Оборонний бюджет-2027: зброя може бути, а грошей на зарплати військовим — ні

18 вересня 2026 р. 14:56

18 вересня 2026 р. 14:56

У держбюджеті України на 2027 рік передбачено значно більше коштів на національну безпеку й оборону порівняно з фінансуванням цього року. Однак детальний аналіз документа свідчить не стільки про плани збільшити витрати на ці цілі, скільки про спробу залатати наявні бюджетні дірки. Про це пише редакторка економіки ZN.UA Юлія Самаєва у статті «Бюджет-2027 — колос на неіснуючих грошах».

Так, у проєкті держбюджету загальний обсяг ресурсів на національну безпеку й оборону становить 4,8 трлн грн, або 43,8% ВВП. Це на 517,9 млрд грн більше, ніж уже відкоригований бюджет поточного року.

Зарплати військовим — підвищення не чекайте

По-перше, щодо зарплат військовослужбовців. На перший погляд, видатки на зарплати збільшилися на 173,5 млрд грн. Однак варто згадати, що цього року уряд регулярно фіксував дефіцит за цією статтею та шукав додаткові кошти на виплати військовим.

«Попри закритість даних, депутати поточного року оцінювали цей дефіцит у 100–190 млрд грн. Отже, закладені на наступний рік 173,5 млрд — це лише латання наявної дірки, але не підвищення зарплат військовим чи хоча б їхня індексація на рівень інфляції», — підкреслює авторка.

Гроші партнерів — питання із зірочкою

По-друге, відповідно до проєкту, власних доходів у держави буде дуже мало. Так, із видаткової частини бюджету в 7,2 трлн грн гарантованих власних доходів держави — лише 3,7 трлн грн.

«Тобто навіть виключно оборонні видатки власним коштом ми профінансувати не зможемо. Ба більше, 1,73 трлн грн оборонних видатків (або 35,7%) — це кошти ЄС на озброєння, які за домовленістю можуть надходити у “натуральній формі”, що в моменті ще більше звужує для Міноборони можливості для фінансових маневрів», — зазначає вона.

Іншими словами, не виключені ситуації, коли зброя і набої є, а грошей на зарплати, навіть на поточному рівні, — немає.

Авторка нагадала, що відповідно до плану Мінфіну потрібно залучити $52,6 млрд міжнародного фінансування. Проблема в тому, що підтверджена партнерами сума становить близько $20 млрд, тобто ще $32,6 млрд (близько 1,5 трлн грн) потрібно знайти. Разом із ще неотриманими коштами від ймовірного підвищення податків — усі $36 млрд. А якщо виникнуть затримки, недофінансування буде неминучим.

Спецфонд — окрема тема

Третя проблема — майже половина оборонних видатків, а саме 2,2 трлн грн, — це кошти спеціального фонду держбюджету. При цьому Мінфін планує, що оборонні видатки зі спецфонду фінансуватимуть за рахунок надходжень, отриманих БЕБ, ДБР, НАБУ, АРМА, АМКУ та Держаудитслужбою. Підвищені плани виставляють і митниці, яка має спрямувати до цього спецфонду майже 65 млрд грн «від покращення роботи».

«І якщо в митниці хоча б є план, то в інших — ні, скільки вийде, стільки буде. З одного боку, це ризик, з іншого — наче й стимул засукати рукави. Але в українських реаліях такі стимули зазвичай працюють не в той бік», — додає авторка.

Скоріше за все, замість виявлення «сірого» та «чорного» бізнесу контролюючі органи підуть легшим шляхом — труситимуть білий бізнес: «приводи завжди знайдуться, а мета свята».

З іншими статтями авторки можна ознайомитися за посиланням.

Економіка