Світові ціни на продовольство знизилися до 133,9 пункту — FAO

07 листопада 2026 р. 14:46

07 листопада 2026 р. 14:46

Світові ціни на продовольство у жовтні 2026 року знизилися на 1,2% порівняно з вереснем. Індекс продовольчих цін Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) становив 133,9 пункту. Найбільше подешевшали зернові культури, тоді як ціни на цукор і рослинні олії продовжили зростати. Попри місячне зниження, світові продовольчі ціни залишаються на 5,9% вищими, ніж рік тому.

Про це свідчать офіційні дані FAO , оприлюднені 6 листопада 2026 року.

Індекс FAO знизився вперше після вересневого зростання

За підсумками жовтня середнє значення індексу становило 133,9 пункту, що на 1,6 пункту, або 1,2%, менше за переглянутий вересневий показник.

У вересні індекс попередньо оцінювали у 136 пунктів, однак пізніше FAO уточнила його значення до 135,6 пункту.

Порівняно з жовтнем 2025 року світові продовольчі ціни залишалися вищими на 7,5 пункту, або 5,9%.

Водночас індекс перебуває на 16,4% нижче історичного максимуму, зафіксованого в березні 2022 року, коли він досяг 160,2 пункту.

Зниження загального показника забезпечило здешевлення трьох із п’яти основних товарних груп: зернових, молочної продукції та м’яса.

Однак ціни на цукор помітно збільшилися, а рослинні олії незначно подорожчали.

Як змінилися світові ціни на основні продукти

Таким чином, найсуттєвіше зниження зафіксовано на ринку зернових, тоді як цукор став лідером подорожчання.

Пшениця та кукурудза подешевшали через слабкий попит

У жовтні індекс цін FAO на зернові культури знизився до 116,8 пункту.

Це на 4,5% менше, ніж у вересні, та на 12,6% нижче показника жовтня минулого року.

Найбільший вплив на динаміку мало здешевлення пшениці та кукурудзи.

Світові ціни на пшеницю знизилися після чотирьох місяців безперервного зростання.

Основними чинниками стали послаблення міжнародного імпортного попиту та покращення прогнозів виробництва, насамперед в Аргентині.

Додатковий тиск на котирування створили очікування можливого послаблення обмежень на експорт зерна з Чорноморського регіону.

Водночас у FAO наголосили, що логістичні перебої в Чорному морі продовжують стримувати зниження цін.

Кукурудза також подешевшала після досягнення у вересні найвищих за три роки котирувань.

На ринок вплинули надходження нового врожаю зі США, прогнози достатньої пропозиції з боку основних експортерів Південної Америки та очікування зниження напруженості навколо чорноморських перевезень.

Слідом за пшеницею і кукурудзою знизилися ціни на ячмінь та сорго.

Додатковим фактором для ячменю стали сприятливі перспективи врожаю в Австралії.

Водночас індекс цін на рис у жовтні збільшився на 1,6% через затримки збирання врожаю в окремих країнах-експортерах, несприятливі погодні умови та підвищення виробничих витрат.

Соняшникова та соєва олії подорожчали

На відміну від зернових, ринок рослинних олій у жовтні продемонстрував незначне зростання.

Індекс FAO збільшився на 0,3% — до 199,2 пункту.

Основною причиною стало підвищення світових котирувань соєвої та соняшникової олій, яке переважило здешевлення ріпакової олії.

Соєва олія подорожчала до найвищого рівня з кінця 2022 року.

Зростання підтримували високий попит з боку виробників біопалива та сезонне скорочення пропозиції з Південної Америки.

Соняшникова олія також почала дорожчати після кількох місяців зниження.

У FAO пояснюють це обмеженою експортною пропозицією з Чорноморського регіону на тлі логістичних проблем.

Натомість ріпакова олія подешевшала через сезонне збільшення пропозиції та слабший, ніж очікувалося, попит із боку виробників біодизеля, насамперед у Європейському Союзі.

Ціни на пальмову олію практично не змінилися.

Для України така динаміка має особливе значення, оскільки соняшникова олія залишається одним із ключових продуктів аграрного експорту.

Цукор подорожчав на 6,6% через проблеми зі збиранням урожаю

Найбільше місячне зростання серед усіх товарних груп FAO зафіксувала на ринку цукру.

Індекс підвищився до 121,3 пункту, що на 6,6% більше, ніж у вересні.

Ціни зростають четвертий місяць поспіль та досягли найвищого рівня із грудня 2024 року.

Порівняно з жовтнем минулого року цукор подорожчав на 28,8%.

Головною причиною стали рясні опади у центрально-південному регіоні Бразилії, які ускладнили збирання та переробку цукрової тростини.

Додаткову підтримку цінам забезпечили побоювання щодо перспектив виробництва цукру в Індії, Європейському Союзі й Таїланді у сезоні 2026/27.

Для українського цукрового сектору високі світові котирування можуть створювати сприятливіші експортні можливості.

Однак фактичні продажі українського цукру залежатимуть від доступу до зовнішніх ринків, тарифних квот, логістичних витрат і внутрішнього балансу виробництва та споживання.

Молочні продукти подешевшали на 1,1%

Індекс цін FAO на молочну продукцію у жовтні знизився до 117,8 пункту.

Порівняно з вереснем падіння становило 1,1%.

Найбільше на динаміку вплинуло здешевлення вершкового масла та сирів.

Причинами стали значні обсяги пропозиції на міжнародному ринку та послаблення закупівельної активності імпортерів.

Зниження котирувань цих продуктів перевищило зростання цін на сухе молоко.

Така ситуація створює додаткові конкурентні виклики для українських молокопереробних підприємств, які реалізують продукцію на зовнішніх ринках.

Водночас зміни міжнародних котирувань не завжди безпосередньо відображаються на українських роздрібних цінах, оскільки на них впливають внутрішня вартість молока-сировини, енергоносіїв, логістики та торговельні націнки.

М’ясо подешевшало на 1,2%

Індекс цін на м’ясо становив 125,5 пункту, що на 1,2% нижче за вересневий показник.

Зниження відбулося переважно через здешевлення свинини, баранини та яловичини.

Водночас міжнародні ціни на м’ясо птиці залишалися відносно стабільними.

Загалом ринок м’яса характеризувався послабленням цінового тиску, хоча його показник залишався дещо вищим, ніж рік тому.

FAO прогнозує скорочення світової торгівлі зерном на 3,3%

Одночасно з публікацією продовольчого індексу FAO оновила прогноз світового виробництва та торгівлі зерновими.

У 2026 році глобальне виробництво зерна оцінюється на рівні 2,999 млрд тонн.

Це нижче рекордного врожаю 2025 року, але залишається другим найбільшим показником за всю історію спостережень.

Світове споживання зернових у 2026/27 сезоні прогнозують на рівні 2,971 млрд тонн.

Водночас міжнародна торгівля зерном може скоротитися на 3,3% — до 507,7 млн тонн.

Найбільше падіння очікується у сегменті пшениці, світова торгівля якою може зменшитися на 8,6%.

FAO пояснює це скороченням поставок основних експортерів через виробничі та логістичні обмеження.

За прогнозом організації, світові запаси зернових до завершення сезонів у 2027 році збільшаться на 17,2 млн тонн, або 1,8%.

Зокрема, очікується накопичення запасів пшениці в Україні та Росії через труднощі з експортом.

Що зниження індексу FAO означає для України

Жовтневе зниження світового продовольчого індексу має неоднозначні наслідки для українського аграрного сектору.

Для виробників зернових зменшення міжнародних котирувань означає додатковий тиск на експортні ціни.

Ситуація особливо складна за умов обмеженої чорноморської логістики, коли українські експортери змушені використовувати дорожчі альтернативні маршрути.

Водночас зростання цін на соняшникову олію потенційно підтримує доходи олійноекстракційних підприємств.

Подорожчання цукру також може покращувати зовнішню цінову кон’юнктуру для українських виробників, хоча можливості експорту залежать від торговельного регулювання.

Для молочної галузі зниження світових цін на масло та сири посилює конкуренцію на міжнародних ринках.

Важливо, що індекс FAO відображає зміну міжнародних цін на продовольчу сировину та основні харчові товари, а не середні ціни продуктів у магазинах України.

Тому його зниження на 1,2% не означає автоматичного здешевлення продовольства для українських споживачів.

Довідка. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) щомісяця розраховує Індекс продовольчих цін (FAO Food Price Index). Він відображає динаміку міжнародних цін на п’ять основних товарних груп: зернові, рослинні олії, молочну продукцію, м’ясо та цукор. Базовий період індексу — 2014–2016 роки, значення якого прийняте за 100 пунктів.

Економіка