Зігріти столицю: чому Київ не зможе повторити досвід Харкова з резервним теплопостачанням

04 серпня 2026 р. 21:11

04 серпня 2026 р. 21:11

Підготовка столиці до майбутнього опалювального сезону опинилася під загрозою через бюрократичні затримки та системні відмінності у міській інфраструктурі. Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин звинуватив київську владу у невчасній подачі технічної документації для зони ТЕЦ-5, що блокує виділення державних грошей. Водночас перший заступник міського голови Києва Петро Пантелеєв пояснив, що підпорядкована Агентству Служба відновлення направила запит із затримкою — лише 22 липня 2026 року, тобто через місяць після виходу наказу Агентства, про що у статті « Скільки тепла потрібно Києву, або Що треба зробити, аби пережити зиму » пише Олександр Сергієнко .

Досвід Харкова

Сергій Сухомлин наводив як приклад справної системи розподіленої теплогенерації Харків, де після знищення головної міської ТЕЦ минулої зими тепловики подали теплоносій із резервних джерел усього за три години завдяки завчасно підготовленим перемичкам і запасним ТС (тепловим станціям). Однак між містами існує принципова конструктивна відмінність. У Харкові немає критичного перекосу інфраструктури, що дозволило міській владі уникнути масового «зливу води» з систем.

У Києві ж усі районні та промислові ТС розташовані на правому березі Дніпра й були збудовані ще за радянських часів. Натомість лівий берег столиці від початку 1960-х років розбудовувався як велика «спальня» міста, де зосереджено лише 20% робочих місць, але проживає третина жителів. Для їхнього забезпечення звели дві велетенські теплоелектроцентралі: Дарницьку та ТЕЦ-6. Причому остання додатково постачала тепло на правий берег.

Захист підстанцій

Зараз передбачається, що зону теплопостачання Дарницької ТЕЦ забезпечуватимуть зусилля Агентства відновлення, а зони ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 — спільна робота столиці та Агентства. Потребують підготовки та апгрейду й інші міські ТС.

Найбільш вразливим елементом критичної інфраструктури залишаються трансформаторні підстанції, від яких залежить енергостійкість Києва. За словами Сергія Сухомлина, усі підстанції отримали захист другого рівня:

• спеціальні шелтери (укриття для обладнання від уламків та вибухової хвилі);
• антидронові сітки;
• в Україні вже є прецедент, коли одна з підстанцій успішно витримала 60 ударів дронами та продовжує працювати.

Держава та ДТЕК

Масштабний захист та відновлення об'єктів компанії ДТЕК, яка належить Рінату Ахметову, порушує питання щодо доцільності витрачання грошей з державного бюджету. Хоча ця енергетична власність працює на всіх українців, фактично пересічні пенсіонери та споживачі спонсорують мільярдера, який не забезпечив самостійний захист бізнесу.

Повернення позик та кредитів від західних партнерів і банків також ляже на плечі громадян. Через це виникає необхідність, щоб державна влада та президент Володимир Зеленський вже зараз домовилися з власником ДТЕК про взаєморозрахунки, а не перекладали борги й судові процеси на наступні уряди та гаманці українців.

Нагадаємо, що підготовка столиці до найближчого опалювального сезону опинилася під загрозою через гострий дефіцит державного фінансування та бюрократичні перепони, оскільки влада Києва намагається домовитися з урядом про виділення необхідних ресурсів для захисту системи теплопостачання.

Економіка