Вступ України до SEPA: Кабмін зареєстрував нові законопроєкти
11 серпня 2026 р. 13:01
11 серпня 2026 р. 13:01
Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді два законопроєкти, необхідні для виконання вимог Європейської платіжної ради та подальшого приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Ще один урядовий законопроєкт передбачає посилення відповідальності за порушення у фінансовій сфері.
Як
повідомив
представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук, законопроєкт № 15501 передбачає зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та Кримінального кодексу України. Вони стосуються захисту викривачів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення.
Що змінюють законопроєкти № 15501 та № 15503
Законопроєкт № 15501 пропонує встановити адміністративну відповідальність посадових осіб за примушування працівника до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності або застосування інших негативних заходів через повідомлення про порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу.
Також передбачена відповідальність за незаконне розголошення інформації про викривача. Крім того, пропонується запровадити кримінальну відповідальність за незаконне звільнення такого працівника.
Законопроєкт № 15503 передбачає внесення змін до Цивільного кодексу України щодо захисту особистих немайнових прав юридичних осіб та їхніх уповноважених осіб у разі завідомо неправдивого або неумисного повідомлення чи публічного розкриття недостовірної інформації про порушення у сфері фінансового моніторингу.
Документ також закріплює право на відповідь для осіб, чиї права були порушені, та звільняє фізичних осіб від відшкодування шкоди у разі неумисного оприлюднення недостовірних даних.
Відповідальність за фінансові порушення
Крім того, Кабмін зареєстрував законопроєкт № 15504 про внесення змін до КУпАП щодо посилення відповідальності за порушення законодавства з фінансових питань.
Документ передбачає збільшення строків притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 38 КУпАП, а також підвищення розмірів штрафів за відповідні порушення, передбачені статтею 164−2 КУпАП.
Що відомо про приєднання України до SEPA
Раніше голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначав, що ухвалення рішень щодо приєднання України до SEPA ускладнюється застереженнями народних депутатів щодо посилення фінансового моніторингу.
Водночас у квітні фінансовий комітет рекомендував прийняти за основу альтернативний законопроєкт № 14327−1 щодо приєднання України до SEPA та напрацювати його нову редакцію.
Провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) Олександра Бетлій під час презентації липневого випуску Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС від консорціуму аналітичних центрів RRR4U зазначала, що SEPA є важливим елементом Плану України за програмою Ukraine Facility на наступний рік.
За програмою DPO Світового банку відповідний індикатор мав бути виконаний у першому або другому півріччі 2026 року.
За словами Бетлій, попередні урядові ініціативи відкликали з парламенту через процедурні норми, оскільки їх не ухвалили хоча б у першому читанні. Через це Кабміну довелося повторно проходити процедуру погодження.
«Всі законопроєкти, які не були ухвалені хоча б у першому читанні або за основу, відкликаються автоматично з парламенту. Зараз за багатьма індикаторами законопроєкти зникли з парламенту. Для того, щоб вони знову опинилися в парламенті і були подані урядом, нам потрібно, щоб Кабмін повністю, через всі свої процедури, які довгі й тривалі, провів ці законопроєкти. По SEPA законопроєкт дуже не подобався багатьом», — сказала Бетлій.
За її словами, у парламенті залишається альтернативний депутатський законопроєкт № 14327−1. За наявною інформацією, він задовольняє Світовий банк та ЄС для ухвалення в першому читанні, однак для подальшого просування необхідна згода уряду.
Експертка наголосила, що від затримки з приєднанням до SEPA насамперед страждає бізнес, для якого транзакції стали б дешевшими. Водночас народні депутати побоюються можливого впливу норм щодо фінансового моніторингу.