Дорого, як у Європі: що сталося з цінами на продукти в Україні
07 травня 2026 р. 09:53
07 травня 2026 р. 09:53
Ще
кілька років тому різниця між українськими
та європейськими цінами була очевидною
навіть без підрахунків. Сьогодні ж вона
вже не така помітна.
Finance.ua проаналізував, як змінилися ціни на
продукти і чому вони все більше нагадують
європейські.
Як
змінювалися ціни за останні роки
Повномасштабна
війна стала ключовим переломним моментом
для цін. Але зростання не зупинилося і
після 2023−2024 років.
Таблиця,
що демонструє зміни
у цінах
на
окремі категорії
продуктів
в Україні (2022−2026 рр.)
Продукт
Лютий 2022
Травень 2025
Квітень 2026
Зростання цін у відсотках (2022–2026)
Яйця курячі (10 шт.)
35 гривень
68 гривень
78 гривень
1,23
Олія соняшникова (1 л)
52 гривні
65 гривень
82 гривні
0,58
Філе куряче (1 кг)
115 гривень
185 гривень
225 гривень
0,96
Свинина – окіст (1 кг)
120 гривень
195 гривень
240 гривень
1
Молоко 2.5% (1 л)
28 гривень
45 гривень
56 гривень
1
Хліб пшеничний (1 буханка)
22 гривні
38 гривень
48 гривень
1,18
Навіть
за консервативними оцінками, за останні
4 роки базові продукти подорожчали в
1,5−2,2 раза. Це
без урахування окремих «цінових піків»
— як це було з яйцями чи сезонними
овочами.
Україна
vs Європа: розрив майже зник?
Сьогодні
спостерігається тривожна тенденція:
українські цінники не лише зрівнялися
з європейськими, а й у сегментах м’ясної,
молочної продукції та бакалії подекуди
демонструють вищу динаміку росту. Це
призводить до ситуації, де імпортні
товари, зокрема польські, стають дедалі
конкурентоспроможнішими на наших
прилавках.
Завдяки
значно більшим масштабам виробництва
в країнах ЄС та стабільнішим умовам для
агробізнесу, собівартість одиниці
продукції там часто виявляється нижчою,
ніж в українських виробників, які змушені
працювати у складних воєнних умовах.
Таблиця
з п
орівняння
м
цін у супермаркетах
України,
Польщі та Німеччини станом на к
вітень
2026
Продукт
Україна
Польща
Німеччина
Філе куряче (1 кг)
225 гривень
18.50 злотих (~198 гривень)
4.90 євро (~228 гривень)
Свинина (1 кг)
240 гривень
21.00 злотих (~225 гривень)
5.50 євро (~256 гривень)
Молоко (1 л)
54 гривні
4.10 злотих (~44 гривні)
1.05 євро (~49 гривень)
Макарони (500 г)
51 гривня
3.90 злотих (~42 гривні)
1.15 євро (~53 гривні)
Цукор (1 кг)
39 гривень
3.55 злотих (~38 гривень)
1.10 євро (~51 гривня)
Твердий сир (1 кг)
488 гривень
39.00 злотих (~417 гривень)
11.20 євро (~520 гривень)
Рівень
доступності
Найбільш
об’єктивним показником добробуту є
відсоток доходу, який громадяни змушені
витрачати на базові потреби. Для аналізу
ми сформували місячний кошик здорового
харчування, що відповідає нормам
споживання для дорослої людини.
Розрахунок
базується на середній зарплаті в Україні
(30 356 гривень) та середніх доходах у ЄС
станом на весну 2026 року.
Чому
ціни на продукти стали «шаленими»?
Економісти
та галузеві експерти виділяють комплекс
факторів, що перетворили українські
цінники на «європейські».
Що
можна
очікувати від цін надалі?
За
даними макропрогнозів, загальна інфляція
в Україні 2026 року
очікується на рівні близько 8−9%. Але
продовольча інфляція традиційно вища
— саме вона найбільше відчувається для
населення.
Ба
більше, за оцінками міжнародних
досліджень, Україна може стати одним
із лідерів у Європі за темпами зростання
цін на продукти — близько 9% і більше
за рік. Це
означає, що навіть після вже відчутного
подорожчання ціни продовжать рух угору.
Найбільш
чутливими до витрат на енергію залишаються
саме молочка та хліб, а овочі традиційно
дорожчають наприкінці сезону зберігання.
Окремий фактор — пальне.
2026 року
саме його подорожчання вже стало одним
із драйверів інфляції, оскільки воно
впливає на логістику і, як наслідок, на
всі без винятку продукти.
Разом
із цим
важливо розуміти: мова
не про
різкі стрибки щомісяця. Швидше — про
поступове, але постійне зростання. За
даними Держстату, навіть у відносно
стабільні місяці ціни продовжують
додавати по 1−1,7%.
Є
й більш жорсткі оцінки. Зупинити зростання
цін у нинішніх умовах практично неможливо,
переконаний перший віцепрезидент
Торгово-промислової палати України
Михайло Непран, оскільки воно є частиною
глобального тренду і підсилюється
внутрішніми факторами: війною, логістикою
та енергетикою.
Водночас
деякі економісти очікують, що у
середньостроковій перспективі темпи
інфляції можуть поступово сповільнюватися
— але не через здешевлення, а через
стабілізацію після високої бази.
Висновок
Україна
фактично вже увійшла в зону європейських
цін, але так і не наблизилася до
європейських доходів. І це створює
головний дисбаланс, який відчуває кожен
споживач.
Поки
енергетика, логістика та виробничі
витрати залишаються дорогими, чек у
супермаркеті навряд чи стане меншим.
Навпаки — навіть помірна інфляція
означатиме подальше, хоч і поступове,
зростання цін. У цій реальності супермаркет
перетворюється на одну з найбільших
статей витрат для українських родин.
Питання
вже не лише в тому, скільки коштують
продукти, а в тому, наскільки довго
доходи зможуть встигати за цими цінами.