Жнива в Росії опинилися під загрозою через нестачу пального

15 липня 2026 р. 17:16

15 липня 2026 р. 17:16

Росія увійшла в жнива 2026 року в умовах гострого дефіциту дизельного пального. Це ставить під пряму загрозу як загальні темпи збирання врожаю, так і виживання дрібних фермерських господарств.

Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на пресцентр Служби зовнішньої розвідки України.

Найбільш критична ситуація наразі фіксується на півдні країни-агресора — у Краснодарському та Ставропольському краях, а також у Ростовській області, де зернові культури дозрівають найпершими. Окрім того, паливний голод уже охопив Липецьку, Воронезьку, Тамбовську, Свердловську області, Якутію та Башкортостан.

Темпи збирання відстають утричі, а посівні площі скоротилися

Через брак дизелю темпи цьогорічної збиральної кампанії в РФ відстають від минулорічних показників майже втричі. Станом на 1 липня в Росії було обмолочено лише 1,3–1,5 мільйона гектарів, тоді як на аналогічну дату 2025 року цей показник становив 4,2–4,6 мільйона гектарів.

Незважаючи на те, що заступник голови російського уряду Дмитро Патрушев публічно заперечує наявність системних проблем в агросекторі, жодної офіційної статистики щодо обмолочених площ чи обсягів зібраного зерна посадовець так і не оприлюднив.

До того ж паливна криза наклалася на загальне скорочення посівних площ в РФ. Станом на 1 червня ярими культурами засіяли на 11,3% менше землі, ніж торік, а озимими — на 7,4% менше.

Суворі ліміти на АЗС та загроза втрати врожаю

Брак пального суттєво підвищує ризики зриву оптимальних агротехнічних строків. Для збирання дозрілих зернових аграрії мають лише 7–10 днів, після чого зерно осипається, а літні дощі можуть завадити виходу техніки в поля. Представники агропромислового комплексу Ростовської області вже прогнозують втрату близько 15% врожаю через вимушене затягування процесу.

Ситуація ускладнюється жорсткими обмеженнями на заправках:

• Нормування відпуску палива: на російських АЗС запровадили ліміти — від 20 до 200 літрів дизелю в одні руки. При цьому заправляти пальне в каністри чи інші резервуари оператори часто відмовляються.
• Недостатність обсягів: один сучасний комбайн за робочу зміну спалює до 300 літрів солярки. Тобто встановлені ліміти на АЗС не здатні покрити навіть одного повного дня роботи однієї одиниці техніки.
• Логістичний колапс у віддалених регіонах: в Якутії фермери вимушені долати відстані у 200–300 кілометрів лише для того, щоб придбати дозволені 200 літрів пального.

У найскрутнішому становищі опинилися малі та середні господарства, які не мають власних нафтобаз для зберігання резервів чи довгострокових контрактів напряму з нафтопереробними заводами. Враховуючи, що витрати на пальне складають близько 20% у собівартості російського зерна, паливна криза призведе до масового падіння рентабельності дрібних виробників та погіршення якості врожаю.

Нагадаємо, удари по НПЗ спровокували паливну кризу та інфляцію в РФ. Стрімке зростання цін та гострий брак бензину і дизельного пального в Росії стали прямим наслідком успішних атак українських безпілотників на ключові російські нафтопереробні заводи.

Економіка