Україна вперше очолила рейтинг постачальників ячменю до ЄС: експорт зріс у 3,7 раза

10 листопада 2026 р. 20:24

10 листопада 2026 р. 20:24

Україна стала найбільшим зовнішнім постачальником ячменю до Європейського Союзу за перші 17 тижнів 2026/27 маркетингового року. З 1 липня до 25 жовтня українські компанії експортували до ЄС 69,83 тис. тонн цієї культури — у 3,7 раза більше, ніж за аналогічний період попереднього сезону. Частка України в європейському імпорті ячменю з третіх країн зросла з 10,18% до 30,9%.

Про це свідчать дані Європейської комісії щодо торгівлі зерновими , які проаналізувало агентство «АПК-Інформ». Результати дослідження були оприлюднені 6 листопада 2026 року.

Україна випередила Молдову та Велику Британію, яка була найбільшим постачальником ячменю до ЄС за відповідний період минулого сезону.

Водночас збільшення експорту до Євросоюзу відбулося на тлі загального скорочення українських поставок ячменю на світові ринки.

Україна випередила Молдову та Велику Британію

Згідно зі статистикою Єврокомісії за 1 липня — 25 жовтня, Україна забезпечила 30,9% імпорту ячменю до Євросоюзу з третіх країн.

Молдова посіла друге місце з часткою 29,14%, а Велика Британія — третє з показником 25,77%.

Таким чином, три найбільші постачальники забезпечили понад 85% імпорту ячменю до ЄС.

Різниця між Україною та Молдовою становила лише 3,98 тис. тонн, тому подальші зміни в експортних потоках можуть вплинути на розподіл позицій у рейтингу.

Український експорт ячменю до ЄС збільшився на 50,87 тис. тонн

За аналогічний період 2025/26 маркетингового року Україна поставила до ЄС лише 18,96 тис. тонн ячменю.

У поточному сезоні обсяг зріс до 69,83 тис. тонн.

Це означає збільшення на 50,87 тис. тонн, або приблизно на 268% у річному вимірі.

Частка України в імпорті ЄС підвищилася на 20,72 відсоткового пункту — з 10,18% до 30,9%.

Для порівняння, Велика Британія, яка торік утримувала перше місце, мала частку 57,17%. У поточному сезоні її показник скоротився до 25,77%.

Отже, зміна лідера відбулася не лише через збільшення українських відвантажень, а й на тлі перерозподілу часток між іншими постачальниками.

Загальний імпорт ячменю до ЄС зріс на 21,3%

За перші 17 тижнів сезону Європейський Союз імпортував 225,96 тис. тонн ячменю.

За аналогічний період попереднього маркетингового року показник становив 186,23 тис. тонн.

Таким чином, загальний імпорт збільшився на 39,73 тис. тонн, або на 21,3%.

Водночас порівняно із сезоном 2024/25 обсяги залишаються значно нижчими.

Тоді за відповідний період країни ЄС імпортували 462,51 тис. тонн ячменю.

Отже, нинішній показник приблизно на 51% менший, ніж два сезони тому.

Це свідчить про те, що Україна наростила свою присутність не завдяки масштабному розширенню імпортного ринку, а насамперед через зміну структури постачальників.

На частку ЄС припадає лише невелика частина українського експорту

Попри перше місце серед постачальників до Євросоюзу, обсяги українського експорту ячменю залишаються відносно невеликими.

За даними «АПК-Інформ», які наводить Ukrainian Shipping Magazine , від початку поточного сезону загальний експорт ячменю з України скоротився на 56,4%.

Водночас експорт усіх зернових культур зменшився на 32,1%.

У попередньому 2025/26 маркетинговому році Україна експортувала загалом близько 1,52 млн тонн ячменю.

Нинішні 69,83 тис. тонн поставок до ЄС становлять лише 4,6% від цього обсягу.

Ці показники належать до різних часових періодів, тому їх можна використовувати лише для ілюстрації масштабу європейського напрямку, а не для розрахунку поточної частки ЄС у загальному сезонному експорті.

Китай, Туреччина та Лівія залишалися великими покупцями українського ячменю

У попередньому сезоні основними напрямками збуту українського ячменю були країни за межами Європейського Союзу.

Разом ці три країни закупили понад 1 млн тонн українського ячменю.

Основні потоки традиційно спрямовувалися через морські порти.

У сезоні 2026/27 проблеми з морською логістикою та скорочення загального експорту посилили значення альтернативних напрямків.

Одним із них став ринок Європейського Союзу, до якого українські експортери мають доступ через сухопутні прикордонні переходи.

Однак збільшення поставок до ЄС поки не компенсує скорочення експорту на традиційні зовнішні ринки.

Ціни на європейському ринку залишаються під тиском

Збільшення української присутності в ЄС відбувається на тлі складної цінової ситуації на світовому ринку ячменю.

За даними «УкрАгроКонсалту» від 9 листопада , котирування французького фуражного ячменю протягом двох тижнів залишалися на рівні близько €207/т FOB Rouen.

Ціна пивоварного ячменю знизилася на €2/т — до €236/т FOB Creil.

Учасники ринку пов’язують таку динаміку зі слабшим попитом та зниженням цін на інші кормові зернові.

Для українських виробників це означає необхідність конкурувати не лише за обсяги реалізації, а й за собівартість доставки.

Постачання на європейський ринок можуть бути економічно вигідними за наявності конкурентної закупівельної ціни та доступних логістичних маршрутів.

Водночас ціни FOB у Франції не є прямими закупівельними цінами українського ячменю.

Євросоюз сам скоротив експорт ячменю на 51%

Попри збільшення імпорту, ЄС залишається великим виробником та експортером ячменю.

За даними Єврокомісії, які аналізувало «АПК-Інформ», за перші 17 тижнів сезону 2026/27 експорт ячменю з Євросоюзу скоротився приблизно на 51% порівняно з минулим роком.

Одним із чинників стало зниження попиту з боку Китаю.

За оцінками аналітиків, китайські закупівлі європейського ячменю скоротилися приблизно в 10,5 раза.

Це створює додаткову конкуренцію між постачальниками зерна на міжнародних ринках.

Таким чином, зростання частки України в імпорті ЄС не означає загального дефіциту ячменю в Євросоюзі.

Що означає перше місце для українських аграріїв

Нинішні показники демонструють здатність українських експортерів переорієнтовувати частину поставок на ринки сусідніх європейських країн.

Водночас обсяги імпорту ячменю до ЄС залишаються обмеженими порівняно з традиційними ринками збуту українського зерна.

Подальше зростання експорту залежатиме від попиту європейських покупців, вартості автомобільних і залізничних перевезень, стану морської логістики та цінової конкурентоспроможності української продукції.

Для аграріїв найважливішим буде не лише збереження першого місця серед зовнішніх постачальників ЄС, а й можливість реалізувати більші обсяги зерна за економічно прийнятними цінами.

Довідка. Маркетинговий рік для зернових культур у Європейському Союзі та Україні традиційно починається 1 липня. Наведена статистика стосується імпорту ячменю Євросоюзом із країн, які не входять до його складу, за період з 1 липня до 25 жовтня 2026 року. Вона не охоплює торгівлю ячменем між державами — членами ЄС.

Економіка