Підготовка до опалювального сезону в Києві: експерт розповів, як самі кияни готують будинки до складної зими

21 липня 2026 р. 19:48

21 липня 2026 р. 19:48

Окрім розбудови локальних станцій генерації, критично важливою складовою підготовки Києва до майбутнього опалювального сезону є людський чинник та ініціатива самих містян. Про це розповів директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко у статті « Чи вистоїть Київ наступної зими? Під ударами зовні та підніжками зсередини ».

За його словами, наразі у розпорядженні комунального підприємства «Київтеплоенерго» перебуває 70 мобільних котелень, які можна за лічені години підключити до об’єктів критичної соціальної інфраструктури. Для їх обслуговування у столиці створили Добровільний підрозділ цивільного захисту. До його складу увійшли близько 1000 людей із числа заброньованих працівників — вчителів, лікарів та представників інших професій. Вони проходять спеціальне навчання, щоб у разі надзвичайних ситуацій підсилити сили «Київтеплоенерго», «Київводоканалу» та інших служб. Заступник голови КМДА Петро Пантелеєв назвав цих людей справжнім «золотим ресурсом» міста.

“Цього літа як ніколи проявили ініціативу в підготовці до наступної зими мешканці багатоквартирних будинків — на співфінансування їхніх проєктів бюджет міста надав 420 млн грн. Це означає, що люди встановлюють за власний кошт сонячні панелі, насоси, накопичувачі енергії, а місто їм компенсує 70% вартості. Отже, у спільноти мешканців з’являється не лише додаткове обладнання, а й фінансовий ресурс, який вони можуть продовжувати вкладати в свій будинок”, — пише експерт.

Завдяки цьому вже 200 київських багатоквартирних будинків облаштували власні сонячні електростанції. Також до 1 вересня сонячні панелі та пристрої зберігання енергії отримають 30 столичних шкіл. При правильному компонуванні обладнання житловий будинок здатний функціонувати в автономному режимі протягом кількох діб.

Як зазначає Олександр Сергієнко, досвід минулої зими показав, що за відсутності централізованого опалення людей часто рятувала розетка, в яку вмикали електронагрівачі. Він додає, що міська влада розглядає ідеї щодо забезпечення Києва теплом у подібний спосіб, однак це потребує близько 10 мільярдів гривень, яких у бюджеті наразі немає.

Експерт нагадує, що у міському бюджеті передбачено 800 мільйонів гривень на ремонт щитових та комунальних електромереж. При цьому ремонт щитових запланований насамперед для будинків, які обслуговуються комунальними керуючими компаніями. Автор вважає помилковим рішення виключити ОСББ з цієї програми, адже міська влада має допомогти усім киянам. Що стосується трансформаторних підстанцій, то вони перебувають у власності компанії ДТЕК, яка має самостійно відповідати за їхню дієздатність та захист.

“Тут хотілося б почути від КМУ звіт про стан справ у цій галузі, але поки що його нема. Так само, як нема інформації від Міненерго та «Укренерго» щодо стану та спроможностей ОЕСУ. Тому відповідь на гамлетівське запитання, бути чи не бути (в Києві), люди мають шукати самі”, — констатує автор статті.

Також автор зазначає, що у Києві неможливо повністю замінити втрачені 1200 МВт потужності ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 за рахунок локальних станцій, тому основні обсяги електрики місто планує отримувати з Об’єднаної енергетичної системи. Водночас план стійкості столиці передбачає будівництво когенераційних станцій загальною потужністю 170 МВт. Загальна вартість становить 3,5 млрд грн, які виділяються з міського бюджету. Кожна така станція матиме кілька газопоршневих або газотурбінних установок для одночасного виробництва електрики та тепла. Майже всі об'єкти будуть запущені в роботу до початку опалювального сезону, а останній — до кінця цього року.

Економіка