Хто займається гуманітарним розмінуванням в Україні

01 травня 2026 р. 18:08

01 травня 2026 р. 18:08

В Україні протимінною діяльністю мають право займатися винятково сертифіковані оператори. Лише вони можуть проводити обстеження та розмінування небезпечної території визначеними методами, а також інформувати населення про відповідні ризики. «Слово і діло» розповідає, скільки державних, приватних і міжнародних операторів гуманітарного розмінування діє в Україні та на яку діяльність вони сертифіковані.

Нещодавно «Слово і діло» взяло інтерв’ю у голови Української національної асоціації з гуманітарного розмінування Олексія Ботнаренка. Одна з центральних тем розмови – ситуація на ринку протимінної діяльності в Україні. За словами Ботнаренка, співвідношення між державними, комерційними і неприбутковими приблизно рівне – по третині.

Ми вирішили перевірити ці слова і порахували на основі даних від Міноборони і Мінекономіки, скільки операторів протимінної діяльності належать до кожного сектора. Результати – на інфографіці:

Усього, за останніми даними від Національного органу з питань протимінної діяльності, в Україні налічується 136 операторів, які отримали сертифікат бодай на один із процесів протимінної діяльності. Їх видають чотири державні органи:

• Орган із сертифікації Центру протимінної діяльності Державної спеціальної служби транспорту;
• Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС;
• Центр розмінування військової частини А2641 ЗСУ;
• Державний центр сертифікації ДСНС України.

Комерційні оператори

Найбільше представлені комерційні організації – 52. Це приватні компанії, які займаються протимінною діяльністю як підприємства. Одне з ключових джерел їхнього прибутку – державна програма з компенсації розмінування сільськогосподарських земель, яка дозволяє аграріям безкоштовно очистити територію від вибухонебезпечних предметів.

Водночас, як зауважує голова УНАГР в інтерв’ю, число комерційних операторів, які активно займаються діяльністю, набагато менше – у державних закупівлях бере участь близько двадцяти, а перемагають у фінальних конкурсах ще менше.

Державні оператори

Наступним за кількістю учасників є державний сектор – 48 операторів. Більшість із них (26) – це окремі підрозділи ДСНС , поділені за регіонами і напрямами діяльності. Таким чином, можна сказати, що ДСНС – це найважливіший оператор протимінної діяльності в Україні.

Ще 17 державних операторів належать до Збройних сил України та Державної спеціальної служби транспорту . Їхній основний фокус – розмінування в зоні ведення бойових дій, але також вони сертифіковані на інші процеси. До їхнього числа належать, зокрема, навчальні центри для саперів, інженерні бригади, батальйони розмінування.

Крім того, ще 5 операторів – це різноманітні державні та комунальні підприємства : КП «Миколаївська обласна варта»; ДП «Укроборонсервіс» тощо.

Неприбуткові оператори

Неприбуткові оператори (27) представлені двома категоріями: благодійні фонди (12) та громадські організації (15). Крім того, в Україні є 9 операторів, які є міжнародними організаціями або їхніми локальними підрозділами в Україні, зокрема:

• Міжнародний благодійний фонд «Патрон Демайнінг»;
• Швейцарський фонд з протимінної діяльності ФСД в Україні;
• ХАЛО ТРАСТ;
• ДанЧьорчЕйд;
• Данська рада у справах біженців;
• The Mines Advisory Group;
• NORWEGIAN PEOPLE’S AID;
• Благодійний фонд АПОПО;
• Міжнародна федерація Handicap.

Однак присутність структури у списку сертифікованих операторів протимінної діяльності не означає, що вона має право здійснювати усі процеси, визначені законодавством.

Процеси гуманітарного розмінування

Усього є дев’ять процесів, кожен з яких потребує окремого дозволу:

• Нетехнічне обстеження;
• Технічне обстеження;
• Розмінування вручну;
• Очищення району ведення бойових дій;
• Інформування населення;
• Знешкодження вибухонебезпечних залишків війни;
• Розмінування з використанням машин і механізмів;
• Розмінування акваторій;
• Застосування кінологічних розрахунків.

Найпопулярнішим процесом є нетехнічне обстеження (НТО). Воно є першим у довгій ланці, що веде до повного очищення території та убезпечення населення від загроз вибухонебезпечних предметів. НТО полягає у зборі первинної інформації про потенційне забруднення території та можливі заходи технічного обстеження – на основі якого обирається спосіб розмінування.

Розмінування може відбуватися вручну – але цей процес дуже витратний за часом. Тому багато операторів мають дозвіл на використання машин і механізмів – про українські приклади таких розробок ми розповідали раніше.

Є також специфічні напрями розмінування – на території бойових дій (чим переважно займаються оператори з числа ЗСУ) та розмінування акваторій . Чотири оператори в Україні також сертифіковані на використання кінологічних розрахунків .

Нарешті, є процес інформування населення – лише сертифіковані на це оператори можуть проводити тренінги та іншу інформаційну роботу.

Нагадаємо, в Україні діє державна програма компенсацій за розмінування сільськогосподарських земель, у межах якої фермери можуть безкоштовно убезпечити свої ділянки, а оператори – отримати за це оплату.

Про цю програму, а також проблему «чорних саперів», вітчизняні інновації та зміни в державній політиці щодо гуманітарного розмінування «Слово і діло» говорило в інтерв’ю з головою Української національної асоціації з гуманітарного розмінування Олексієм Ботнаренком.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

Економіка