Україна вперше за сто років не виплавила жодної тонни сталі за тиждень — “Метінвест”

29 вересня 2026 р. 15:24

29 вересня 2026 р. 15:24

Українська металургія опинилася в критичному стані: у вересні був тиждень, коли країна вперше за сто років не виплавила жодної тонни сталі. Про це розповів керівник офісу генерального директора Групи “Метінвест” Олександр Водовіз під час “Форуму економічної стійкості” Forbes Ukraine.

“Ситуація в металургії катастрофічна. У вересні був тиждень, протягом якого Україна вперше за сто років не виплавила жодної тонни сталі. Розбито абсолютно всі заводи. Влучання були по декілька разів. Загинуло багато людей. Сьогодні ми зупинені”, — сказав Водовіз.

Він навів приклад “Запоріжсталі”: щоб запустити одну доменну піч після пошкоджень від російських атак, потрібно щонайменше $50 млн. При цьому вартість самої печі оцінюється приблизно у $500 млн. Загалом же потреби у відновленні української металургії вимірюються вже мільярдами доларів.

Наразі, за його словами, чинні державні програми підтримки не відповідають масштабу проблем великої промисловості: значна частина інструментів розрахована на малий і середній бізнес та передбачає значно менші обсяги фінансування, тому потрібно змінювати ці інструменти.

“Ситуація в економіці надзвичайна. Не можна жити в надзвичайній ситуації та ухвалювати традиційні рішення”, — наголосив Водовіз.

Рішення про відновлення виробництва зараз залежить від трьох ключових факторів: інтенсивності російських атак, блокади портів та умов доступу до ринку ЄС, додав він. Окремий тиск створюють CBAM і скорочені квоти на імпорт української сталі до ЄС.

“Розв’язання цих проблем дасть відповідь на те, чи ми прямо зараз запускаємося, чи ні”, — зазначив Водовіз.

Водночас він наголосив, що великий бізнес очікує від держави не прямих дотацій, а зрозумілого плану дій.

“Ми не просимо державу нас фінансувати чи давати гранти. Ми хочемо працювати на рівних умовах. Наприклад, ми не маємо доступу до Ukraine Facility. Сьогодні бізнесу важливо, щоб держава не створювала нових бар’єрів і не збільшувала податкове навантаження”, — пояснив Водовіз.

За його словами, головною проблемою залишається відсутність системної стратегії підтримки великих промислових компаній: у “Метінвесті” проаналізували близько 15 державних програм та інструментів фінансування, але більшість із них не відповідає реальним потребам великого бізнесу.

Зокрема, компанія подалася на програму “Точка опори”, яка компенсує частину витрат на зарплати під час простою. Однак загальний бюджет цієї програми становить лише 1 млрд грн на всю країну, чого для великих промислових роботодавців недостатньо.

Для порівняння, за словами заступниці міністра економіки та довкілля України Дарії Марчак, у 2026 році на програми Мінекономіки разом із колишніми програмами Мінагрополітики передбачено близько 45 млрд грн. У проєкті бюджету на 2027 рік закладено близько 95 млрд грн, дві третини з яких має становити страховий фонд.

Водночас Водовіз позитивно оцінив запуск програм страхування воєнних ризиків: за його словами, сама поява такого механізму може знижувати вартість страхування та логістики. Але головний запит галузі незмінний: державі потрібен окремий план для великої промисловості, який врахує масштаби руйнувань, потребу у відновленні виробництва, дорогій логістиці й обмеженому доступі до зовнішніх ринків.

Нагадаємо, за 2022–2025 роки “Метінвест” інвестував у розвиток підприємств 43,6 млрд грн та сплатив понад 82,2 млрд грн податків. Крім того, від початку війни компанія спрямувала понад 10 млрд грн на допомогу Україні та її громадянам, з яких 7,3 млрд грн — на потреби Сил оборони в межах ініціативи “Сталевий Фронт”. Підприємства компанії також налагодили виробництво продукції для фронту, зокрема засобів захисту для військових і техніки.

Економіка