Нові правила бронювання: що зміниться для бізнесу та критичних підприємств

23 липня 2026 р. 16:42

23 липня 2026 р. 16:42

Україна змінює правила бронювання працівників. Як буде оновлюватися ця процедура для бізнесу і хто тепер матиме статус критичних підприємств, розповідає “ТОП-100”.

Уряд знову коригує правила бронювання військовозобов’язаних у постанові №602 від 30 травня 2026 року. У Кабміні кажуть, що йдеться не про зміну моделі бронювання, а про її уточнення та ніби очищення від можливостей для маніпуляцій. Постанова має зроби- ти систему "більш прозорою, справедливою та захищеною від зловживань", наголошують в уряді. Також цей підхід допоможе зберегти баланс між потребами оборони та економіки.

Оновлення стосуються кількох блоків:

Водночас для компаній передбачений перехідний період. Так, чинне бронювання та статус критичності зберігаються до 1 вересня, а державні у строк до 10 робочих днів.

Що змінилося

В умовах воєнного стану законодавство про бронювання постійно коригується для усунення прогалин і неоднозначного тлумачення. Водночас постанова №602 кардинально не змінює сам механізм бронювання, а переважно уточнює окремі правила його застосування. За словами адвоката Валерії Гудій, партнера ЮФ "Ілляшев та партнери", уряд намагається мінімізувати потенційні зловживання та неточності за розрахунку лімітів.

Таким чином, з 1 вересня 2026 року у загальній кількості військовозобов’язаних працівників більше не враховуватимуться:

• працівники, які вже мають відстрочку з інших підстав;
• працівники-сумісники, які вже враховані за основним місцем роботи.

Це має зменшити випадки подвійного обліку одного працівника у різних роботодавців. Зокрема, ухвалені урядом критерії передбачають, що сумісник враховуватиметься у квоту бронювання лише один раз, тобто за одним місцем роботи. У Мінекономіки пояснюють, що такий механізм дасть змогу уникнути ситуацій, коли одна людина збільшує квоту на бронювання одночасно на кількох підприємствах.

Механізм перевірки цих даних поки що не деталізований, тому ефективність нововведень значною мірою залежатиме від інтеграції державних реєстрів, наголошує Валерія Гудій.

Крім того, вимога щодо рівня середньої зарплати є частиною державної мобілізаційної політики і належить до дискреційних повноважень уряду. Втім, таку норму бізнес має право оскаржувати в адміністративному суді. Суд у таких випадках перевіряє законність цього рішення, його пропорційність, дотримання принципу рівності та обґрунтованість дій держави.

Юристка зауважила, що на практиці суди обережно втручаються у питання мобілізаційної політики, особливо під час воєнного стану. Валерія Гудій також пояснила щодо втрати статусу критичності. Найчастіше відмова або втрата статусу пов’язані з невідповідністю критеріям, порушенням вимог до зарплат чи податків, помилками в документах чи розбіжностями з державними реєстрами, а також через зміни у законодавстві. Такі рішення держави також можна оскаржувати в суді, де ключовим фактором для бізнесу стає якість обґрунтування, а саме детальне пояснення, чому підприємству відмовили у наданні статусу критичного.

Нові ризики і втрати бізнесу

Формально у рішеннях урядовців йдеться про точкове налаштування процесів бронювання, але для бізнесу навіть такі уточнення означають нові ризики: від втрати працівників до зростання витрат. Окремі ризики нових правил уже зараз окреслює аграрний сектор, де кадровий дефіцит залишається критичним.

"Зміни до порядку бронювання можуть поглибити нестачу працівників, яка і так наближається до 30% від потреби", — розповів бізнес-порталу delo.ua координатор комітету з управління людськими ресурсами Українського клубу аграрного бізнесу Євген Барков.

За його словами, особливо чутливими є зміни щодо сумісників, які можуть втратити право на відстрочку. Це створює додаткові ризики для безперервної роботи агропідприємств, що також може вплинути на продовольчу безпеку країни та позиції України на глобальному аграрному ринку.

Оцінити реальні масштаби впливу нових правил поки що складно, додає Барков, адже багато залежатиме від практики застосування цих норм. Втім, дефіцит кадрів уже має системний характер. Найбільше бракує кваліфікованих спеціалістів, без яких виробничі процеси фактично зупиняються. Йдеться про механізаторів, операторів зернопереробних підприємств, сервісних інженерів, агрономів.

Представники ритейлу також поділяють думку, що нові правила створюють додаткові виклики для бізнесу, насамперед у збереженні персоналу та стабільності роботи організації. Серед ключових ризиків у VARUS назвали:

• посилення кадрового дефіциту;
• ймовірність втратити частину працівників через нові зарплатні критерії;
• зростання фінансового навантаження.

"Підвищення зарплатного порога означає, що частина працівників може втратити право на бронь. Це створює ризики втрати досвідчених фахівців", — пояснює начальник відділу кадрів VARUS Катерина Крамар.

За її словами, важливо враховувати не лише рівень зарплати, а й роль працівників у забезпеченні безперервної роботи критичних секторів економіки. Катерина Крамар додала, що проблемою також є й нерівні умови. Зокрема, йдеться про компанії, які зареє- стровані на прифронтових територіях, де ритейлери можуть мати нижчий зарплатний поріг, тоді як бізнес з іншою юридичною реєстрацією змушений відповідати жорсткішим вимогам.

У KIDDISVIT кажуть, що раніше компанія стикалася з проблемами подвійного бронювання через працівників-сумісників, але наразі ці питання врегульовані. Водночас бізнес визнає ризики для логістики та постачання, однак, на думку СЕО та співзасновника KIDDISVIT Павла Овчиннікова, вони більше залежать від загальної економічної ситуації, ніж від самих правил бронювання.

При цьому прив’язку бронювання до рівня зарплати він вважає справедливою і такою, що може мати позитивний ефект: "Це створює певну економічну справедливість. Якщо людина не хоче або не може воювати, вона має робити вагомий внесок в економіку, сплачувати податки й фактично підтримувати тих, хто воює». Він додав, що як альтернативний інструмент можна розглядати не лише бронювання співробітників, а й фінансування або підтримку добровольців: "Бізнес міг би мати ще один механізм збереження працівників, наприклад, через участь у створенні справедливої системи підтримки тих, хто готовий служити. Такі люди є".

Якщо говорити про ресторанний бізнес, то у цьому сегменті ситуація із бронюванням ще складніша, якщо порівнювати з іншими сегментами економіки. За словами ресторанної експертки, власниці Аналітичного центру "Ресторани України" та співзасновниці Національної ресторанної Асоціації України Ольги Насонової, галузь фактично позбавлена можливості бронювати працівників як за старими правилами, так і за новими. Це призводить до дефіциту чоловіків у професії, ускладнень у виконанні фізично складної роботи та посиленні гендерного дисбалансу, що поглиблює кадрову кризу, особливо у галузі HoReCa.

Отже, держава запроваджує нові правила бронювання, декларуючи мету зробити систему більш прозорою та контрольованою. Як вони працюватимуть на практиці, стане зрозуміло ближче до осені, однак уже зараз очевидно, що зміни можуть як створити нові ризики для бізнесу, так і посилити наявні проблеми, зокрема кадрову кризу. Тож ключове питання найближчого часу: наскільки ефективно держава зможе реалізувати ці зміни без додаткового навантаження на бізнес.

Економіка