Європа втрачає врожай: чи стане криза шансом для України

18 серпня 2026 р. 00:00

18 серпня 2026 р. 00:00

Європейські фермери зіткнулися з «безпрецедентною кризою» через аномальні хвилі спеки та посуху , яка охопила значну частину континенту. Найбільше постраждали виробники овочів і зернових у Франції, Італії та Іспанії. Вони попереджають про катастрофічне падіння врожайності, повідомляє The Guardian.

У Франції виробництво овочів суттєво скоротилося. За даними французьких виробників, урожай кабачків впав на 25%, салату на 35%, гороху на 40%, броколі на 60%, а артишоків на 50–100%.

Об'єднання понад 1300 виробників овочів Prince de Bretagne назвало ситуацію «історичною кризою» та закликало до термінових заходів через падіння врожайності й погіршення якості продукції.

Проблеми не обмежуються овочами. Міністерство сільського господарства Франції прогнозує, що цього року врожай кукурудзи скоротиться на 35% порівняно з 2025 роком, до близько 9 млн тонн. За даними відомства, такого показника не фіксували з 1980 року. Частково падіння пов'язане зі зміною структури посівів. Проте найбільше на врожай вплинула спека в критичні періоди розвитку кукурудзи.

Посуха вже впливає і на тваринництво. Через тепловий стрес надої у французьких господарствах скоротилися на 10–15%. Запаси сіна приблизно на 30% нижчі за середній показник за 1989–2018 роки. Через загибель птиці під час спеки добове виробництво яєць у країні зменшилося приблизно на 1 млн штук.

Схожа ситуація склалася в Італії. За даними фермерської організації Coldiretti, посуха різного ступеня охопила близько 60% сільськогосподарських земель країни. Найбільше постраждали кукурудза, рис, соя, овочі та фрукти. Виробництво молока скоротилося на 20%. Загальні збитки агросектору, включно зі шкодою від пожеж і штормів, оцінюють у понад 3 млрд євро.

Особливо складна ситуація склалася в долині По, на яку припадає близько 80% виробництва рису в Італії. Через сильне обміління річки По фермери були змушені поливати посіви лише раз на тиждень.

В Іспанії врожай зернових також виявився нижчим за торішній: на 35% у Кастилії-і-Леоні, на 49% у Мадриді та на 24% в Андалусії. Скоротилося виробництво овечого та козячого молока. Національна федерація виробників вина прогнозує падіння виробництва на 20% у 2026 році через зменшення розміру винограду внаслідок дефіциту вологи.

Причиною проблем стали послідовні хвилі спеки та масштабна посуха. На тлі антропогенного глобального потепління їх посилює потужний Ель-Ніньйо. Температура в багатьох районах Європи регулярно перевищувала 30°C, а подекуди 35°C. Опадів при цьому було критично мало.

Французькі фермери наголошують, що зазвичай слабший урожай в одному регіоні компенсується кращим результатом в іншому. Цього року спека та посуха одночасно вдарили по основних виробничих районах, позбавивши ринок такого компенсаторного ефекту.

Для України все це може стати можливістю збільшити поставки агропродукції на європейський ринок. Наші аграрії у 2026 році очікують значного врожаю зернових, а виробництво пшениці в кілька разів перевищує внутрішню потребу країни. На світовому ринку прогнозують перше за чотири роки скорочення виробництва зернових. Це створює передумови для зростання попиту та цін.

Європейський напрямок важливий для України ще й через географічну близькість. Частину додаткових обсягів можна спрямувати на ринки ЄС суходолом, зокрема автомобільним і залізничним транспортом. Автомобільні перевезення, однак, не здатні за обсягами замінити морський чорноморський експорт. Тому йдеться про перерозподіл частини поставок, а не повну заміну морської логістики.

Проте вихід на європейський ринок залежить не лише від логістики. Українські аграрії стикаються з торговельними обмеженнями та квотами ЄС для окремих видів продукції. Тому потенційний дефіцит на європейському ринку може створити для України можливість збільшити поставки, але не гарантує автоматичного зростання експорту.

Російські удари по портовій інфраструктурі залишаються серйозною проблемою для українського агроекспорту . Через атаки РФ Україна втрачає частину потужностей для відвантаження зерна морем . Тому можливість спрямувати додаткову продукцію на близькі європейські ринки суходолом набуває ще більшого значення.

Економіка