Інфляція та курс гривні: як змінився макропрогноз України до 2029 року

24 квітня 2026 р. 14:44

24 квітня 2026 р. 14:44

KSE Institute у новому Ukraine Macroeconomic Handbook за другий квартал 2026 року переглянув оцінки економічної динаміки України та зафіксував погіршення ключових макропоказників на тлі посилення зовнішніх шоків.

Про це інформує Delo.ua з посиланням на звіт KSE Institute.

Аналітики залишають базовий сценарій завершення повномасштабної війни наприкінці 2026 року, однак зазначають зростання ризику її затягування через вигоди, які Росія отримує від глобальної енергетичної нестабільності, зокрема війни в Ірані.

У звіті підкреслюється, що одночасний тиск на економіку формують як внутрішні фактори — удари по критичній інфраструктурі та зимова енергетична криза, так і зовнішні — зростання цін на енергоносії та логістичні розриви.

Це вже впливає на очікування бізнесу, стримує інвестиції та ускладнює відновлення.

Основні макроекономічні зміни у прогнозі KSE

Згідно з оновленими оцінками:

• зростання ВВП у 2026 році знижено до 2,3% замість 3,2%,
• інфляція підвищена до 9,4% у середньому замість 7,4%,
• облікова ставка НБУ утримується на рівні 15% замість очікуваного пом’якшення,
• торговельний дефіцит зростає до $67,7 млрд,
• прогнозований курс гривні послаблюється до 44,2 грн/дол.

KSE також фіксує різке зростання зовнішнього торговельного дефіциту, який у 2025 році вже досяг $51,3 млрд через імпортний тиск і енергетичні витрати. У 2026 році дефіцит поточного рахунку може сягнути близько $60 млрд, однак залишатиметься покритим міжнародною допомогою.

Фінансова стабільність тримається на зовнішній підтримці

Попри погіршення окремих показників, базовий сценарій KSE передбачає збереження макрофінансової стабільності за рахунок масштабної міжнародної підтримки. У 2026–2029 роках Україна може отримати близько $170 млрд зовнішнього фінансування, включно з кредитними програмами ЄС та МВФ.

Потреби бюджету на цей період оцінюються у $132,3 млрд, і майже повністю покриваються підтвердженими джерелами. Залишковий розрив оцінюється лише у $0,4 млрд, що вважається технічно контрольованим рівнем за умови стабільного надходження коштів.

Водночас військові видатки залишаються визначальним фактором: у 2026 році вони можуть сягнути піку на рівні $102,9 млрд, після чого поступово знижуватимуться, але залишаться підвищеними навіть після завершення бойових дій.

Інфляція, курс і ринок праці

Окремий тиск на економіку формує цінова динаміка. Після зниження інфляції до 7,4% на початку 2026 року, новий шок на енергетичних ринках підштовхнув її до 7,8%. У березні зафіксовано зростання цін на паливо на 23,4% у річному вимірі.

У середньостроковій перспективі KSE прогнозує інфляцію на рівні 7–9% у 2027–2029 роках. Монетарна політика залишатиметься жорсткою, а НБУ, ймовірно, утримуватиме високу облікову ставку довше, ніж очікувалося раніше.

Ринок праці залишається напруженим: 60% підприємств повідомляють про дефіцит кадрів. Попри зростання номінальних зарплат, реальна купівельна спроможність знижується через інфляційний тиск та скорочення маржі бізнесу.

Довгострокова прогнози

Аналітики KSE прогнозують, що після завершення війни економіка України може перейти до зростання на рівні 5–6% щороку завдяки інвестиційній моделі відбудови. Водночас боргове навантаження залишатиметься високим, на рівні близько 100% ВВП, хоча структура боргу частково пом’якшує ризики завдяки пільговим механізмам фінансування ЄС.

У звіті підкреслюється, що ключовим фактором стабільності залишається своєчасність зовнішньої допомоги та здатність України утримувати темпи реформ, які впливають на довіру інвесторів і доступ до фінансування.

Зауважимо, інвестиційна компанія Dragon Capital у березні також погіршила прогноз розвитку економіки України на 2026–2027 роки, очікуючи уповільнення зростання на тлі тривалої війни, енергетичних ризиків і дефіциту робочої сили.

Економіка