Майже 100 тисяч посадовців приховали 445,5 тисячі декларацій за 10 років
23 липня 2026 р. 12:31
23 липня 2026 р. 12:31
99 087 декларантів приховали 445 536 декларацій із публічного доступу за 2015−2026 роки.
Такі дані
оприлюднив
Опендатабот на основі відкритих даних Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).
Найчастіше приховували декларації за 2016−2020 роки
Найбільше прихованих декларацій припадає на 2016 рік — 94 968 документів, або майже кожна п’ята прихована декларація. Ще 72 068 декларацій стосуються 2020 року.
Водночас саме в ці роки було подано найбільше декларацій. Частка прихованих документів за 2016 рік становить 9%, а за 2020 рік 8%. Для порівняння, серед декларацій, поданих у період повномасштабної війни, приховано близько 2%.
Загалом один декларант у середньому приховав 4−5 декларацій. Це пов’язано з тим, що після отримання права на приховування з відкритого доступу можуть вилучити всі декларації особи незалежно від року їх подання.
НАЗК не перевіряє обґрунтованість підстав для приховування
У відповідь на запит Опендатаботу в НАЗК повідомили, що агентство не веде окремої статистики щодо кількості прихованих декларацій або декларантів.
Також у НАЗК зазначили, що не перевіряють обґрунтованість причин для приховування декларацій. Агентство лише виконує подання державних органів, керівники яких ініціюють вилучення документів із Єдиного державного реєстру декларацій.
Сам декларант не може самостійно приховати або повторно відкрити свою декларацію. Повернути її до відкритого доступу може лише той орган, який раніше подав відповідне звернення.
Понад половина прихованих декларацій належить військовослужбовцям
Найбільшу частку декларантів із прихованими деклараціями становлять військовослужбовці Збройних сил України — понад 50,2 тис. осіб.
До інших категорій належать:
працівники Національної поліції — 16,4 тис. осіб;
представники міських рад — 2,5 тис.;
працівники Державної служби України з надзвичайних ситуацій — 2,5 тис.;
працівники Державної податкової служби — 1,3 тис. осіб.
Як працює механізм приховування декларацій
Механізм вилучення декларацій із відкритого доступу з’явився після відновлення електронного декларування наприкінці 2023 року. Його запровадили через ризики, які повномасштабна війна створила для військовослужбовців, правоохоронців та інших посадовців. Якщо публікація декларації може поставити під загрозу безпеку людини або її родини, документ можуть тимчасово прибрати з відкритого реєстру.
Сам декларант зробити цього не може. Спочатку відповідний державний орган, військова частина або інша уповноважена установа мають звернутися до НАЗК та обґрунтувати ризики. Після цього агентство ухвалює рішення, чи вилучати декларацію з публічного доступу.
Спочатку право ініціювати приховування декларацій отримали насамперед силові органи — Міністерство оборони, МВС, Головне управління розвідки (ГУР), Управління державної охорони (УДО), Держспецзв’язок та інші структури сектору безпеки. Водночас порядок НАЗК дозволяє звертатися із такими поданнями й іншим державним органам. Головна умова — довести, що оприлюднення декларації може створити загрозу для декларанта або його сім’ї. Фактично сьогодні такою можливістю може скористатися майже будь-який державний орган.
«Сам механізм виглядає цілком логічним в умовах війни. Водночас його ефективність саме для вже опублікованих декларацій викликає дискусії. Відкриті декларації вже не містять адрес проживання, податкових номерів чи інших прямих персональних ідентифікаторів. Крім того, багато декларацій роками перебували у відкритому доступі. Через це вилучення документа з державного реєстру не означає, що інформація повністю зникла з публічного простору», — зазначили в Опендатабот.