В Австралії фермери удобрюють поля битим склом: для чого це

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

В Австралії фермери удобрюють поля битим склом: для чого це

11 вересня 2026 р. 21:44

11 вересня 2026 р. 21:44

Австралійські фермери почали використовувати перероблене скло як незвичне джерело поживних речовин для ґрунту.

Скло від пляшок подрібнюють до порошку або гранул, після чого вносять на поля та пасовища.

Про це пише видання Agroinform .

Що це дає

Такий підхід може покращувати доступність поживних речовин для рослин і водночас зменшувати потребу в традиційних добривах.

Аграрії скорочують експорт зерна та збільшують посіви ріпаку

Промислове виробництво скляного добрива вже налагодили у Брісбені. На підприємстві вартістю близько 4 млн австралійських доларів щотижня виготовляють приблизно 20 тонн продукції. Сировиною стає скло, зібране в межах австралійської системи повернення тари Containers for Change.

Як це роблять

Пляшки подрібнюють у великих барабанах із керамічним покриттям за допомогою керамічних кульок. Залежно від подальшого використання отримують матеріал, схожий на тальк, або дрібні гранули. Фермери можуть змішувати його з водою та наносити на рослини або ж розсипати сухі гранули безпосередньо на орні землі й пасовища.

Ключовим компонентом такого матеріалу є кремній. За словами австралійського агронома Девіда Арчера, він може підтримувати природні механізми захисту рослин від шкідників, хвороб і посухи. Крім того, кремній потенційно здатний впливати на доступність фосфору в ґрунті.

Названо регіони-лідери за кількістю нових агрокомпаній в Україні

«Пояснення Арчера полягає в тому, що кремній зв’язує залізо, завдяки чому фосфат може вивільнятися і ставати доступнішим для коренів рослин», — йдеться у публікації.

Технологію випробовують у різних галузях сільського господарства. Йдеться, зокрема, про вирощування зернових, винограду та яблук, цукрової тростини, а також утримання молочної та м’ясної худоби.

Перші результати

Можуть свідчити про суттєве підвищення ефективності виробництва. Він повідомляє про можливе зростання темпів розвитку рослин і продуктивності на 25−30%. На його думку, поліпшення забезпечення поживними речовинами потенційно дозволить господарствам скоротити використання традиційних мінеральних добрив.

Непрямі збитки агросектору: який ризик обвалу внутрішнього ринку

Практичний досвід також наводить фермер Тоні Донован, який має господарства загальною площею близько 14 тисяч гектарів у районі Воррнамбулла. Приблизно третину цих земель уже обробили матеріалом із високим вмістом кремнію. За його спостереженнями, взимку середньодобовий приріст маси великої рогатої худоби зріс із 0,7−0,8 кг до 1,4−2 кг, а трава почала рости краще.

Раніше писали , що проблеми з морською логістикою створюють додатковий тиск і на внутрішній ринок. Зокрема, вартість транспортування через дунайські порти може зрости до 50−70 доларів за тонну.

За оцінками фахівців, через обмежені можливості експорту внутрішній ринок може зіткнутися зі значним надлишком зерна, що, своєю чергою, створюватиме тиск на ціни. У разі реалізації такого сценарію фермери можуть бути змушені продавати врожай значно дешевше за його собівартість.

Тетяна Берегова