Росія вдарила по понад 100 АЗС за місяць: чи загрожує Україні дефіцит пального

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Росія вдарила по понад 100 АЗС за місяць: чи загрожує Україні дефіцит пального

06 липня 2026 р. 14:37

06 липня 2026 р. 14:37

За останній місяць під російські обстріли потрапили понад 100 автозаправних комплексів різних мереж у низці областей України. Однак гравці ринку запевняють, що спроби Росії позбавити Україну пального через удари по цивільних АЗК не дадуть результату. Про це пише видання Delo.ua.

Наслідки атак

Зазначається, що, зокрема, мережа «БРСМ-Нафта» зафіксувала вісім влучань. Маркетинг-директор цієї мережі АЗС Олександр Мельничук зазначив, що останнім часом атаки на АЗК відбувалися в Запорізькій, Дніпропетровській, Сумській, Херсонській, Одеській та Миколаївській областях.

Голова правління «Укрнафти» Богдан Кукура повідомив, що 2–3 липня Росія атакувала три АЗК компанії — у Дніпропетровській, Миколаївській та Харківській областях. Найбільш руйнівним став удар по АЗК у Миколаївській області. Внаслідок атаки загинула одна людина, ще двоє були поранені.

Мережа SOCAR також повідомила про удар трьох безпілотників по своєму об'єкту в селі Нечаяне Миколаївської області. Однак загиблих і постраждалих немає. У компанії пояснили, що працівники під час атаки перебували в укритті.

У SOCAR повідомили, що облаштували укриття на 20 локаціях у Дніпрі, Одесі та Одеській області, Миколаєві та Миколаївській області, а також у Житомирській, Львівській, Рівненській і Черкаській областях. Такі укриття мають спеціальне маркування в застосунку мережі та відкриті цілодобово під час повітряних тривог.

Що робити

Мельничук підкреслив, що військова техніка не заправляється на цивільних АЗС, тому удари по заправках не дадуть росіянам омріяного результату. На перебіг війни вони не вплинуть. А для забезпечення потреб населення оператори мають розгалужену логістику та альтернативні маршрути постачання.

За його словами, у разі пошкодження стаціонарної заправки пальне може відпускатися з мобільних точок видачі, а також оператори можуть перерозподіляти ресурси між регіонами.

Інші учасники ринку також підтримують ініціативу щодо розвитку мобільної торгівлі пальним, насамперед у прифронтових регіонах. Зокрема, CEO Prime Group Дмитро Льоушкін вважає доцільним дозволити роботу мобільних АЗС на період воєнного стану.

Раніше співзасновник логістичної компанії "Нова пошта" Володимир Поперешнюк заявив, що через постійні обстріли Росією українських АЗС необхідно терміново децентралізувати мережу продажу автомобільного пального. Для цього доцільно скасувати ліцензування торгівлі пальним. Бізнес швидко впорається з децентралізацією, однак наразі цьому заважають ліцензування та надмірне регулювання паливної галузі.

Керівник консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн у статті " Атаки на АЗС: Росія б'є вже за 200 км від лінії фронту" пояснює, чому це свідчить про нову цілеспрямовану тактику ворога та які засоби захисту заправних мереж наразі виявляються дієвими, а які — ні.