Ціни на мед в Україні змінилися: скільки зараз коштує кілограм

05 вересня 2026 р. 12:21

05 вересня 2026 р. 12:21

Українські пасічники цього сезону зіткнулися з парадоксальною ситуацією: експортні ціни на мед помітно зросли, а закупівельна вартість у країні знизилася. На ринок одночасно тиснуть хороший урожай окремих медоносів, фінансові проблеми пасік, очікування змін у торгівлі з ЄС та демпінг з боку дрібних виробників. Про це пише Agronews .

Сезон для українського бджільництва склався неоднозначно. Урожай акації виявився середнім, гречки зібрали значно менше, ніж зазвичай, зате липа та соняшник дали хороший результат, особливо в північних областях, — зазначили експерти.

За словами голови ради директорів «Пасіка 21» Сергія Шароніна, саме поєднання кількох факторів зараз визначає ситуацію на ринку, причому урожай - далеко не головний із них.

Поки закупівельна ціна в Україні знижується, мед на зовнішньому ринку помітно подорожчав. За січень-липень 2026 року Україна експортувала 18,87 тис. тонн меду на суму $65,79 млн . Середня вартість кілограма за цей період становила $3,49 проти $2,49 у середньому за 2025 рік. Таким чином, експортна ціна зросла приблизно на 40%.

Для порівняння: за весь 2025 рік Україна поставила за кордон 50,11 тис. тонн меду загальною вартістю 124,92 млн доларів.

Найбільшим покупцем українського меду залишається Німеччина, яка за сім місяців придбала 4,78 тис. тонн. Далі у списку основних ринків збуту йдуть Франція, Бельгія, Польща та Іспанія.

Однак зростання експортної вартості поки що не призводить до аналогічного збільшення закупівельних цін для українських пасічників.

Одним із чинників стала зміна очікувань щодо пропозиції. Закупівельна ціна на акацієвий мед почала знижуватися після повідомлень про хороший урожай у Румунії. Слідом знизилася вартість соняшникового меду, оскільки учасники ринку почали враховувати в цінах перспективу високого врожаю. При цьому сам урожай не є єдиною і навіть головною причиною тиску на закупівельні ціни.

На ситуацію впливають очікування щодо швидкого вичерпання чинної безтарифної квоти на поставки до Євросоюзу, а також обговорення можливих змін податкових правил.

Є й проблема регулювання: встановлені державою мінімальні експортні ціни не поширюються на внутрішні оптові закупівельні ціни. У результаті вартість меду всередині країни може знижуватися незалежно від рівня, за яким український продукт продається закордонним покупцям.

Ще одна причина пов’язана безпосередньо з фінансовим становищем виробників. Після минулого року, який був складним для бджільництва, багато господарств відчувають брак оборотних коштів. Тому мед доводиться продавати не тоді, коли ціна найвигідніша, а тоді, коли гроші потрібні для підготовки пасіки до зими, купівлі ліків і цукру, виплати зарплат, погашення боргів і кредитів.

Особливо активно продають продукцію господарства, у яких немає відповідних умов для зберігання.

У пасічників, які мають сховища, ситуація інша. Перехідних запасів з 2025 року практично не залишилося, тому ті, хто може дозволити собі притримати продукцію, намагаються відновити резерви та обмежують оптові продажі, поступово реалізуючи мед у роздріб.

Ще один фактор - політика невеликих пасік, які продають мед безпосередньо кінцевим покупцям. Частина таких виробників вважає достатньою надбавку всього в 10–15 % до оптової ціни. Невеликі обсяги вони швидко реалізують через знайомих і постійних покупців, практично не витрачаючись на рекламу, логістику, торгові місця та інші витрати.

На перший погляд, це дозволяє дрібним пасікам отримувати додатковий дохід. Однак для всього ринку така практика стає проблемою.

Дешева роздрібна пропозиція формує нижчий орієнтир для покупців, після чого великі закупівельники - зокрема експортери та торговельні мережі - отримують можливість переглядати в бік зниження й оптові ціни.

У результаті навіть відносно невеликі обсяги меду, що продаються за заниженою ціною, здатні чинити тиск на весь ринок.

Продовження можна оформити як практичний блок для читача - без відчуття рекламної вставки.

Мед містить природні цукри, невелику кількість вітамінів і мінералів, а також рослинні сполуки з антиоксидантними властивостями. Залежно від сорту склад і смак продукту можуть помітно відрізнятися: наприклад, у меді з різних медоносів різниться вміст поліфенолів та інших біологічно активних речовин.

Мед може бути зручним джерелом швидких вуглеводів, тому його часто використовують як добавку до раціону замість звичайного цукру. Однак вважати його дієтичним продуктом не варто: мед залишається досить калорійним і містить багато вільних цукрів , тому вживати його краще помірно.

При кашлі та подразненні горла мед іноді допомагає зменшити вираженість симптомів. Особливо це актуально перед сном, однак мед не замінює лікування причини захворювання.

Важливо пам’ятати й про температуру. Не варто додавати мед у дуже гарячий чай , якщо хочеться зберегти якомога більше його чутливих до нагрівання компонентів. Краще дати напою трохи охолонути й лише після цього додавати продукт.

Мед також не слід давати дітям віком до одного року через ризик ботулізму.

При правильному зберіганні мед може зберігати свої властивості дуже довго. Головне - захистити його від високої температури, вологи, світла та сторонніх запахів .

Оптимальне місце для банки - суха кухонна шафа або комора, розташовані подалі від плити, батареї та прямих сонячних променів. Ідеальна температура зберігання зазвичай знаходиться приблизно в діапазоні 10–20 °C .

Мед краще зберігати у щільно закритій скляній або іншій відповідній харчовій ємності. Він легко вбирає вологу та запахи з навколишнього середовища, тому залишати банку відкритою не варто.

Зберігати мед у холодильнику необов’язково. При низькій температурі він швидше густіє та кристалізується, тому користуватися таким продуктом стає менш зручно.

Кристалізація сама по собі не означає, що мед зіпсувався. Якщо продукт зацукрувався, його можна обережно прогріти на водяній бані , не доводячи до високої температури. Сильне нагрівання небажане, оскільки воно погіршує якість продукту й може призвести до утворення небажаних сполук.

Якщо ж у меді з’явилася піна, виражений кислий запах або ознаки бродіння, вживати такий продукт не варто. Таке може статися, якщо в нього потрапила волога або він зберігався в невідповідних умовах.

Економіка