Угода з Путіним не врятує: як ціни на пальне вирішують долю американського Конгресу

29 жовтня 2026 р. 13:38

29 жовтня 2026 р. 13:38

3 листопада американці оберуть новий склад Палати представників і третину Сенату. Республіканці підходять до голосування з вузькими більшостями в обох палатах і рекордними цінами на пальне. Дизель коштує майже вдвічі дорожче, ніж рік тому, а бензин уперше в історії тримається в жовтні вище $4 за галон . Спроба Дональда Трампа збити ціни угодою з Кремлем лише додала проблем. А штати, які досі вважалися традиційно республіканськими, можуть підтримати демократів.

Республіканці в обороні

Республіканська партія захищає мінімальну перевагу в Конгресі на вкрай несприятливому тлі. Війна з Іраном, розпочата наприкінці лютого, обернулася закриттям Ормузької протоки, енергетичним шоком і прискоренням інфляції. У вересні річна інфляція сягнула 3,7% , причому понад половину місячного зростання цін забезпечив бензин, що подорожчав за місяць на 9,1%. Водночас, за опитуванням Reuters, майже 80% американців покладають відповідальність за це саме на дії президента США Дональда Трампа.

Пальне в цій картині — найвидиміший символ кризи. Середня ціна галона дизельного палива в США, за даними Управління енергетичної інформації США, становить $6,28 проти $3,70 рік тому, а у вересні сягала історичного рекорду $6,53. Бензин коштує близько $4,29 за галон проти приблизно $3 восени 2025 року.

Найтривожніші сигнали для республіканців надходять зі штатів, які вони раніше вважали своїми бастіонами. Дизель є основним паливом фермерів і далекобійників, тому стрімке зростання ціни на цей вид палива найсильніше б'є саме по економіці аграрних штатів. Навіть лояльний до Трампа Fox News відносить Айову до перегонів із непередбачуваним результатом, а в Канзасі й Небрасці фіксує , що демократи будують кампанію саме на ціні дизеля. Сенатор-республіканець від Канзасу Роджер Маршалл, якого називали безпечним, в ефірі Fox визнав , що через подорожчання пального його рейтинги падають, а поразка в Канзасі може коштувати партії контролю над Сенатом. До цих штатів довелося їхати віцепрезиденту Джей Ді Венсу та сенатору Джону Кеннеді, який визнав, що ще пів року тому не повірив би в таку потребу.

Чому американець голосує на заправці

Ключовим фактором залежності електоральних уподобань американського виборця від ціни на пальне є структурна залежність від автомобіля. Більшість американців живе в передмістях і малих містах, де громадського транспорту майже немає, а шлях до роботи, школи чи магазину може займати десятки кілометрів. Тож понад 90% домогосподарств мають автомобіль, без якого не проживеш, і відмовитися від витрат на пальне неможливо. Найболючіше це для домогосподарств із нижчими доходами, у бюджеті яких пальне займає більшу частку.

Політологи Лорел Гарбрідж, Джон Кроснік і Джеффрі Вулдрідж підрахували , що з середини 1970-х до середини 2000-х кожні 10 центів подорожчання бензину знижували рейтинг президента більш ніж на 0,5 відсоткового пункту. Опитування 2026 року показують те саме: у вересні 61% виборців назвали ціни на пальне серйозною проблемою для свого домогосподарства, рік тому таких було 48%.

Цей механізм залежності також добре знайомий і українцям. Партія Арсенія Яценюка "Народний фронт" фактично перемогла на парламентських виборах 2014 року за партійними списками з результатом 22,1%. Але уряд Яценюка, виконуючи вимоги МВФ, у 2015 році в рази підвищив ціну газу для населення. Платіжки стали щомісячним нагадуванням про рішення влади, і рейтинг партії обвалився до рівня статистичної похибки. У квітні 2016 року Яценюк пішов у відставку, а у виборах 2019 року ця політсила взагалі не брала участі. Економічна логіка реформи не мала значення: виборець бачив цифру в платіжці. Тож для пересічного американця ціни на заправці працюють так само, як для українця платіжка за газ.

Уроки Картера і Обами

В американській історії вже були приклади, коли ціни на заправці змінювали владу в Білому домі. Так, у 1970-х друга нафтова криза після Іранської революції повернула американцям черги на заправках і поєднала дороге пальне зі стагфляцією та кризою із заручниками в Тегерані. Тож у 1980 році Джиммі Картер програв Рональду Рейгану з розгромним рахунком: 49 голосів виборників проти 489.

Водночас історія Барака Обами показує, що дороге пальне саме по собі не вирок. 2012 рік мав найвищі середні ціни на бензин за весь його президентський термін, проте Обама переобрався: економіка відновлювалася, і ціни не створювали відчуття кризи. Пальне вирішує вибори тоді, коли стає символом ширшого провалу влади. До того ж в епоху поляризації зв'язок між цінами на бензин і рейтингами президентів послабивс я: партійного виборця набагато важче переконати змінити голосування, ніж у 1970-х. Проте цього разу шок виявився достатньо сильним, щоб пробити й цей захист: лише 26% американців схвалюють економічну політику Трампа, а боротьба точиться навіть у штатах, які республіканці вважали гарантованими.

Енергетична наддержава з дорогим пальним

Парадокс у тому, що США є найбільшим у світі виробником нафти й нетто-експортером енергоресурсів. Американська економіка загалом є менш вразливою до нафтових шоків, ніж у 1970-х: частка енергії у витратах споживачів і бізнесу значно менша, а доходи нафтогазового сектору частково компенсують втрати споживачів. Водночас залежність зберігається. Економісти прогнозують не рецесію, а уповільнення споживання. Американці споживають близько 9,3 млн барелів бензину на добу , тож кожен цент подорожчання забирає з їхніх гаманців приблизно $1,4 млрд на рік.

Нафта і пальне є глобальними товарами. Тож, коли дизель у Європі чи Азії дорожчає, американські НПЗ спрямовують його на експорт, і внутрішня ціна підтягується до світової. У серпні США експортували рекордні 1,6 млн барелів дизеля на добу. Трамп спершу публічно підтримав ідею заборонити експорт, якої вимагають окремі республіканці, але Білий дім від неї відмовився: економісти попередили, що такий крок лише перенаправить пальне, а не захистить американців від світових цін.

А світовий ринок дистилятів переживає ідеальний шторм. Після закриття Ормузької протоки 1 березня рух суден через неї впав більш ніж на 90% і досі залишається приблизно на 75% нижче норми. Українські дрони вивели з ринку, за оцінкою S&P Global, 0,8–1 млн барелів російського дизеля на добу, Москва заборонила його експорт, а китайські НПЗ призупинили експорт пального. До цього додався сезонний попит: збирання врожаю та початок опалювального сезону. Тому дизель подорожчав значно сильніше, ніж нафта і бензин.

Угода з Кремлем не дасть Трампу бажаного ефекту

Через стрімке зростання цін на пальне Трамп пішов на крок, який ще рік тому здавався неможливим. 9 жовтня він оголосив, що домовився з Володимиром Путіним про постачання російського дизеля на американський і світовий ринки: понад 300 тис. тонн негайно і ще 500 тис. тонн у листопаді. Мінфін США тимчасово послабив санкції проти російського пального.

Паралельно Трамп намагається перекласти відповідальність за високі ціни в США на Україну, пов'язуючи здорожчання з ударами по російських НПЗ, і тисне на Київ, щоб їх припинити.

Проте врятувати республіканців угода не здатна. 300 тис. тонн — це близько 2,25 млн барелів, тобто приблизно півтори доби американського експорту дизеля. Перший танкер на 40 тис. тонн покриває менше двох годин споживання дистилятів у США. Ф'ючерси на дизель після оголошення знизилися, але вже за два тижні роздрібна ціна знову зросла .

А от політичні витрати для республіканців цілком реальні. Шестеро сенаторів-республіканців і шестеро демократів заявили, що угода майже не вплине на ціни , а гроші підуть на війну Росії, і нагадали, що Конгрес заборонив імпорт російських енергоносіїв ще у 2022 році. Опоненти отримали готовий сюжет про президента, який домовляється з Кремлем замість того, щоб розв'язати проблему, створену його ж війною з Іраном.

Ціни на пальне б'ють так боляче ще й тому, що накладаються на інші джерела невдоволення, і саме це перетворює їх на символ ширшого провалу влади. Варто згадати ще тарифні війни. За опитуванням AP-NORC кінця вересня, 64% американців вважають, що Трамп зайшов задалеко з митами. За оцінками, тарифи обходяться середньому домогосподарству приблизно в $1000 на рік, і, на відміну від стрибка цін на пальне, це постійний податок. Проблемою також залишається війна з Іраном: 69% американців вважають, що вона не була вартою того, щоб її вести. Ситуацію загострює загальне відчуття подорожчання. Лише 17% схвалюють дії Трампа щодо вартості життя, а 65% звинувачують у високих цінах саме його політику. Для порівняння, у жовтні 2022 року так щодо Байдена вважали 44%.

Тож головною проблемою для республіканців залишається блокування Ормузької протоки, і жодна угода з Москвою її не компенсує. Прогнозні ринки оцінюють імовірність того, що в день виборів бензин коштуватиме понад $4,10 за галон, приблизно у 85%. Американець ітиме на дільницю, щойно заправивши авто за рекордною для осені ціною, що з великою ймовірністю вплине на вибір, який він зробить під час голосування.

Економіка