави. Реформа податкової міліції виглядає як велике протистояння зі своїми перемогами та поразками.

Ми почали з того, що ліквідували податкову міліцію, створили БЕБ. Це був перший великий крок. Наша перемога. Корупційна система "відіграла" і переграла нас на призначенні керівником БЕБ Вадима Мельника з податкової міліції і, як результат, лишивши все як і було до цього. Ми не зупинилися, прибрали Мельника і тих, хто був після нього, і провели конкурс за участі міжнародників.

Людина, яка зараз очолює БЕБ, вже політично незалежна. За кращого збігу обставин ця політично незалежна людина мала би ще бути професійною та націленою на результат. Поки що цього ми не бачимо, на жаль, а пройшло вже достатньо часу. Тому сьогодні ми жорстко формулюємо вимоги до цієї людини, аби змусити її працювати. І в неї є два виходи: або почати працювати, або припинити ці тренування на країні. Переконаний, що і цей етап ми пройдемо і ми доведемо до того, що цей орган буде працювати класно.

Безперечно, це можна було би зробити раніше, якби, по-перше, нам поталанило з людським фактором, і, по-друге, якщо б корупційна кланова система, з якою ми боремося, не була настільки потужною. Це величезне, глобальне протистояння. Його не завжди видно в медіа. Але витоки такого протистояння — і проти ментів в БЕБ, і проти податкових ухилянтів і корупціонерів в ігорці, і проти чорних тютюнників та контрабандистів — ви можете бачити на шпальтах телеграм-каналів, де систематично публікується інформація про замовні кампанії проти мене і колег з комітету. Ми обов'язково доведемо це до кінця. Не зупинимося, незважаючи на жоден спротив. Єдине, що може у них вийти, це трохи затягнути процес, чим вони і займаються зараз.

Про гральний ринок

Яка наразі ситуація із розробкою Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ)? Що далі?

— Порушено кримінальну справу за фактом зриву запровадження Державної системи онлайн-моніторингу колишнім міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим, нинішнім в.о. міністра цифрової трансформації Олександром Борняковим і їх "реформаторською" командою. Вони з 2022 року опікуються цією проблемою. І я переконаний, що завдяки корупційній складовій вони блокували та блокують запровадження Державної системи онлайн-моніторингу. Більше того, я переконаний, що це умисна дія. Тобто тут немає нічого випадкового. Це не непрофесійність чи незграбність, це не тупість — це умисний саботаж виконання норми закону. Такі дії спрямовані на те, щоб гральні заклади не сплачували до державного бюджету стільки, скільки вони мають платити.

Переконаний, що Генеральна прокуратура притягне до відповідальності злочинців. І переконаний в тому, що вони мають бути позбавлені посад вже зараз.

Нещодавно на засіданні вашого Комітету було ухвалено рішення щодо невідповідності своїм посадам в.о. голови Мінцифри Олександра Борнякова та керівника державного агентства "ПлейСіті " Геннадія Новікова. Що далі?

— Відповідні рішення має ухвалювати Кабінет Міністрів. Переважна більшість міністрів в уряді розділяють мою позицію. Очікуємо ухвалення рішення, бо Федоров робить все можливе, аби утримати цю годівницю. Я думаю, що ми маємо здорові сили в Кабінеті Міністрів і парламенті, які мають об’єднатися, аби не дати можливості під час війни красти гроші у держави.

Під час одного з наших з вами попередніх інтерв’ю у жовтні 2025 року ви пояснювали відсутність результатів Михайла Федорова на ниві запровадження Державної системи онлайн-моніторингу, зокрема, тим фактом, що агентство ПлейСіті запустилося лише в травні того року. Зараз ваша позиція стала більш жорсткою. Чи правильно я розумію, що ви вже не сумніваєтесь, що насправді є причиною затягування із запровадженням ДСОМ?

— Пройшов час і відбулись певні події, які свідчать, що це не просто бездіяльність. Це умисні дії. Якщо ж це умисні дії, то у них мають бути мотиви. Який може бути мотив у чиновника, який не виконує свої обов’язки в інтересах приватних структур? Я далекий від думки про те, що умисел може мотивуватися «любов’ю до мистецтва». Напевно, мова має йти про більш приземлені речі.

В Державному бюджеті на 2026 рік не закладено кошти на фінансування розробки Державної системи онлайн-моніторингу. Скільки ми говорили, скільки билися навколо цього… А вони мають нахабність в бюджеті-2026 навіть не передбачити гроші на розробку. При цьому передбачають мільйони гривень на супроводження системи, яка не введена в експлуатацію. Вони почувають себе настільки зухвало і нахабно, що це точно не недопрацювання. Це реальний умисел, спрямований на заподіяння шкоди державі.

Рік тому повноваження КРАІЛ розділили між Мінцифри і ПлейСіті. Чи було це рішення правильним?

— Відбувається те ж саме, що і з БЕБ — один в один. За аналогією, як свого часу в БЕБ був призначений керівником виходець з податкової міліції, так само керівником в ПлейСіті був призначений виходець з КРАІЛ. Рішення про ліквідацію безпорадного органу було правильне, але будь-яке рішення можна викривити на рівні виконавців. Це і відбулося.

І мова не лише про ДСОМ. Наразі ПлейСіті не наклало жодного штрафу на представників грального ринку, наприклад, за порушення законодавства про рекламу. Замість запровадження дієвого ліміту на гру для гравців — чиста імітація, коли цей ліміт має право встановлювати сам гравець. Це ж точно в інтересах гральних закладів зроблено — це ж очевидні речі.

Зараз імітується бурхлива діяльність навколо обмеження гри військовослужбовцями. Пропонують обмежувати гру військовослужбовців відповідно до реєстру військовослужбовців. А такого реєстру ще немає і незрозуміло, коли він з’явиться.

А лотерейний конкурс?! Ну це ж просто жах!. Конкурс був фактично зімітований. Ліцензії отримали монополісти, які працювали на ринку.

І це не поодинокі випадки корупції. Я готую ще принаймні два звернення до Генеральної прокуратури щодо інших злочинів.

Згадаймо, ПлейСіті свого часу отримало від Державного бюро розслідувань документи, що свідчать про наявність російського коріння у власників букмекерської компанії Favbet та оператора лотерей "Патріот". А компанії продовжують працювати.

ПлейСіті ухвалює рішення про позбавлення ліцензії компанії "Патріот" і в порушення Закону передбачає 30 днів на набуття цим рішення чинності, хоча факт наявності російського власника в компанії є підставою для анулювання ліцензії одразу. Для чого це робиться? Для того, щоб дати власникам компанії можливість піти в суд і через суд зупинити рішення ПлейСіті. Це просто імітація. Воно просто домовляються з цими чортами — одні чорти з іншими чортами.

В продовження теми детенізації — проблеми із запровадженням "еАкцизу": що там не так і хто винен?

— Запровадження електронного акцизу повністю зірвано. Два з половиною роки розроблялося програмне забезпечення — в результаті ПЗ не розроблено.

Хто конкретно в цьому винен?

— Особисто Федоров. Вони зірвали реформу. Пішли потім на підвищення – Федоров і його заступник Олексій Вискуб, який відповідав за цей напрямок роботи. Після зриву реформи вони звернулися до нас з проханням, аби ми відстрочили терміни запровадження еАкцизу. Ми відстрочили до першого листопада цього року.

І ось до мене звертається бізнес і повідомляє, що досі нічого не зроблено. На днях ми зустрічалися з Європейською бізнес-асоціацією, там були виробники алкоголю і тютюну. Так от — вони просто плачуть. Бо ці недолугі відвантажили їм програмне забезпечення, яке не працює. І не реагують на зауваження ринку. У бізнеса має бути за законом 10 місяців на тестування, але тестування чогось, що працює. Це просто жах.

Тому я не знаю навіть, що робити з ними, бо насправді бізнес шокований, ми шоковані всі. Це тотальне розчарування в тому міфові, який Міша (Федоров — Ред.) створював з 2019 року як ефективний менеджер. Він, на жаль, ефективним був тільки в Інстаграм і займався, як виявилося, лише власним піаром.

До речі, я дуже вдячний вашому виданню за ці питання про команду Федорова. Бо коли я змушений був порушити питання публічно, я зіткнувся з тим, що піар-складова у нього працює набагато краще, ніж його ПЗ. Настільки добре, що провідні ЗМІ не беруть відносно нього негативну інформацію, навіть якщо вона є правдою. Вони просять прибрати “незручні питання”...

Це дає йому можливість не робити реальні речі, за які він відповідає, і складне "доросле" програмне забезпечення — не "Дія", яка є достатньо простим програмним засобом, а реальне програмне забезпечення — взагалі не запроваджувалося міністерством.

А що зміниться в листопаді? Чого ви чекаєте?

— Ми ухвалили рішення, що раз на два тижні будемо збиратися і робити зріз того, що відбувається з цією програмою. Спробуємо все ж таки якось налагодити цей процес. Я спробую привести до тями це недолуге міністерство.

Про ринок капіталу в Україні

Як ви оцінюєте процеси, що відбуваються в Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, зокрема зміну голови Комісії?

— Зарано ще підводити підсумки.

Але ми внесли цього тижня до Верховної Ради законопроєкт про сек’юритизацію активів. Це масштабний документ, який ми розробляємо разом з Нацкомісією. Попередній склад Нацкомісії не міг його розробити протягом кількох років. Сьогодні, вже на четвертий місяць від призначення нового голови, ми вносимо цей законопроєкт.

Він достатньо якісний. Це велика реформа, яка спрямована на забезпечення стабільності кредитних відносин, створення додаткових інструментів залучення коштів, пожвавлення фондового ринку. І нам він дуже необхідний для того, аби запустити програму житлового будівництва на мільйон квартир.

Говорити про якісь результати роботи оновленого керівництва НКЦПФР безперечно зарано. Але я навів цей приклад для того, щоб ви зрозуміли, що там щось позитивне почалося. І зверніть увагу — жодних презентацій, жодних “швидких перемог”, жодних яскравих гасел. Йде кропітка робота, яка, я вірю, конвертується в результат.

На виході в нас вже є законопроєкт про недержавні пенсійні фонди. Два роки він розроблявся НКЦПФР і нічого взагалі не відбувалося.

Знаю, що комісією готується низка пропозицій з дерегуляції емісії та обігу цінних паперів. Вони представлять цей законопроєкт незабаром нашому комітету.

Працює НКЦПФР над розробкою законопроекта про інвестиційні рахунки.

Наскільки я пам’ятаю, ця робота почалася ще за попереднього керівництва НКЦПФР.

— Так. Але були тільки розмови, якісь презентації. Все так, як у Федорова було. Тобто ніяких реальних кроків.

Тут же щось принаймні починає відбуватися, і це вселяє надію. Я не можу сказати, що там є якісь перемоги. Перемог точно ще немає, але є певні реальні кроки.

Про нову програму пільгової іпотеки

Розкажіть, будь ласка, про програму пільгової іпотеки, про яку ви згадали. Ви заявляли, що вона має стати більш масштабною і успішною, ніж "єОселя".

— "єОселя", на жаль, є неуспішною програмою. Бо ми маємо лише 25 тисяч договорів за всю історію "єОселя" з жовтня 2022 року. А заявок у нас щонайменше півмільйона. Розумієте, у нас люди не отримують житло по програмі "єОселя", бо в програмі є ціла низка запобіжників. Програма має низку проблем, які не дають можливості її масштабувати. Плюс, безперечно, "єОселя" обмежена обсягом бюджетного фінансування. Саме тому ми взялися за розробку нової програми пільгової іпотеки.

По-перше, ми знайшли необхідну ліквідність на фондовому ринку. Знайшли ліквідність в банківському секторі, знайшли ліквідність як джерело допомоги від партнерів. Плюс — кошти від ОВДП.

Наразі програма знаходиться на етапі обговорення з будівельною галуззю. Ми хочемо розуміти потенціали будівельної галузі, зрозуміти їхні пропозиції, вимоги, аби ця програма відбулася.

І третім етапом буде обговорення цієї програми з органами місцевого самоврядування, бо без містобудування ця програма також не запрацює.

Програма дуже проста — це доступне якісне житло для всіх наших людей. Вона буде розповсюджуватися на ВПО, військових, медиків, вчителів, багатодітні сім'ї, сім'ї з інвалідами… Вона передбачатиме кредити під 3% річних на строк до 25 років з першим внеском від 10%. Цифри ще можуть змінюватися. Принаймні ми ставимо собі таке політичне завдання.

Хто розробляє цю програму?

— По-перше, прем'єр-міністр. Також залучені всі профільні міністерства, зокрема Мінфін і Мінекономіки, Нацбанк. Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики є координатором цього процесу.

А де гарантія, що необхідні для реалізації програми кошти реально залучити на ринку капіталу, від банків, ОВДП і партнерів?

— Це ж і є наша робота — забезпечити ці ресурси. Потрібна лише політична воля для цього і, безперечно, велика організаційна складова. Організаційною складовою ми займаємося зараз.

Про накопичувальне пенсійне страхування

Багаторічні розмови про необхідність пенсійної реформи і запровадження накопичувального пенсійного страхування — чи на часі? Чи є для цього ресурси? Чи є політична воля? Коли це може стати реальністю?

— Це на часі вже років два. Ми завершуємо підготовку відповідного законопроєкту.

Що там буде прописано?

— Правовий статус недержавних пенсійних фондів, їх регуляторка.

Чи правильно я розумію, що це все має бути пов’язано з реформою ринку капіталів?

— Так, це одна зі складових реформи фондового ринку. Крім того, це безпосередньо пов'язано з житловим будівництвом. Бо якщо ми не запустимо недержавні пенсійні фонди, то не залучимо на ринку довгі гроші. А довгі гроші нам потрібні для житлового будівництва.

На якому часовому горизонті може бути ухвалений цей законопроєкт?

— Робитиму все можливе, щоб до кінця року обидва законопроєкти — і про сек’юритизацію активів, і про недержавні пенсійні фонди були ухвалені в цілому.

В разі ухвалення вони можуть вступити в силу ще під час війни?

— Я хочу безперечно, щоб мир настав вже зараз. Але стан війни не є перешкодою для того, аби вони вступили в силу.

Що з законопроєктом про легалізацію криптовалют?

— Добре, що ви згадали. Я за цими податковими законами трохи забув про це. Але зараз всі отримають настанову щодо необхідності пожвавити процес.

А від кого там залежить пожвавлення?

— В комітеті є робоча група, яка займається цим законопроєктом. Вони мають дати Комітету  остаточний варіант з вирішеними певними політичними питаннями, щодо яких не змогли домовитися. І тоді ми вже запакуємо законопроєкт в остаточну редакцію і направимо в зал. В моїй картині світу це мало б відбутися в квітні. Зараз спробуємо наздогнати.

А які там проблемні політичні питання?

— Там є певні суперечності щодо регулювання ринку, які стосуються розподілу повноважень між Національним банком і НКЦПФР. З одного боку, вони технічні, а з іншого боку — важливі. Нацкомісія вимагає, щоб навколо криптобірж були особливі правила валютного регулювання. Нацбанк хоче це регулювати самостійно. А якщо він буде регулювати це самостійно на загальних засадах, то в нас не буде ринку криптовалюти. Тож потрібні якісь пом'якшення.

Невирішеним наразі є питання щодо правил авторизації бірж, які працюють в Євросоюзі. Ніхто, безперечно, не хоче змушувати їх проходити дев'ять кіл пекла в Україні, щоб вони тут реєструвалися заново. Вони це просто не будуть робити. Мені здається, що варто взяти сам факт їх реєстрації за кордоном і просто за заявочним принципом чи якоюсь іншою процедурою зареєстрували їх тут, в Україні.

Хтось має взяти на себе політичну відповідальність за ці питання.

Про кредитування економіки

Нещодавно ваш парламентський комітет домовився з НБУ, що регулятор підготує пропозиції щодо збільшення кредитного портфеля банківського сектору до ВВП. НБУ підготував пропозиції?

— Я не задоволений тими пропозиціями, які підготував Національний банк. Я вважаю, що, на жаль, Андрій Григорович Пишний не зміг вирішити проблему дешевих грошей в Україні.

Які пропозиції підготував Нацбанк?

— Серед пропозицій, наприклад, впровадження низки вимог до банків відповідно до норм ЄС, зберігаючи спроможність банків кредитувати. Таке враження, що вони хочуть вступити в ЄС окремо від країни. Всі найжорсткіші вимоги, які є в ЄС, найновіші вимоги до банківської сфери, вони хочуть запровадити.

Навіщо це треба під час війни — не зрозуміло. Щоб відзвітувати, що ми передовий Нацбанк, і отримати грамоту на черговому банківському збіговиську як найкращий банкір галактики? А після цього — хоч трава не рости. Ось така прекрасна, карколомна пропозиція.

Далі — посилення захисту професійної таємниці з метою отримання статусу еквівалентності регулювання нормам ЄС у подальшому.

Актуалізація підходів до оцінки ризиків фінансування спеціалізованих проєктів. Це нормальна пропозиція, але вона нічого не вирішує.

Впровадження іпотечної директиви ЄС. Дивіться, у нас іпотеки немає, а іпотечна директива є? Спочатку іпотекою потрібно зайнятися, щоб іпотека була трохи більша, ніж програма "єОселя". Іпотека мертва.

А в них все класно, вони іпотечну директиву імплементують. Ну серйозно? Це для того, щоб ринок розвивався? Чи щоб його ніколи тут не було?

Ми маємо рівень проникнення чистих кредитів бізнесу до ВВП у 2025 році 9,8%. В 2018 році цей показник був 25,8%. В 2022 році — 15,3%. Тобто точно ми маємо дуже слабкі показники. Щоб дійсно перезавантажити ринок кредитування, банки мають змінити свою політику та максимально масштабувати кредитні продукти. У першу чергу — для бізнесу.

Але банки цього не роблять. Я знаю конкретні приклади конкретних банків, де є вказівка від власників — не кредитувати. А навіщо нам така банківська система, яка просто закуповує депозитні сертифікати НБУ?

Ви пропонуєте продовжити застосовувати для банків 50% податку на прибуток і в 2027 році. Банки прогнозовано проти. На яку суму додаткових надходжень в бюджет розраховуєте?

— За результатами податкового періоду 2024 року ми зібрали в державний бюджет додатково більше 52 млрд грн. В бюджеті 2025 року враховано щонайменше 30 млрд грн. Я думаю, такі суми ми точно зберемо, а наступного року зберемо ще більше.

На що ми звернули увагу в контексті оподаткування банків? Доходи банків стабільно зростають. В 2025 році 60 банків задекларували 579,3 млрд грн, що на 14,2% більше порівняно з 2024 роком і на 30% більше, ніж в 2023-му.

Податок на прибуток демонструє сильний результат. В 2023 році — 79,8 млрд грн, 2024 рік — 95,6 млрд грн, 2025 рік — 85 млрд грн.

Важливо розуміти, що у 2023 та 2024 роках діяла ставка податку 50% без урахування збитків, а в 2025 році — 25% з урахуванням збитків. Тобто, в 2025 році податкова база об’єктивно зменшилася.

Чистий прибуток банків за 2025 рік склав 126 млрд грн, що на 39,5% більше, ніж у 2024 році, або на 64% більше порівняно з останнім довоєнним роком, коли банки оподатковувались на загальних підставах. Основним джерелом цих прибутків є зростання чистих процентних доходів, левову частку яких забезпечили операції з державними цінними паперами та депозитними сертифікатами НБУ. Це фактично безризикові операції для банків, прибуток за якими обумовлюється значним обсягом вільної ліквідності, яку НБУ має зв’язувати, щоб вона не йшла на валютний ринок і не тиснула на ціни.

Введення додаткового оподаткування банків, безперечно, впливає на здатність банків нарощувати капітал. Але, зважаючи на високу прибутковість, показники капіталізації банків знаходяться в нормі. Так, на 1 березня 2026 року показник достатності регулятивного банківського капіталу дорівнював 15,8%, при нормативі — не менше 10%. Показник достатності капіталу першого рівня — 15,5%, при нормативі — 7,5%. Рентабельність банківського капіталу на кінець 2025 року — 30%. Це втричі перевищує аналогічний показник для банків в зоні євро.

В 2025 році НБУ провів стрес-тести 21 найбільшого банку, які займають 90% ринку. В результаті банківська система продемонструвала значно кращу готовність до ризику, ніж в довоєнний період.

Тож податок для банків будемо підвищувати.

Як продовження періоду дії 50% податку на прибуток банків вплине: на їхні ресурси підтримки держбюджету через купівлю ОВДП, та на інвестиційну привабливість банківського ринку (на тлі старту відбору радника з продажу Укргазбанку і Сенс Банку)?

— Ми всі контраргументи Національного банку спростували реальною практикою застосування наших законів. Три роки діють мої закони. І три роки ми отримуємо додатковий чималий ресурс від банків. Протягом всього цього періоду банки продовжують придбавати ОВДП і депозитні сертифікати. І три роки поспіль стан банків покращується.

Жодних контраргументів щодо нестабільності банків чи зменшення їхнього капіталу — просто не існує, бо у банків є чималий запас міцності. І податок є абсолютно мотивованим.

Якщо говорити про можливий продаж державних банків, то варто нагадати, що кожен раз ми приймаємо рішення лише на рік, і виключно виходячи з результатів діяльності банків за попередній рік.

Про (не)користь простих рішень складних проблем

Повертаючись до вашої нещодавньої публічної дискусії зі співвласником "Нової пошти" Володимиром Поперешнюком: чому, на вашу думку, не працюють прості рішення для наповнення державного бюджету під час війни?

— Прості  рішення складних проблем не реалізуються, тому що їх не існує. Ми з вами можемо скільки завгодно вірити в чарівних фей, вічне кохання, грошові дерева — це певний життєвий вибір. А можемо бути дорослими людьми. Такі от два шляхи. Перший шлях — це шлях Поперешнюка. А другий шлях — це мій шлях. Мені здається, що я достатньо чітко, на цифрах пояснив абсурдність всіх пропозицій Поперешнюка.

При цьому я розумію Поперешнюка, який є прихильником ультраліберальної  ідеології, яка передбачає, зокрема, що держави в ідеалі взагалі не має бути. А якщо вона є, то вона не повинна займатися ані освітою, ані охороною здоров’я, ані соціалкою. Цим всім має займатися ринок, приватний капітал, вільна конкуренція, та рівність можливостей. Це прекрасний підхід, єдиною вадою якого є те, що він не існує в реальному житті, а лише в фантазіях відомих анархістів-романтиків (Прудона, Кропоткіна тощо), праці яких ще сто років тому були спростовані. В реальному житті не існує ані ідеальної рівності можливостей, ані ідеальної вільної конкуренції, ані чистого ринку. Все це існує не в чистому вигляді і потребує коригування інститутами, які, так, не є досконалими, не є ідеальними, але корисними і реальними. До них відносяться і держава, і податки.

Але ще одне, на що треба звернути увагу в пропозиціях Поперешнюка, це те, що вони подаються маніпулятивно і не повно. Якщо ти пропонуєш скасувати податки — це прекрасна популярна пропозиція. Але якщо ти доросла людина, ти маєш давати її в комплексі з пропозицією пропорційного скорочення видатків на армію, освіту, медицину, аби люди, які із захопленням сприймають перше, оцінили і наслідок "реформи" на собі. Бо може так вийти, що у світі без податків вигодонабувачем буде пан Поперешнюк, а не його підписники. І то короткий час, рівно доти, доки до нього прийдуть його колеги-анархісти з пропозицією "взяти і поділити".

Про соціальні ініціативи

Законопроєкт про скасування ВІП-пенсій №12278 був прийнятий у першому читанні рік тому. Які перспективи його ухвалення у другому читанні?

— Питання кланових пенсій є однією із найяскравіших ілюстрацій потужності кланової системи, яка сьогодні існує в нашій державі. Певні касти мають феодальні привілеї, які ми не можемо скасувати попри очевидну справедливість наших вимог.

Законопроєкт №12278 спрямований на скасування спецпенсій для прокурорів, оскільки це єдина категорія віп-пенсіонерів, які можуть одночасно продовжувати працювати і отримувати пенсію за вислугу років.

Також у нашому законопроекті:

— скасування "VIP-пенсій": скасовуються спеціальні умови перерахунку пенсій прокурорів, що дозволяли автоматичне підвищення при зростанні зарплат чинних працівників;

— міняються умови виплати: пенсія за вислугу років виплачується лише після звільнення з органів прокуратури;

— стаж та вік: для призначення пенсії вимагається наявність 25 років загального стажу, з яких 15 років — у прокуратурі;

— міняються правила індексації: прокурорські пенсії щороку індексуватимуться на загальних підставах (з 1 березня), як у звичайних громадян.

Пенсії по інвалідності переводяться на загальні правила, без окремих "бонусів".

Цей законопроект станом на квітень 2026 року пройшов повторне перше читання (15 квітня 2025 року) після провалу першої спроби. І, очевидно, потреба в його ухваленні є високою. Адже це перший крок до приведення таких спеціальних пенсій до загальних правил, який дозволить так само уніфікувати і інші спеціальні пенсійні права.

Навіть якщо конкретно цей законопроект не матиме великого економічного ефекту (ця категорія в системі спецпенсій не є значною), то він матиме великий ефект, пов’язаний із справедливістю. Бо, нарешті, буде уніфіковано із загальними стандартами і вік виходу, і індексацію.

Звісно проект гальмують ті сили, які зацікавленні в збереженні привілеїв та переваг у пенсійному забезпеченні.

Переконаний, що його ухвалення залежить від політичної волі та спроможності зібрати необхідні 226+ голосів, оскільки тема "ВІП-пенсій" викликає активні дискусії в парламенті. В цьому питанні можна дуже чітко прослідкувати — які політичні сили декларують свої демократичні цінності лише на папері, а хто справді намагається проламати стіну багаторічного опору і кругової підтримки.

Дуже сподіваюся, що найближчим часом знайдеться достатня кількість депутатів, які матимуть волю припинити “пенсійну кастовість” в Україні.

Про вплив світової паливної кризи на Україну

Як світова паливна криза впливає і ще вплине на ситуацію в Україні? Як це вплине на доходи державного бюджету (наприклад, через податки і акцизи на пальне)?

— Звісно ж, негативно.

Високі ціни на енергоносії ще ніколи не стимулювали зростання економіки, окрім країн, у яких економіка базується на отриманні доходів від видобутку вуглеводнів, переробки та продажу нафтопродуктів чи газу.

Погіршуватиметься зовнішньоторговельний баланс. Торік в Україну імпортували товарів на суму $84,8 млрд, а експортували — всього на $40,3 млрд.

Топ-3 позицій імпорту:

— машини, устаткування та транспорт — $34,1 млрд;

— продукція хімічної промисловості — $12,5 млрд;

— паливно-енергетичні ресурси — $10,5 млрд.

Третя з цих статей імпорту зросте автоматично на кожній тонні та кубометрі, але і у перших двох імпорт коштуватиме дорожче через те, що у кожній з них енергоресурси також сидять у собівартості. І тут не тішить, що бюджет може отримати додаткові надходження від ввізного мита чи імпортного ПДВ.

Через погіршення торговельного балансу ми відчуватимемо ще сильніший тиск на гривню.

Є серйозні ризики подальшого уповільнення темпів відновлення економіки, яке спостерігалося і в попередні два роки. У 2025 році уряд планував +2,7%, а за попередньою оцінкою — вийшли всього на 1,8%. На 2026 рік прогноз — (+)2,4%, однак у січні-лютому маємо мінус 1,2%.

Збереження високих цін на паливо та зростання собівартості вітчизняної продукції матиме наслідок у вигляді плюс декілька відсотків до прогнозованої інфляції, і вона може знову стати двозначною.

Можемо очікувати погіршення ситуації в реальному секторі економіки, зокрема у промисловості, де на початку року у січні-лютому маємо падіння порівняно з аналогічним періодом 2025 року на 4,6% (торік цей сектор також завершив у мінусі — (-)2,4%). Скорочення доходів призведе до зменшення податкових відрахувань до бюджетів усіх рівнів.

Чи можна вже зараз оцінити можливе співвідношення майбутніх додаткових податкових надходжень від продажу пального (яке дорожчає) з витратами на паливний кешбек?

— Таке моделювання складно зробити, оскільки воно залежить не від природних факторів, а насамперед від одного великого геополітичного — війни на Близькому Сході.

Скільки вона триватиме? Чим закінчиться? До якої верхньої межі можуть дійти ціни на нафту та газ і скільки там протриматись? До якого рівня ціни можуть впасти, якщо все завершиться більш-менш благополучно?

Сьогодні ми живемо у тій глобальній викривленій реальності, коли протягом одного тижня можемо почути весь спектр заяв — від того, що наступної доби одна ціла цивілізація буде знищена, до того, що війну завершено, усі цілі іранської спеціальної операції досягнуто. Позавчора могли почути, що Ормузьку протоку наступної доби буде розблоковано, а через добу отримати окрім іранської ще й другу, американську блокаду судноплавства.

Поки сьогодні постраждалі країни Перської затоки шукають шляхи, які дозволять відновити відвантаження нафти і газу та необхідну інфраструктуру для цього, в Ірані в той же час шукають шляхи, як цю інфраструктуру знищити, засмітити морські коридори мінами і заблокувати ще одну протоку.

Сьогодні один пост від Президента США може хитнути ринок на 15-20 доларів за барель вгору, а інший пост — на стільки ж вниз.

Тому може бути і збільшення надходжень до нашого бюджету, як кажуть, "у моменті", і скорочення — у подальшому, з певним лагом, через погіршення економіки багатьох виробництв та економіки країни в цілому.

Тривалий період високих цін може позначитись і на споживчих звичках, коли людина, для якої користування власним транспортом не є критичним через наявність альтернатив, може скоротити число поїздок або відмовитись від якоїсь кількості поїздок при досягненні вартості бензину певної «психологічної позначки», навіть з урахуванням кешбеку.

Цей кешбек — це приклад отакого «простого рішення», про яке ми сьогодні говорили. Свого часу так само дуже великі надії покладали на Національний кешбек як ключовий засіб стимулювання розвитку та підтримки українського товаровиробника, а по факту виявилось, що його ефект — на порядок менший навіть за звичайну статистичну похибку.

Економіка