Літня валютна аномалія: чому валюта пішла «на зліт» у червні замість традиційної «відпустки»

25 червня 2026 р. 17:20

25 червня 2026 р. 17:20

Раніше «бакс» ріс в основному під ялинку чи восени. Але тепер старі правила зламалися, валютний курс штормить нон-стоп, маємо повний злам сезонності. За п’ять місяців поточного року гривня вже просіла на 6% до долара США. «Схуднення» до євро — понад 4%.

Курси НБУ на 1.01.2026 у 42,35 грн/дол. і 49,79 грн/євро сьогодні здаються курсами-«привидами» з минулого життя. Минуло лише кілька місяців і… казка скінчилася — гривня вийшла на нове плато.

Національний банк України наразі змушений перейти до збільшення амплітуди коливань. До цього призводять:

• сезонні гойдалки імпорту (бізнес закуповує паливо під сільгоспроботи та комплектуючі для відновлення енергосистеми);
• наприкінці кварталу Кабмін закриває хвости з виплат на оборонні й соціальні потреби, гігантська маса гривні потрапляє на ринок і починає «пилососити» долар, створюючи чергову девальваційну хвилю;
• гальмуюча економіка;
• валютні пом’якшення НБУ;
• тиск МВФ;
• витрати з гривневих карток за кордоном;
• психологічний фактор і спекуляції.

Ерозія мільярдів

Нацбанк практично спалює резерви, щоб не підірвати довіру до національної грошової одиниці. В результаті він опинився в ситуації цугцвангу. Адже будь-який наступний хід НБУ призводить до поглиблення макроекономічної пастки. Що робити: запустити девальвацію, щоб реально збалансувати імпорт? (Але ж тоді ринок відповість панікою, миттєвим виносом депозитів і тотальною втечею з гривневих активів. А саме на цих активах, через викуп ОВДП комерційними банками, зараз тримаються фінансування дефіциту бюджету та оборонні виплати.) Чи безлімітно заливати ринок валютою? Але ж резерви однаково закінчаться раніше, ніж паніка.

Спалити резерви чи підірвати довіру до нацвалюти й фінансувати військові виплати емісією — ось реальний вибір регулятора. Та замість радикальної хірургії НБУ обрав терапевтичну девальвацію. Валюта дешевшає мікрокроками, що дає можливість бізнесу й населенню адаптуватися, не руйнуючи довіри до гривневих активів.

Нацбанк очікувано обрав стратегію контрольованих інтервенцій. Хоча ціна висока. За п’ять місяців поточного року 18,3 млрд дол. витрачено НБУ на валютні інтервенції. Це на 3,7 млрд дол. більше, ніж за аналогічний період минулого року (14,6 млрд дол.). Прайс на утримання гривні продовжує зростати, а золотовалютний «сейф» — спустошуватися.

Довідка ZN.UA .

57,3 млрд дол. ЗВР станом на 1.01.2026 р.

45,7 млрд дол. ЗВР станом на 1.06.2026 р.

Поточного року ЗВР зменшилися на 11,6 млрд дол.

Брюссель та інші донори дедалі сильніше закручують фінансові гайки, висуваючи суворіші вимоги до реформ, антикорупційного контролю та цільового використання коштів. Затримка чергового траншу через політичні торги в ЄС здатна миттєво зруйнувати баланс. Цього року міжбанк особливо схвильований. І на це є причина.

90 млрд євро від Євросоюзу — це гарна цифра. Проте в контексті курсу гривні вона не надто вражаюча. Дві третини там «мілітарі», причому з кешбеком європейським зброярам. А от чисті бюджетні 30 млрд євро (поточного року 16,7 м лрд євро ) розмазані на два роки.

Трейдери та великі імпортери чудово бачать, коли «західний кран» прикручено. Вони починають скуповувати долар про запас, очікуючи на подальше просідання гривні. Цей психологічний тиск прискорює девальвацію навіть без реального браку валюти.

Повзуч а девальвація під крапельницею

Інерційний сценарій, коли «два кроки вперед, один крок назад», має цього року ймовірність 100%.

Тобто гроші від ЄС ідуть, але мікродозами, з жорстким аудитом і постійним «викручуванням рук». НБУ продовжує займатися фінансовим еквілібризмом на межі фолу. Нас чекає «повзучий девал» — гривню будуть знецінювати хірургічно, щоб не злякати ритейлу та вкладників. Імпорт дорожчатиме, підтискаючи інфляцію вгору, але банки триматимуть клієнтів високими ставками за депозитами. Ми не падаємо в прірву, але залишаємося на фінансовій «крапельниці» Заходу, балансуючи між дефіцитом бюджету та порожніми кишенями громадян.

Архітектура короткого виграшу

Щодо особистих фінансів — виграють ті, хто під час зимового «забігу оленів» на валютному ринку обрав «коридорний арбітраж» і приєднався до «депозитного ралі». Це той варіант, коли вкладник переграє ринок на короткій дистанції за один або два періоди розміщення коштів на чотиримісячному депозиті під близько 15% річних.

Гривня має всі шанси зміцнитися в серпні й вересні та після конвертації принести вкладникам розкішний валютний зиск. Зрештою, ті, хто обмежився одним періодом короткої гривні на депозиті, вже зараз підраховують «зайві» долари та євро, що потрапили до кишені.

Фініш літа — національна грошова одиниця опиниться у «зеленому коридорі». Причин тому кілька :

Ці п'ять факторів створюють ідеальний короткостроковий «депозитний курорт», який надає гривні перепочинок перед важким зимовим періодом. Спостерігаючи повну комору валюти у регулятора, спекулянти не наважаться грати проти гривні. Населення заспокоїться й припинить панічно скуповувати долари в обмінниках. Однак це вікно зачиниться дуже швидко.

Депозитна рулетка

Вкладники з пізнішим терміном закінчення депозитів (пізньої осені, взимку) можуть потрапити в класичне «новорічне ралі» (знецінення гривні). Жовтень—грудень — це зона «червоних ліхтарів». Ризики валютних втрат різко зростають через три фактори.

Стратегія «пересидіти літо в гривні й вийти у валюту у вересні» є максимально виграшною. А от залишатися в гривневих депо на зиму — це вже гра в фінансову рулетку з високими ставками . Розворот ринку та перші ознаки тиску на гривню проявляться вже на фініші вересня, коли бізнес запускає новий діловий сезон і починає готуватися до зими.

Населення вступає у гру трохи пізніше, після фінансування закупок на зиму. І гривневий депозит може «підірватися» на раптовому стрибку курсу в будь-який момент. З комфортного гривневого «зеленого коридору» головне вчасно вийти раніше, ніж ринок перейде в режим жорсткого дефіциту валюти.

Економіка